Справа № 2а-1131/08
Харківський окружний адміністративний суд
31 липня 2008 року, м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: П'янової Я.В.
При секретарі: Нікітіної О.В.
За участю представників сторін:
Прокурора: Стовбер Т.О.
Позивача: Івах В.С.
1-го Відповідача: не прибув.
2-го Відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву прокурора Богодухівського району Харківської області в інтересах держави в особі ДПІ у Богодухівському районі Харківської області до 1. СГД ФО ОСОБА_1; 2. ПП «Райдуга-М» (ПП «Корал і К») про визнання угод, господарських зобов'язань і податкових накладних недійсними та застосування правових наслідків недійсності угод і господарських зобов'язань, -
встановив:
Прокурор Богодухівського району Харківської області в інтересах держави в особі ДПІ у Богодухівському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд з урахуванням наданих уточнень позовних вимог визнати угоди (правочини) від 20.09.2005 р., 21.09.2005 р., 23.09.2005 р., 28.09.2005 р., 10.10.2005 р. та 14.10.2005 р., укладені між СПД ФО ОСОБА_1 та ПП «Корал і К» недійсними за ч. 1 ст. 215 ЦК України та частинами 1,2,3,5 ст. 203 Цивільного Кодексу із застосуванням правових наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України. Визнати господарські зобов'язання між відповідачами за договорами від 20.09.2005 р., 21.09.2005 р., 23.09.2005 р., 28.09.2005 р., 10.10.2005 р. та 14.10.2005 р. недійсними за ч. 1 ст. 207 ГК України із застосуванням правових наслідків, передбачених ч. 1 ст. 208 ГК України. Визнати недійними податкові накладні від 20.09.2005 р. №№ 389,388, 386 від 21.09.2005 р. №№ 393,392, від 23.09.2005 р. № 412 від 28.09.2005 р. № 437, від 10.10.2005 р. № 313, від 14.10.2005 р. № 337.
1-й відповідач, СПД ФО ОСОБА_1, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений повістками з поштовими повідомленнями, які направлялись за офіційним місцем знаходження, згідно довідки органу реєстрації, однак були повернуті поштою з відміткою про те, що за вказаною адресою підприємець не знаходиться.
2-й відповідач, ПП «Райдуга-М» (ПП «Корал і К»), в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся повістками з поштовими повідомленнями, які направлялись за офіційним місцем знаходження, згідно довідки органу реєстрації. Засновник ПП «Райдуга-М» (ПП «Корал і К») ОСОБА_2 надала через канцелярію пояснення, що у зв'язку зі станом здоров'я та зі скрутним матеріальним становищем не має можливості приймати участь у справі, та просить її не залучати до розгляду справи, та не надсилати будь-які процесуальні документи.
Згідно з ст. 35 КАС України відповідачі є належно повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Відповідач СПД ФО ОСОБА_1 відзив на позов не надав, правом участі судовому засіданні не скористався. Відповідач ПП «Райдуга-М», а саме засновник підприємства ОСОБА_2, надала через канцелярію пояснення, правом участі судовому засіданні не скористався.
Суд вважає, що нез'явлення відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності в Богодухівській РДА 25.08.2005 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та взятий на облік до ДПІ у Богодухівському районі 26.08.05 р. № 184. СПДФО ОСОБА_1 зареєстрований платником податку на додану вартість 14.09.05 р., про що видано свідоцтво №80805930.
На обліку ДПІ у Голосіївському районі м. Києва знаходилося Приватне підприємство «Корал і К», код ЄДРПОУ 30856628 (назва підприємства змінена 22.02.2006р. на ПП «Райдуга- М»).
Підприємство «Корал і К» зареєстроване 12.04.2000р. Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією, про що зроблений запис 31 жовтня 2001 року у журналі обліку реєстраційних справ за №00548 та видане свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи. Приватне підприємство «Корал і К» 04.02.2002 року було включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідно до довідки Київського міського управління статистики №3216, яка була видана 04.02.2002р. З 27 квітня 2000р. підприємство ПП «Корал і К» взято на податковий облік у якості платника податків у ДПІ Московського району м. Києва за реєстраційним №3334, про що свідчить довідка ДПІ Московського району м. Києва №5792/09/08 від 28.04.2000р.
Відповідно до довідки Головного управління статистики у м. Києві за №13-451 від 16 липня 2007р. ПП «Райдуга-М» станом на 16.07.2007р. значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Зміни назви підприємства ПП «Корал і К» на ПП «Райдуга-М» внесені до реєстру 22 лютого 2006 року.
На підставі направлення №1380 від 12.12.2006р. та №1392 від 26.12.2006р., виданого начальником Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області (ДПІ у Богодухівському районі) була проведена виїзна перевірка суб'єкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (СПД ФО ОСОБА_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.08.2005р. по 30.09.2006 р.
Між СПД ФО ОСОБА_1 з Приватним підприємством "Корал і К" (далі - ПП "Корал і К») встановлено факт взаємовідносин, які склалися на підставі усних договорів від 20 вересня 2005 року, 21 вересня 2005 року, 23 вересня 2005 року, 28 вересня 2005 року, 10 жовтня 2005 року та 14 жовтня 2005 року. Відповідно до вищевказаних договорів ПП "Корал і К" продало СГД ФО ОСОБА_1 продукцію на загальну суму 31885,48 гривень, в т.ч ПДВ-5314,25 гривень, а саме: 20 вересня 2005р. соняшник на загальну суму 2635,20 грн., в т.ч. ПДВ - 439,20 грн. (копія податкової накладної від 20 вересня 2005 року № 389); 20 вересня 2005р. соняшник на загальну суму 3148,20 грн., в т.ч. ПДВ - 524,70 грн. (копія податкової накладної від 20 вересня 2005 року № 388); 20 вересня 2005р. соняшник на загальну суму 3609,24 грн., в т.ч. ПДВ - 601,54 грн. (копія податкової накладної від 20 вересня 2005 року №386); 21 вересня 2005р. гречка на загальну суму 3766,36 грн., в т.ч. ПДВ - 627,73 грн. (копія податкової накладної від 21 вересня 2005 року № 393); 21 вересня 2005р. соняшник на загальну суму 1424,16 грн., в т.ч. ПДВ 237,36 грн. (копія податкової накладної від 21 вересня 2005 року №392); 23 вересня 2005р. соняшник на загальну суму 3407,82 грн., в т.ч. ПДВ - 567,97 грн. (копія податкової накладної від 23 вересня 2005 року № 412); 28 вересня 2005р. соняшник на загальну суму 2692,80 грн., в т.ч. ПДВ - 448,80 грн. (копія податкової накладної від 28 вересня 2005 року № 437); 10 жовтня 2005р. гречка на загальну суму 6293,18 грн., в т.ч. ПДВ - 1048,86 грн. (копія податкової накладної від 10 жовтня 2005 року № 313); 14 жовтня 2005р. пшениця на загальну суму 4908,52 грн., в т.ч. ПДВ - 818,09 грн. (копія податкової накладної від 14 жовтня 2005 року № 337).
На підставі податкових накладних, які видані продавцем ПП "Корал і К" покупець СПД ФО ОСОБА_1 включив до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 5314,25 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки про ліквідацію печатки і штампу ПП «Корал і К», останні були знищені працівниками дозвільної системи УАСМ ГУ МВС України в м. Києві 02.03.2006р., квитанція про знищення №1922 від 02 березня 2006 року.
05.09.2006р. ОСОБА_2 звернулася до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з проханням анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість приватного підприємства «Райдуга-М». Свідоцтво платника податку на додану вартість підприємства ПП «Райдуга-М» було анульоване 05.09.2006р.
Таким чином, на момент здійснення угод відповідно до п.4 ст.91 ЦК України юридичні особи - відповідачі у справі мали цивільну правоздатність. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Спірні угоди між відповідачами по справі, були укладені в той час, коли відповідачі перебували в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та мали цивільну правоздатність. Крім того, підприємство ПП «Корал і К» (ПП «Райдуга-М») було зареєстровано як платник податку на додану вартість.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 205 Цивільного Кодексу України правочин може вчинятися усно або у письмовій формі.
Відповідно до ч.2 ст. 207 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст. 181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.
Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичним особами.
Згідно з ч.1 ст. 638 Цивільного Кодексу України та ч.8 ст. 181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.3 ст. 180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши спірні угоди, заслухавши пояснення учасників адміністративного процесу, суд вважає, що угоди укладені відповідно до вимог чинного законодавства, відповідають положенням ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання. Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору. Свідоцтвом існування та виконання правочину є наявність виписаних податкових накладних від ПП «Корал і К» на адресу СПДФО ОСОБА_1
На час складання податкових накладних ПП «Корал і К» (ПП «Райдуга-М») було зареєстровано у якості платника ПДВ, тому мало право виписувати податкові накладні.
Податкові накладні виписані ПП «Корал і К» відповідають вимогам п.п.7.2.1., п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997р. за №233/2037.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показаннями свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що позивач, ДПІ у Богодухівському районі Харківської області, не довів те, що спірні угоди укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
Пояснення ОСОБА_2 відповідно до вимог ч.1 ст. 69 КАС України, не можливо використати як доказ по справі. Крім того, з пояснення ОСОБА_2 не вбачається хто саме був директором підприємства ПП «Корал і К» на час укладення спірних угод: вересень - жовтень 2005 року та чи надавались повноваження будь-яким особам, в т.ч. ОСОБА_3, на підписання податкових накладних (наказ про призначення особи, відповідальної за складення податкових накладних).
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва, від 11 липня 2006 року, у справі №2-3239/6 за позовом ОСОБА_2 до ПП "Корал і К" було визнано ОСОБА_2 непричетною до господарської діяльності ПП "Корал і К», а також будь-яких угод, укладених з використанням втраченої печатки ПП "Корал і К» з моменту втрати печатки 28 січня 2005 року.
Відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України "Про підприємства в Україні" від 27.03.91р. № 887-ХІІ «Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком віднесених статутом до компетенції інших органів управління даного підприємства і якщо інше не передбачено законодавством України. Власник майна не має права втручатися в оперативну діяльність керівника підприємства".
Суд зазначає, що ОСОБА_2 - засновник підприємства. Директором підприємства була Іванова Л.О. Факт того, що Іванова Л.О. чи будь-яка інші особа, що представляла інтереси підприємства не мала відношення до укладання угод, а також бухгалтерських і фінансових документів з використанням печатки підприємства судом не встановлювався. Крім того, суду не надано доказів того, що відбиток печатки на податкових накладних, виданих від імені підприємства - це відбиток саме втраченої печатки підприємства.
Таким чином, визнання непричетною до господарської діяльності підприємства засновника підприємства саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених від імені підприємства.
У відповідності до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (із змінами внесеними відповідно постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.1992р. та №15 від 25.05.1998р.) до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, зокрема належать угоди, приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.
При цьому, відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки» від 25.07.2002 р. №1056 доказами спрямованості умислу суб'єкту оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.
Ні прокурором, ні позивачем не спростовані факти знаходження 1-го та 2-го відповідача в Єдиному державному реєстрі, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.
Умисел юридичної особи виражається в умислі її посадових осіб - фізичних осіб. Наявність чи відсутність умислу фізичної особи встановлюється лише вироком суду у кримінальній справі. Ні прокурор, ні позивач не надали суду доказів винесення у відношенні посадових осіб відповідачів вироку суду чи порушення у відношенні посадових осіб відповідачів кримінальної справи.
Крім того, позивач не надав суду доказів спрямованості укладених відповідачами угод на використання всупереч закону державної, колективної, або чиєїсь приватної власності з корисливою метою - до матеріалів справи не надано ні заяви 1-го відповідача на бюджетне відшкодування сум ПДВ, ні декларацій з відповідними даними.
В той же час, суд зазначає, що оскільки посадові особи підприємства ПП «Корал і К» визнані непричетними до складання будь-яких документів від імені підприємства з застосуванням втраченої печатки, а позивачем не надано доказів здійснення протиправних дій від імені підприємств іншими особами, то умисел у підприємства відсутній, а отже, і мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, у підприємства не було, а відтак посилання позивача на ст.207, ст.208 ГК України не відповідає обставинам справи.
Щодо несплати відповідачем податків, то відповідно до ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», безпосередньо платник податку несе відповідальність за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні угоди не може впливати на податковий кредит покупця та не може бути підставою для притягнення його до відповідальності. Чинним законодавством України не передбачений обов'язок сторони по угоді перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах та контролювати сплату ним податків.
За таких обставин, покупець (СПДФО ОСОБА_1) не може нести відповідальність як за несплату податків продавцем, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.
Крім того, положення ст.ст.207 та 208 ГК слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину не дійсним судом не вимагається.
Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.
Відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.
Таким чином, суд закриває провадження, щодо вимоги позивача в частині визнання угод (правочинів) від 20.09.2005р., 21.09.2005р., 23.09.2005р., 28.09.2005р., 10.10.2005р. та 14.10.2005р., укладені між СГД ФО ОСОБА_1 та ПП «Райдуга-М» (ПП «Корал і К») недійсними за ч.1 ст.215 ЦК України та ч. 1,2,3,5 ст. 203 Цивільного Кодексу та в частині визнання господарських зобов'язань між відповідачами за договорами від 20.09.2005 р., 21.09.2005 р., 23.09.2005 р., 28.09.2005 р., 10.10.2005 р. та 14.10.2005 р. недійсними за ч. 1 ст. 207 ГК України.
Санкції, встановлені ч.1 ст.208 ГК України, не можуть застосовуватися як сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину.
Частиною 1 ст.208 ГК передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Суд вважає за необхідне зазначити, що вимоги позивача щодо визнання недійсними податкових накладних від 20.09.2005р. №№389, 388, 38, від 21.09.2005р. №№393,392, від 23.09.2005р. №412 від 28.09.2005р. №437, від 10.10.2005р. №313, від 14.10.2005р. №337 задоволенню не підлягають, оскільки чинним законодавством України не передбачений порядок визнання недійсними податкових накладних та можливість звернення податкових органів з таким позовом до суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 94, 157, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -
В задоволені позову прокурора Богодухівського району Харківської області в інтересах держави в особі ДПІ у Богодухівського району Харківської області в інтересах держави в особі ДПІ у Богодухівському районі Харківської області до 1. СГД ФО ОСОБА_1; 2. ПП «Райдуга-М» (ПП «Корал і К») про визнання угод, господарських зобов'язань і податкових накладних недійсними та застосування правових наслідків недійсності угод і господарських зобов'язань, в частині застосування правових наслідків недійсності господарського зобов'язання, що передбачені ч.1 ст.208 ГК України за господарськими зобов'язаннями між відповідачами за договорами від 20.09.2005р., 21.09.2005р., 28.09.2005р. та 14.10.2005р. недійсними за ч.1 ст.207 ГК України, застосування правових наслідків недійсності угоди (правочину), передбачені ст.216 ЦК України за угодами (правочинами) від 20.09.2005р., 21.09.2005р., 23.09.2005р., 28.09.2005р., 10.10.2005р. та 14.10.2005р., укладеними між СГД ФО ОСОБА_1 та ПП «Райдуга-М» (ПП «Корал і К») за ч.1 ст.215 ЦК України та ч. 1,2,3,5 ст. 203 Цивільного Кодексу, визнання недійсними податкових накладних від 20.09.2005р. №№389, 388, 38, від 21.09.2005р. №№393,392 від 23.09.2005р. №412 від 28.09.2005р. №437, від 10.10.2005р. №313, від 14.10.2005р. №337 відмовити.
В частині визнання угод (правочинів) від 20.09.2005р., 21.09.2005р., 23.09.2005р., 28.09.2005р., 10.10.2005р. та 14.10.2005р., укладені між СГД ФО ОСОБА_1 та ПП «Райдуга-М» (ПП «Корал і К») недійсними за ч.1 ст.215 ЦК України та ч. 1,2,3,5 ст. 203 Цивільного Кодексу та в частині визнання господарських зобов'язань між відповідачами за договорами від 20.09.2005 р., 21.09.2005 р., 23.09.2005 р., 28.09.2005 р., 10.10.2005 р. та 14.10.2005 р. недійсними за ч. 1 ст. 207 ГК України провадження закрити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова в повному обсязі виготовлена 01.08.08 р.
Суддя Я.В.П'янова