IМЕНЕМ УКРАIНИ
20 серпня 2008 року Лебединський районний суд
Сумської області
у складi: головуючого суддi - Бакланова Р.В.
при секретарi - Кальченко О.В.
за участю: прокурора - Радковського В.П.
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в м. Лебединi справу про обвинувачення
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Лебедин Сумської області, українця, громадянина України, освіта - середня, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, не судимого в порядку ст. 89 КК України,-
по ч. 3 ст. 185 КК України,
5 червня 2008 року близько 1 години 30 хвилин, підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, з метою незаконного збагачення скоїв крадіжку чужого майна шляхом проникнення через паркан на охоронювану територію СТОВ «Хлібороб», що знаходиться за адресою: Сумська область м. Лебедин пров. Хіміків, 2, звідки умисно, таємно, у відсутності сторонніх громадян викрав 40 метрів зварювального кабелю КГС - 50, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 901 від 24.06. 2008 року становить 1000 гривень та пускового пристрою ПУ - 05 - 3 до зварювального апарату вартістю 80 гривень, які знаходились на майданчику під навісом під навісом для зберігання техніки. Викрадене майно ОСОБА_1, виніс з території СТОВ «Хлібороб» перекинувши через огорожу підприємства та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав підприємству матеріальної шкоди на загальну суму 1080 гривень.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєному визнав повністю і дав суду пояснення, що він 5 червня 2008 року перелізши через паркан на територію СТОВ «Хлібороб», що знаходиться за адресою: Сумська область м. Лебедин пров. Хіміків, 2, скоїв крадіжку кабелю до зварювального апарату та пусковий пристрій. У скоєному розкаявся.
Заслухавши пояснення підсудного, дослідивши докази у справі, суд вважає за необхідне вчиненні ним дії квалiфiкувати за ч. 3 ст. 185 КК України так як він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до сховища.
При обранні мiри покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер i ступінь тяжкості вчиненого злочину, характеристику по місцю проживання та те що тяжких наслідків від злочину не настало.
Також суд вважає за необхідне призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі оскільки його можна виправити i перевиховати без ізоляції від суспільства.
Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що значної шкоди не завдано, підсудний вину свою визнав повністю, у вчиненому розкаявся, суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити основне покарання нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті яка передбачає покарання за цей злочин та обрати його у виді громадських робіт.
Суд вважає, що обрана підсудному міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_1, суд вважає за необхідне залишити підписку про невиїзд.
Крім того суд вважає за необхідне речові докази у справі: 40 метрів мідного кабелю до зварювального апарату марки КГС - 50 та пусковий пристрій ПУ - 05 - 3 до зварювального апарату, що знаходиться на зберіганні в інженера-енергетика СТОВ «Хлібороб», ОСОБА_2, вважати повернутими власнику.
На пiдставi наведеного, керуючись ст.ст. 299, 323, 324 КПК України,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання по цьому закону з застосуванням ст. 69 КК України у виді 200 годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу залишити попередньою - підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.
Речові докази у справі: 40 метрів мідного кабелю до зварювального апарату марки КГС - 50 та пусковий пристрій ПУ - 05 - 3 до зварювального апарату, що знаходиться на зберіганні в інженера-енергетика СТОВ «Хлібороб», ОСОБА_2, вважати повернутими власнику.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Лебединський районний суд.
Суддя Р.В. Бакланов