Ухвала
Іменем України
21 червня 2006 року
місто Севастополь
Справа № 2-27/1060.1-2006
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шевченко Н.М.,
суддів Маслової З.Д.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Лазарева К.С.
за участю представників сторін:
позивача: Нікітін В.А., дов. б/н від 18.04.2006;
відповідача: Булат К.М., дов. № 13050 від 10.10.2005;
третьої особи: Шорохов І.В., дов. № 172а/2 від 15.12.2005
розглянувши апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 19.04-26.04.2006 у справі № 2-27/1060.1-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові системи ВПК" (вул. Київська, 4, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
до державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
третя особа акціонерне товариство закритого типу "КАНОН" (вул. Самохвалова, 19, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та першої податкової вимоги
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгові системи ВПК» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до державної податкової інспекції у місті Сімферополі про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 0007292301/0 від 18.05.2004 та першої податкової вимоги № 1/1505 від 14.06.2004.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.04-26.04.2006 у справі № 2-27/1060.1-2006 (суддя Воронцова Н.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові системи ВПК" до державної податкової інспекції у місті Сімферополі, за участю третьої особи -акціонерного товариства закритого типу "Канон" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та першої податкової вимоги задоволено.
Визнані недійсними податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Сімферополі № 0007292301/0 від 18.05.2004 та перша податкова вимога державної податкової інспекції у місті Сімферополі №1/1505 від 14.06.2004, а також стягнуто з державної податкової інспекції у місті Сімферополі на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові системи ВПК" державне мито у сумі 85грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн.
Судове рішення мотивоване тим, що висновки державної податкової інспекції у місті Сімферополі, які вказані в акті перевірки не обґрунтовані, що підтверджується судово-бухгалтерською експертизою, у зв'язку з чим відсутні підстави для донарахування позивачу податку на додану вартість.
Не погодившись з рішенням суду, державна податкова інспекція у місті Сімферополі звернулась до суду апеляційної інстанції з заявою про апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, в позові товариству з обмеженою відповідальністю "Торгові системи ВПК" відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме, помилковим застосуванням пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким бюджетне відшкодування це сума, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, у випадках, передбачених цим Законом.
Оскільки, оплата за придбаний товар покупцем не здійснювалась, відповідно - сума податку на додану вартість продавцю не сплачувалась, внаслідок чого факт надмірної сплати податку та бюджетної заборгованості перед позивачем -відсутній.
Право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання зі сплати податку у вартості товару, який платником не оплачено.
Крім того, в доповнені до апеляційної скарги відповідач вказав на те що посилання суду на висновок судово-бухгалтерської експертизи у справі є помилковими, так як поза увагою експертизи залишено питання фактичного створення продавцем -акціонерним товариством закритого типу "Канон" нематеріального активу за договором, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю “Промхолдинг».
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгові системи ВПК» надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Сімферополі без задоволення, бо вважає його законним та обґрунтованим.
Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгові системи ВПК» відповідно до Закону України “Про систему оподаткування» є платником податків і обов'язкових платежів і перебуває на обліку в державній податковій інспекцій у місті Сімферополі.
17.05.2004 державною податковою інспекцією у місті Сімферополі було проведено документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю “Торгові системи ВПК» з питання правильності віднесення сум податку на додану вартість до податкового зобов'язання та до податкового кредиту, згідно з декларацією за грудень 2003 року.
У ході перевірки, на думку відповідача, було встановлено порушення підпункту 1.8. пункту 1.3 статті 1; пункту 3.1 статті 3; пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, що виразилось в завищенні позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 367 796грн. По результатам перевірки складено акт № 418/23-4 від 17.05.2004 (т.1 а.с.15-20).
На підставі акту перевірки державною податковою інспекцією у місті Сімферополі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007292301/0 від 18.05.2004, відповідно до якого товариству з обмеженою відповідальністю “Торгові системи ВПК» було визначено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2003 року у розмірі 1 367 796грн. (т.1 а.с.22).
Крім того, державною податковою інспекцією у місті Сімферополі було винесено першу податкову вимогу №1/1505 від 14.06.2004 відповідно до якої позивачу визначено суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 109455грн. (т.1 а.с.23).
Як вбачається з матеріалів справи 14.09.2004 товариство з обмеженою відповідальністю “Торгові системи ВПК» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 0007292301/0 від 18.05.2004 та першої податкової вимоги № 1/1505 від 14.06.2004, які були прийняті державною податковою інспекцією у місті Сімферополі.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2004 у справі № 2-7/13054-2004 позов було задоволено (т.1 а.с.52-55).
Не погодившись з рішенням суду державна податкова інспекція у місті Сімферополі звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просила рішення господарського суду скасувати.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2004 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2004 у справі № 2-7/13054-2004 було залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (т.1 а.с.77-81).
01.04.2005 державною податковою інспекцією у місті Сімферополі було подано касаційну скаргу на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2004.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2005 касаційну скаргу державної податкової інспекції у місті Сімферополі задоволено, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2004 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2004 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим (т.1 а.с. 156-158).
При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що 08.01.2003 товариство з обмеженою відповідальністю “Торгові системи ВПК» уклало з акціонерним товариством закритого типу "Канон" договір купівлі-продажу активів на додатково обумовлених умовах (т.1 а.с. 32).
Відповідно до пункту 2.4 договору, право власності на активи переходять від акціонерного товариства закритого типу "Канон" до товариства з обмеженою відповідальністю “Торгові системи ВПК» з моменту передачі активів.
Згідно з протоколом узгодження від 01.12.2003 № 1, який було складено до договору купівлі-продажу акціонерне товариство закритого типу "Канон" продає позивачу право господарського управління на протязі 14 кварталів "майном №3" (або актив №3), яке розташоване за адресою: місто Вінниця, вулиця Ватутіна/Чехова, 14/2. Вартість "активу №3" складає 14332500грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 2388750грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгові системи ВПК» повинно сплатити акціонерному товариству закритого типу "Канон" вказану вартість "активу №3" на протязі трьох років з моменту його передачі рівними частинами щорічно не пізніше 20 грудня.
Крім того, в протоколі вказано, що "актив №3" не дає товариству з обмеженою відповідальністю “Торгові системи ВПК» права власності на "майно №3" (т.1 а.с.34).
Актом прийому-передачі від 12.12.2003 акціонерне товариство закритого типу "Канон" передало товариству з обмеженою відповідальністю “Торгові системи ВПК» право власності на право господарського управління на протязі 14 кварталів складовими і скляними корпусами (т.1 а.с.35).
12.12.2003 акціонерним товариством закритого типу "Канон" було виписано податкову накладну № 358 на загальну суму 14332500грн. у тому числі податок на додану вартість у сумі 2388750грн. (т.1 а.с.36).
По вказаній операції акціонерним товариством закритого типу "Канон" були сформовані податкові зобов'язання, які відображені в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) і в декларації по податку на додану вартість за грудень 2003 року.
Отримана від акціонерного товариства закритого типу "Канон" податкова накладна № 358 від 12.12.2003 позивачем також була відображена в книзі обліку придбання товарів ( робот, послуг) за грудень 2003 року, податок на додану вартість у сумі 2388750грн. віднесено до складу податкового кредиту, відображеного в декларації по податку на додану вартість за грудень 2003 року.
31.03.2004 між акціонерним товариством закритого типу "Канон" та товариством з обмеженою відповідальністю “Торгові системи ВПК» у зв'язку зі скороченням строку використання права господарського управління на 6 кварталів було підписано протокол узгодження № 3 та акт повернення № 1 (т.1 а.с. 38).
Згідно з яким сторони за договором купівлі-продажу від 08.01.2003 зменшили вартість проданого «активу №3» на 6142500грн. (у тому числі податок на додану вартість 1023750грн.) і тому акціонерним товариством закритого типу "Канон" на адресу товариства з обмеженою відповідальністю “Торгові системи ВПК» було надіслало розрахунок № 5 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 12.12.2003 №358, в якому податкові зобов'язання акціонерного товариства закритого типу "Канон" і відповідно, податковий кредит позивача зменшується на суму 1023750грн. Коригування податкового кредиту в сторону зменшення відображено в книзі обліку придбання товарів (робот, послуг) товариства з обмеженою відповідальністю "Торгові системи ВПК" за березень 2004 року (т.1 а.с. 37).
Отже, сума податкового кредиту позивача по податковій накладній № 358 від 12.12.2003 з урахування проведеного коригування складає 1365000грн. (2388750 -1023750=1365000).
Що стосується акціонерного товариства закритого типу "Канон" то воно також скорегувало свої податкові зобов'язання відповідно до вказаних змін до договору.
Крім того, в судовому засіданні представник акціонерного товариства закритого типу "Канон" пояснив, що на підставі агентського договору б/н від 03.01.2003 акціонерне товариство закритого типу "Канон" придбало у товариства з обмеженою відповідністю «Промхолдінг» майно, а саме: складовий і скляний корпуси, які розташовані за адресою: місто Вінниця, вулиця Ватутіна/Чехова 14/2 і тому, мало право розпоряджатись цим майном за власною ініціативою. Тому податкова накладна № 358 від 12.12.2003 була виписана акціонерним товариством закритого типу "Канон" обґрунтовано, сума податку на додану вартість включена до податкових зобов'язань, як це передбачено діючим законодавством.
Згідно з підпунктами 7.2.1; 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями на час прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення) платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити певний перелік реквізитів. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Ніяких зауважень щодо оформлення спірної податкової накладної у відповідача не має.
Право господарського управління майном при укладенні договору про його продаж в цьому випадку є фактично товаром, який придбав позивач в рамках договору купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу від 08.01.2003, укладений між позивачем і акціонерним товариством закритого типу «Канон», на момент розгляду спору не оскаржено і не визнано недійсним.
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями на час прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями на час прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення) передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Крім того, відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями на час прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення) суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
З доказів, наявних у матеріалах справи, вбачається, що продавець та покупець діяли відповідно до вказаних вимог закону та не допускали його порушень. В податкових деклараціях були відображені як податковий кредит, так і податкове зобов'язання.
Відповідач, оскаржуючи рішення суду, приводить доводи щодо бюджетного відшкодування, що не з'являється предметом спору. Будь-яких зауважень щодо порушень при оформленні податкової накладної № 358 від 12.12.2003 і податкових декларацій за грудень 2003 року та березень 2004 року відповідач суду не надав.
Згідно з висновками судово-бухгалтерської експертизи порушень бухгалтерського та податкового обліку при включенні позивачем податкової накладної до складу податкового кредиту не було.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про право позивача прийняти податкову накладну № 358 від 12.12.2003 по цьому договору та включити суму податку на додану вартість у податковий кредит.
Необґрунтованими колегія вважає також висновки державної податкової інспекції у місті Сімферополі про заниження товариством з обмеженою відповідальністю “Торгові системи ВПК» суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за грудень 2003 року на суму 2796грн., яке виникло у зв'язку з корегуванням суми податкового кредиту.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи від 31.03.2006 № 77/05 у грудні 2003 року товариством з обмеженою відповідальністю “Торгові системи ВПК» було здійснено лише одну операцію по отриманню від санаторію "Іскра" попередньої сплати за продукти харчування у сумі 42000грн. (у тому числі 7000грн. податок на додану вартість), що підтверджується банківською випискою від 23.12.2003 (т.1 а.с.49). Податкові зобов'язання які виникли у зв'язку з вказаною операцією підтверджені виписаною податковою накладною від 23.12.2003 №2 (т.1 а.с.24). Загальна сума податкових зобов'язань по податку на додану вартість за грудень 2003 року у сумі 7000грн. відображена позивачем в декларації по податку на додану вартість за грудень 2003 року (т.1 а.с.26).
Як зазначено в судово-бухгалтерській експертизі працівниками державної податкової інспекції у місті Сімферополі було помилково взято данні бухгалтерського обліку по б/р 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" за весь 4 квартал 2003 року, що потягло за собою необґрунтовані висновки відповідача про заниження податкових зобов'язань позивачем за грудень 2003 року (т.2 а.с. 5).
Тому, підстав для визначення відхилення (заниження) податкових зобов'язань за грудень 2003 року у сумі 2796грн. у відповідача також не було.
Зважаючи на викладене, суд обґрунтовано визнав недійсним податкове повідомлення-рішення № 0007292301/0 від 18.05.2004.
Згідно з пунктом 1.10 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 податкова вимога -це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Отже, податкова вимога скеровується податковим органом при наявності узгодженого податкового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Підпунктом 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано зроблені висновки про те, що сума податкового зобов'язання, яка визначена відповідачем у спірному податковому повідомленні-рішенні не узгоджена і тому у відповідача не було підстав скеровувати позивачу першу податкову вимогу.
Отже висновки, викладені в апеляційній скарзі державної податкової інспекції у місті Сімферополі суперечать чинному законодавству та матеріалам справи і не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим по цій справі.
Рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.04-26.04.2006 у справі № 2-27/1060.1-2006 залишити без зміни.
Ухвала набирає законну силу з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Н.М.Шевченко
Судді З.Д. Маслова
І.В. Черткова