справа №2- 51 /2008 року
31 липня 2008 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд,Черкаської області
в складі:головуючої судді Гончаренко Т.В.
при секретарі Дрига А.В.
з участю:позивачки ОСОБА_1.
представника позивачки ОСОБА_2.
відповідачів: ОСОБА_3.
представника ОСОБА_4 ОСОБА_5.
ОСОБА_6.
адвоката ОСОБА_7.
третіх осіб без самостійних вимог : Звенигородська міська рада
ОСОБА_8.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Звенигородського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_6, треті особи без самостійних вимог:Звенигородська міська рада,ОСОБА_8 про визнання права власності на частку спільної часткової власності,-
На підставі ст.ст.355,356,357 ЦК України та керуючись ст.ст.10,11,59,60,208,209,212-215 ЦПК України,суд,-
в позові ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_6, треті особи без самостійних вимог:Звенигородська міська рада,ОСОБА_8 про визнання права власності на частку спільної часткової власності - відмовити.
ОСОБА_1. звільнити від сплати Державного мита на підставі ст.4 п.18 Декрету КМ України «Про державне мито».
Відповідно до вимог ст.209 п.3 ЦПК України повний текст буде проголошено о 15.30 год. 05.08.2008 року в приміщенні Звенигородського районного суду,Черкаської області(м.Звенигородка,пр-кт Шевченка,12-а,зал судових засідань №3).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.У разі подання апеляційної скарги,рішення,якщо воно не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи Черкаським апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд,копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,яка її подає,до апеляційного суду Черкаської області.
Суддя
справа №2- 51 /2008 року
31 липня 2008 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд,Черкаської області
в складі:головуючої судді Гончаренко Т.В.
при секретарі Дрига А.В.
з участю:позивачки ОСОБА_1.
представника позивачки ОСОБА_2.
відповідачів: ОСОБА_3.
представника ОСОБА_4 ОСОБА_5.
ОСОБА_6.
адвоката ОСОБА_7.
третіх осіб без самостійних вимог : Звенигородська міська рада
ОСОБА_8.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Звенигородського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_6, треті особи без самостійних вимог:Звенигородська міська рада,ОСОБА_8 про визнання права власності на частку спільної часткової власності,-
позивачка просить суд визнати за нею право власності на 4/25 (12,6 кв.м.) частин житлового будинку,який знаходиться по АДРЕСА_1 в м.Звенигородка,
Черкаської області та ½ частку,що відноситься до спільного сумісного майна подружжя і складає 21/100 частини ОСОБА_8,26.10.2002 року подарував своїй дочці,ОСОБА_9,належних її 9/20 частин будинку АДРЕСА_1 в м.Звенигородка і дорівнює 22 кв.метрам та зобов»язати комінальне підприємство «Черкаське обласне об»єднане бюро технічної інвентаризації»внести зміни до відповідних правовстановлюючих документів,мотивуючи це тим,що вона з ОСОБА_8. перебуває в шлюбі з 07.07.1982 року в шлюбі.18.06.1997 року її було подаровано 3/50 частин жилого будинку АДРЕСА_1 в м.Звенигородка,Черкаської області,а 31.03.1976 року ОСОБА_8. отримав в дар 1/3 частину вказаного будинку,але 19.06.1997 року він отримав свідоцтво про право власності на житловий будинок,де вказано,що Звенигородська міська рада народних депутатів своїм рішенням №147 від 18.06.1997 року посвідчує,що 9/20 частин житлового будинку,який розташований за вказаною вище адресою належить ОСОБА_8.,дане свідоцтво видане замість договору дарування посвідченого Звенигородською нотаріальною конторою від 31.03.1976 року ,
реєстр №988. ОСОБА_8. 26.10.2002 року подарував своєму внуку ОСОБА_3 9/20 частин даного будинку,які належали йому.Крім неї та ОСОБА_8. співвласниками будинку ще є ОСОБА_4. ,якій належить 7/50 частин даного будинку та ОСОБА_6.,якій належить 7/20 частин будинку.На підставі свідоцтва Звенигородської міської ради було виготовлено експлікацію,де вказано,що кв.№3,яка перебуває у спільній частковій власності її та ОСОБА_8. становить всього 44,3 кв.м.,в тому числі 31,7 кв.м. житлової площі та 12,6 кв.м. підсобних приміщень.Про існування свідоцтва про право власності на даний житловий будинок вона дізналась лише в лютому
- 2 -
2007 року.За період спільного проживання з ОСОБА_8. провели капітальний ремонт належної їм частини будинку,побудували веранду,льох,сарай,гараж,тин,ворота,
заасфальтували подвір»я ,перекрили дах належної їм частини будинку,переробили стелю замінили крокви та балки,зробили водяне опалення,провели газ,а тому і змінились частки у спільному сумісному майні подружжя та розмір часток кожного із співвласників.Подібні добудови та перебудови проводили також ОСОБА_4. та ОСОБА_6.При видачі Звенигородською міською радою свідоцтва про право власності на житловий будинок не були враховані перебудови.На її думку частина,яка належить її в будинковолодіннні з урахуванням пербудови будинку становить 4/25 (12,6 кв.м.),частина третьої особи ОСОБА_8. з урахуванням перебудови будинку становить ¼ (19,1 кв.м.),частка спільного сумісного майна подружжя в будинковолодінні з урахуванням перебудови будинку становить 41/100 (44,3 кв.м. загальної площі),а це порушує її особисті майнові права та чинить перешкоди у здісненні нею права користування та розпорядження її майном,а також вона не може отримати свідоцтва про право власності на житловий будинок.
Позивачка та її представник ОСОБА_2. в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги та просять суд задоволити їх в повному об»ємі.
Відповідач ОСОБА_3. та його представник адвокат ОСОБА_7. даний позов не визнали та пояснили ,що даний позов не підлягає до задоволення,оскільки частки кожного із власників будинковолодіння АДРЕСА_1 в м.Звенигородка,Черкаської області визначені та на законних підставах належать кожному відповідно до документів,кя підтверджують право власності на частку житлового будинку.Спільним сумісним майном подружжя не може бути визнана частина будинковолодіння за вищевказаною адресою,оскільки третій особі ОСОБА_8. не належить жодна частина в даному будинковолодінні,тому що,26.10.2002 року укладено договір дарування на 9/20 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд,який розташований за адресою м.Звенигородка,АДРЕСА_1 між ОСОБА_8. та ОСОБА_9,яка діяла в інтересах свого сина ОСОБА_3.,ІНФОРМАЦІЯ_1,даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Звенигородського нотаріального округу ОСОБА_10.Вказаний договір не скасований і визнано дійсним рішення Звенигородського районного суду від 15.02.2007 року,а тому на даний час має законну силу.
Відповідач ОСОБА_8. позовні вимоги позивачки визнає та просить суд задоволити їх в повному об»єму.
Представник відповідачки ОСОБА_4. та відповідачка ОСОБА_6. вважають ,що спору відносно їхніх частин будинку АДРЕСА_1 в м.Звенигородка,Черкаської області не має,оскільки їхні частини будинку належать їм на праві власності відповідно до законних документів,які підтверджують їхнє право власності на відповідну частину житлового будинку.Претензій у них до позивачки немає ,а тому при прийнятті рішення судом покладаються на розсуд суду.
Третя особа без самостійних вимог Звенигородська міська рада звернулася до суду із заявою про розгляд даної справи у їх відсутності.Відносно вказаних позовних вимог при винесенні рішення судом по даній справі покладаються на розсуд суду.
Вислухавши сторони,їх представників,вивчивши матеріали справи,суд вважає,що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно до ст.316 ч.1 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно),яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею,незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.355 ЦК України майно ,що є у власності двох або більше осіб(співвласників),належить їм на праві спільної власності (спільне майно).Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної
- 3 -
власності.Право спільної власності виникає з підстав ,не заборонених законом.Спільна власність вважається частковою,якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно до ст.356 ч.1 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст.357 ч.1 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними,якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Згідно до ст.358 ч.1 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Судом встановлено,що 31.03.1976 року ОСОБА_11.,який діяв від імені ОСОБА_12. подарував ОСОБА_8. 1/3 частину будинку з відповідною частиною надвірних споруд,що знаходиться по АДРЕСА_1в м.Звенигородка ,житлова площа 56,6 кв.метрів,даний договір посвідчений ОСОБА_10 нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори за реєстром №998.(а.с.22-23)
ОСОБА_8. згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок ,який розташований в м.Звенигородка по АДРЕСА_1 виданого 19.06.1997 року Звенигородською міською радою належить 9/20 частин даного будинку .
Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Звенигородської міської ради від 18.06.1997 року за №174 замість договору дарування посвідченого Звенигородською нотаріальною конторою від 31.03.1976 року р.№998.(а.с.21)
18.06.1997 року ОСОБА_9 подарувала ОСОБА_1. 3/50 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд,що знаходиться в м.Звенигородка по АДРЕСА_1,житлова площа 56.6 кв.м.,договір посвідчений приватним нотаріусом Звенигородського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстром №478.(а.с.5)
ОСОБА_4. згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок,який розташований в м.Звенигородка по АДРЕСА_1 виданого 19.06.1997 року Звенигородською міською радою належить 7/20 частин даного будинку .
Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Звенигородської міської ради від 18.06.1997 року за №174 замість договору дарування посвідченого Звенигородською нотаріальною конторою від 22.04.1987 року р.№1434.(а.с.20)
Відповідно до рішення Звенигородської міської ради від 18.06.1997 року за №174 «Про уточнення ідеальних долейц по фактичному користуванню в будинковолодінні АДРЕСА_1 в м.Звенигородка і належить ОСОБА_9, ОСОБА_4. та ОСОБА_8.,згідно якого визнано право власності за ОСОБА_9 1/5 частина,ОСОБА_4. 7/20 частин та ОСОБА_8. 9/20 на дане будинковолодіння.(а.с.35)
04.01.2004 року ОСОБА_13. та ОСОБА_6. діючи зі згоди своєї матері ОСОБА_14,ОСОБА_13. подарував ОСОБА_6. прийняла в дар 7/50 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд,розташованого в м.Звенигорордка по АДРЕСА_1 жила площа - 13,3 кв.м. Договір посвідчений приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу ОСОБА_15. за реєстром №47.(а.с.6)
ОСОБА_8. 26.10.2002 року подарував ОСОБА_9,яка діяла від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_3. 9/20 частин житлового будинку за АДРЕСА_1 в м.Звенигородка,черкаської області ,даний договір посвідчений приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстром №2457.(а.с.64)
- 4 -
В провадженні Звенигородського районного суду була цивільна справа за №2-62 /2007 року за позовом ОСОБА_8. до ОСОБА_9,яка діяла в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3.,ІНФОРМАЦІЯ_1,третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус ОСОБА_10. про визнання договору дарування недійсним,дана справа розглянута Звенигородським районним судом і винесене рішення 15.02.2007 року,яким ОСОБА_8. відмовлено в задоволенні позовних вимог в зв»язку з пропуском строку позовної давності.(а.с.63)
Зазначене вище рішення Звенигородського районного суду оскаржувалося ОСОБА_8. в апеляційній інстанції,але ухвалою апеляційного суду Черкаської області залишено без змін рішення Звенигородського районного суду від 15.02.2007 року.
Позивачка не надала суду доказів про те,що ½ частка житлового будинку з відповідними надвірними спорудами,який розташований поАДРЕСА_1 в м.Звенигородка відноситься до спільного сумісного майна подружжя,оскільки відповідно до ст.ст. 60,70 СК України майно ,набуте подружжям за час шлюбу,належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того,що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.Вважається,що кожна річ,набута набута за час шлюбу,крім речей індивідуального користування,є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.У разі поділу майна,що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя,частки майна подружжя,частки майна дружини та чоловіка є рівними,якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ст.57 ч.1 п.1 СК України особистою приватною власністю дружини,
чоловіка є:майно набуте нею,ним до шлюбу.
Суд вважає,що 9/20 частин житлового будинку з відповідними спорудами,яке розташоване в м.Звенигородка по АДРЕСА_1 є особистою приватною власністю ОСОБА_8.,оскільки 31.03.1976 року ОСОБА_11.,який діяв від імені ОСОБА_12. подарував ОСОБА_8. 1/3 частину будинку з відповідною частиною надвірних споруд,що знаходиться по АДРЕСА_1в м.Звенигородка ,житлова площа 56,6 кв.метрів,даний договір посвідчений ОСОБА_10 нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори за реєстром №998.(а.с.22-23),а згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок ,який розташований в м.Звенигородка по АДРЕСА_1 виданого 19.06.1997 року Звенигородською міською радою належить ОСОБА_8. 9/20 частин даного будинку .Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Звенигородської міської ради від 18.06.1997 року за №174 замість договору дарування посвідченого Звенигородською нотаріальною конторою від 31.03.1976 року р.№998.(а.с.21),тобто свою частку він придбав в 1976 році,а одружився з ОСОБА_1. 29.12.1990 року.
Згідно до ст.57 ч.1 п.2 СК України особистою приватною власністю дружини,
чоловіка є:майно набуте нею,ним за час шлюбу,але на підставі договору дарування,а тому суд вважає, що 3/50 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд,що знаходиться в м.Звенигородка по АДРЕСА_1,житлова площа 56.6 кв.м., належить позивачці на праві особистої приватної власності відповідно до договору дарування від 18.06.1997 року ,який посвідчений приватним нотаріусом Звенигородського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстром №478.(а.с.5)
Твердження позивачки про те,що ОСОБА_8. подарував ОСОБА_9 .,яка діяла в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3. свою частку житлового будинку,
що відноситься до спільного сумісного майна подружжя спростовуюся,саме свідоцтвом видане на підставі рішення виконкому Звенигородської міської ради від 18.06.1997 року за №174 замість договору дарування посвідченого Звенигородською нотаріальною конторою від 31.03.1976 року р.№998.(а.с.21),тобто свою частку він придбав в 1976 році,а
- 5 -
одружився з ОСОБА_1. 29.12.1990 року,а тому 9/20 частин спірного житлового будинку належали ОСОБА_8 на праві особистої приватної власності.
Право власності на частину спірного житлового будинку за позивачкою визначено на 3/50 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд,що знаходиться в м.Звенигородка по АДРЕСА_1,житлова площа 56.6 кв.м.,згідно договору дарування від 18.06.1997 року ,даний договір посвідчений приватним нотаріусом Звенигородського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстром №478.(а.с.5)
Позивачка не надала суду доказів про те,що за період спільного проживання з третьою особою ОСОБА_8. вони провели капітальний ремонт частини будинку,в якому проживають і на даний час,а саме побудували веранду,льох,сарай,гараж,тин,
ворота,заасфальтували подвір»я ,перекрили дах належної їм частини будинку,переробили стелю замінили крокви та балки,зробили водяне опалення,провели газ,а тому і змінилась її частка у спірному житловому будинку.
Від сплати судового збору позивачку звільнено на підставі ст.4 п.18 Декркту Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
На підставі ст.ст.355,356,357 ЦК України та керуючись ст.ст.10,11,59,60,208,209,212-215 ЦПК України,суд,-
в позові ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_6, треті особи без самостійних вимог:Звенигородська міська рада,ОСОБА_8 про визнання права власності на частку спільної часткової власності - відмовити.
ОСОБА_1. звільнити від сплати Державного мита на підставі ст.4 п.18 Декрету КМ України «Про державне мито».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.У разі подання апеляційної скарги,рішення,якщо воно не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи Черкаським апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд,копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,яка її подає,до апеляційного суду Черкаської області.
Суддя