УХВАЛА іменем України
2006р. вересня «18» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого. Курської А.Г. Суддів: Філатової Є.В. Горбань В.В. При секретарі: Бахтагарєєвій MB.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного райсуду м. Сімферополя від 19.05.2006р. по цивільній справі за його позовом до Військового комісаріату в АРК про перерахунок пенсії, надання статусу ветерана військової служби та виплати грошей на лікування,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військового комісаріату в АРК про перерахунок пенсії, надання статусу ветерана військової служби та виплати грошей на лікування.
Вимоги мотивовані тим, що позивач з вересня 1972р. проходив військову службу у рядах Радянської Армії у складних умовах Далекосхідного краю. З 1981р. по 1984р. навчався у .Військовій Академії ім. Фрунзе, після чого був призначеним начальником штабу - заступником командира полку у Сімферополі.
Але за станом здоров'я був переведений на службу поза строєм викладачем циклу тактики Сімферопольського військового об'єднаного училища, втративши дві ступені своєї посади. У липні 1988р. знов був переведений у Далекосхідний округ на рівноцінну посаду старшого викладача циклу тактико-спеціальної підготовки Окружної школи прапорщиків. У 1989р. позивачеві було запропоновано посаду начальника штабу бригади цивільної оборони, проте в наслідку скорочення Збройних Сил СРСР у січні 1990р. його було звільнено у запас за п. «в" ст. 59 Положення про проходження військової служби офіцерським складом Збройних Сил СРСР. На той час його вислуга становила 21 рік 1 місяць.
Після проголошення Україною незалежності позивач неодноразово звертався до командування Київського РВК з метою переведення на дійсну військову службу, але йому було запропоновано тільки посаду начальника підготовки офіцерів запасу Київського РВК м. Сімферополя.
При звільненні зі служби у запас йому було призначено пенсію виходячи зі заробітку за місцям останньої посади, що становить на час розгляду справи 470грн.69коп., яку він вважає замалою. Крім того, йому відмовлено у наданні інвалідності або статусу ветерана військової служби.
Враховуючи, що позивач віддав Вітчизні своє здоров'я, має трьох дітей та одержує пенсію на рівні прожиткового мінімуму, просив надати йому статус ветерана військової служби, перерахувати пенсію, виходячи зі заробітку та звання посади начальника штабу, заступника командира полку, які він займав у 1984р.-1985р., а також
Справа№22-5254/2006р. Головуючий в 1 інстанції СтаровоїНЕ.
відшкодувати витрати на лікування з 1992р. у розмірі місячної суми пенсії щорічно по день розгляду справи.
Представник відповідача просив відмовити в позові, як не заснованому на законі.
Рішенням суду від 19.05.2006р. у позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення, посилаючись на своє матеріальне становище. Пенсійне законодавство вважає дискримінаційним, просить задовольнити позов, виходячи з принципів справедливості та рівноправ'я проголошених Конституцією України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з закриттям провадження по справі, як постановлене з порушенням процесуального законодавства.
Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 17 КАС України спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження і звільнення відносяться до компетенції адміністративних судів.
Статтею З КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба.
Із матеріалів справи вбачається, що спір виник з питань щодо перерахування пенсії, стягнення витрат на лікування по захворюванню у період проходження у Збройних Силах України, тому суд повинен був розглядати його в порядку адміністративного судочинства.
Стосовно вимог про надання статусу ветерана військової служби слід виходити з вимог Закону « Про статус ветеранів військової служби, ветеранів внутрішніх справ і деяких інших осіб і їх соціального захисту", за якими таки питання підлягають розгляду спеціальними комісіями при Військових комісаріатах, дії яких мають бути оскаржені у порядку передбаченому КАС України.
Відповідно до правил пункту 1 частинні статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки суд першої інстанції розглянув справу за правилами ЦПК України, тобто з порушенням встановленого законом порядку, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення і на підставі ч.і п.1 ст. 205 ЦПК України закрити провадження по справі.
Керуючись ст.ст.205 ч.п. 1,310 ч1,315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Залізничного райсуду м. Сімферополя від 19.05.2006р. скасувати, провадження по справі закрити.
Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в^ Верховний Суд України протягом двох місяців.