Постанова
Іменем України
27 червня 2006 року
Справа № 2-1/9286-2005
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Горошко Н.П.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Шкурупого Юрія Олександровича, директор товариства з обмеженою відповідальністю "Дари Криму";
відповідача: Попової Анжеліки Михайлівни (довіреність № б/н від 09.03.06);
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Красноперекопський завод продовольчих товарів" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 06-12.12.2005 у справі № 2-1/9286-2005
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дари Криму" (вул. Фрунзе, 60,Красноперекопськ,96000)
до Державного підприємства "Красноперекопський завод продовольчих товарів" (вул. Фрунзе, 60,Красноперекопськ,96000)
про розірвання договору та стягнення 1146105,93 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06-12.12.2005 року у справі № 2-1/9286-2005 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» задоволено частково. Суд розірвав договір №5 про спільну діяльність від 05.04.2004 року, укладений між Державним підприємством «Красноперекопський завод продовольчих товарів» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» та стягнув з Державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів» на користь позивача 807036,29 грн. збитків. В решті позову відмовлено.
Зустрічний позов Державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів» також задоволено. З товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» на користь Державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів» стягнуто 55000,00 грн. збитків та судові витрати.
При прийнятті рішення в частині часткового задоволення первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Криму», суд першої інстанції виходив з того, що з боку Державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів» мало місце порушення умов договору №5 про спільну діяльність від 05.04.2004 року стосовно участі у спільній діяльності, одностороння відмова від виконання обов'язків, передбачених вказаним договором та дані обставини призвели до спричинення товариству з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» збитків, що підтверджується матеріалами справи.
При задоволенні зустрічного позову Державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів» господарський суд Автономної Республіки Крим прийняв до уваги факт понесення їм збитків в результаті фінансування обслуговування виробництва у рамках договору №5 про спільну діяльність, такі збитки підтверджуються двосторонніми актами прийому-передачі виконаних робіт та прийшов до висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог.
Не погодившись з цим судовим актом, Державне підприємство «Красноперекопський завод продовольчих товарів» звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у позові товариству з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» відмовити.
Доводи Державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів», викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що господарський суд Автономної Республіки Крим прийняв рішення про задоволення первісного позову не повно дослідивши матеріали справи, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» суперечать положенням договору №5 від 05.04.2004 року про спільну діяльність, які встановлюють обсяг зобов'язань кожної сторони у договорі, а також відсутнє документальне підтвердження причинених збитків, на наявність яких вказує позивач.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2006 суддю Сотула В.В. замінено на суддю Борисову Ю.В.
22 червня 2006 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 27 червня 2006 року.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів» підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватись на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
05.04.2004 року між Державним підприємством «Красноперекопський завод продовольчих товарів» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» був укладений договір № 5 про спільну діяльність, предметом якого, у відповідності до розділу 1, є об'єднання інвестицій та використання виробничих потужностей, спільна діяльність у сфері виробничої та комерційної діяльності.
Таким чином, у даному випадку має місце спільна діяльність на основі об'єднання вкладів учасників - просте товариство, що, згідно зі статтею 1132 Цивільного кодексу України, є зобов'язанням сторін (учасників) об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Вказаним договором розмежовані обов'язки сторін. Так, згідно з розділом 2 договору №5 від 05.04.2004 року, на товариство з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» покладається: внести достатню кількість коштів, необхідних для забезпечення сировиною, енергоресурсами та допоміжними матеріалами спільного виробництва, здійснювати оплату вартості реконструкції та ремонту виробничого обладнання, будівель та споруд, які використовуються для організації спільного виробництва, надати у спільне використання обладнання, технології та ноу-хау для спільного виробництва нових видів продукції відповідно до проектів, затвердженим сторонами у процесі спільної діяльності, своєчасно та якісно здійснювати переробку поставленої сировини, забезпечити служби сторони, уповноваженої на ведення спільної діяльності, засобами зв'язку, оргтехнікою та іншим необхідним для ведення спільної діяльності у повному обсязі, вести фінансування виконання договору відповідно до «Програми робіт», вести облік витрат виробництва, а також здійснювати матеріально-технічне постачання та збиту виключно в рамках договору.
Відповідно до розділу 3 договору про спільну діяльність, на Державне підприємство «Красноперекопський завод продовольчих товарів» покладається: надання технічного персоналу, виробничої площі, технології, послуг лабораторії, планово-економічну документацію та інше, необхідне для організації спільного виробництва, забезпечення прийому та зберігання сировини для організації спільного виробництва, своєчасно та якісно здійснювати переробку поставленої сировини, надавити офісні приміщення для розташування обладнання, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» та використовується в рамках спільної діяльності, забезпечити належне зберігання спільно виробленої продукції та надати транспорт для здійснення спільної діяльності у повному обсязі.
Зміст спірного договору передбачає затвердження сторонами «Програми робіт», яка встановлює конкретну мету діяльності сторін у договорі про спільну діяльність, а також чітке розмежування функцій та обов'язків кожної сторони.
Судовою колегією встановлено, що 05.04.2004 року між сторонами у договорі №5 від 05.04.2004 року було прийнято Програму робіт на 2004 рік. Зазначеною програмою встановлено, що сторони зобов'язуються прийняти зусилля по організації випуску консервів «Кілька обжарена у томатному соусі». Програмою робіт на 2004 рік також було здійснено розмежування частки внесків сторін. Внесок Державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів» полягав у наданні необоротних активів у сумі 263098,20 грн.
Пунктом 7.2.1 договору № 5 від 05.04.2004 року закріплено, що вкладом товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» є пряме фінансування даного договору відповідно до «Програми робіт». Спільне фінансування умовами договору не передбачено.
У зв'язку з цим, посилання товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» у позовній заяві на самостійне придбання за власні кошти лінії по виробництву рибних консервів, рефрижераторного вагону з холодильною установкою та вакуум випарної установки на загальну суму 318266,00 грн. та неприйняття відповідачем участі у зазначених придбаннях є необґрунтованими, оскільки такі дії є прямим обов'язком товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» стосовно фінансування договору та у порядку пункту 7.2.1 є покладеними саме на позивача. Оскільки «Програма робіт на 2004 рік» передбачає виробництво певної продукції, судова колегія вважає, що придбане обладнання є необхідною умовою забезпечення такого виробництва та засобом виконання власних зобов'язань.
Здійснення товариством з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» за власний рахунок ліцензування та сертифікації виробництва продукції також не може вважатись порушенням відповідачем умов пункту 3.1 договору.
Так, пунктом 3.1 передбачено, що на Державне підприємство «Красноперекопський завод продовольчих товарів» покладається надання технічного персоналу, виробничої площі, технології, послуг лабораторії, планово-економічної документації та іншого, необхідного для організації спільного виробництва. На думку судової колегії, обов'язки, встановлені вказаним пунктом, полягають у тому, що їх надання забезпечується за рахунок власних ресурсів, не передбачає вступу до правовідносин з третіми особами та можливого додаткового фінансування.
Здійснення ліцензування виробництва продукції передбачає можливі фінансові витрати, що підпадає під дію пункту 7.2.1 та віднесено до обов'язків позивача.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» не доведено суду, що придбання необхідного обладнання та здійснення ліцензування було покладено саме на Державне підприємство «Красноперекопський завод продовольчих товарів» та являлось його обов'язком.
Що стосується посилань товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» на невиконання відповідачем власних обов'язків та, як наслідок, припинення правовідносин з третіми особами на предмет поставки готової продукції, судова колегія такі посилання також вважає безпідставними з наступних підстав.
02.07.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Исток» був укладений договір № 12/07 на переробку давальницької сировини. Предметом зазначеного договору було здійснення товариством з обмеженою відповідальністю «Дари Криму« на давальницьких умовах переробки мороженої сировини -«бичок чорноморський без голів» та виробництво з нього готової продукції: рибних консервів «Бички обжарені в томатному соусі в з/б №3», 1/250 під торговою маркою «Исток».
Згідно з пунктом 2.8 договору №5 про спільну діяльність від 05.04.2004 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» зобов'язано здійснювати матеріально-технічне забезпечення та збут виключно в рамках даного договору. Договором та Програмою робіт на 2004 рік сторони зазначили предмет власної діяльності - «Кілька обжарена у томатному соусі». Тому, виробництво іншої продукції не може вважатись такою, що здійснено у рамках договору про спільну діяльність та розцінюється виключно як самостійна діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» по вступу у правовідносини з третіми особами. З цих самих підстав не може бути прийнято до уваги і факт укладення договору з товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК «Одесса-Промхолод» №12/07 від 12.07.2004 року.
Стосовно контракту №18/11, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» та фірмою «Бабек», судова колегія виходить з того, що укладення вказаного контракту мало місце 18.11.2004 року -після припинення 11.11.2004 року дії договору про спільну діяльність, тому також не може вважатись здійсненим у рамках договору про спільну діяльність.
Відповідно до пункту 14.3 договору №5, за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені збитки, у тому числі, упущену вигоду, у порядку, передбаченому чинним законодавством, за виключенням форс-мажорних обставин.
Згідно з пунктом 1 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність з боку відповідача вини у спричиненні збитків, понесених товариством з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» у результаті правовідносин з третіми особами, у зв'язку з чим, підстав для задоволення позову в цій частині немає.
Що стосується вимог позивача про розірвання договору про спільну діяльність №5 від 05.04.2004 року та стягнення з Державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів» частки матеріальних коштів у сумі 318266,00 грн., судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 статті 1142 Цивільного кодексу України, учасник може зробити заяву про відмову від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніше як за три місяці до виходу з договору.
11.11.2004 року між сторонами у договорі про спільну діяльність було укладено угоду про припинення дії зазначеного договору (том 2 а.с.64).
Згідно з пунктом 1 статті 1137 Цивільного кодексу України, порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. У даному випадку має місце домовленість сторін.
Так, пунктом 11.3 договору про спільну діяльність №5 встановлено, що підведення підсумків спільної діяльності та розподіл прибутку між сторонами здійснюється на підставі окремого балансу, який складається товариством з обмеженою відповідальністю «Дари Криму». Баланс повинен бути взаємно погоджений та наданий Державному підприємству «Красноперекопський завод продовольчих товарів» не пізніше 15 числа кожного місяця.
Також судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на пункт 12.3 договору №5 про спільну діяльність, згідно з яким, фактичний обсяг спільної діяльності з його розподілом по видах витрат між сторонами визначається у балансі, який складається товариством з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» за погодженням Державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів».
Обов'язок з надання позивачем розподільчого балансу також вбачається із змісту гарантійного листа, адресованого на адресу Державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів» 17.11.2004 року (том 2 а.с.65).
Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які у відповідності з законодавством повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, для встановлення наявності частки товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» (у тому числі й обладнання) при розірванні договору № 5 про спільну діяльність, а також для визначення її розміру єдиним належним доказом може виступати розподільчий баланс, який суду першої інстанції не надавався, самим господарським судом Автономної Республіки Крим, у порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України, не витребувався. Таким чином, питання з цього приводу вирішено господарським судом Автономної Республіки Крим при неповному дослідженні обставин справи, а позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги той факт, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» про розірвання договору №5 про спільну діяльність заявлено у травні 2005 року, сам договір №5 про спільну діяльність, на підставі угоди між сторонами від 11.11.2004 року, був припинений, судова колегія вважає, що у даному випадку відсутній предмет спору, а провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, судова колегія вважає обґрунтованою відмову судом першої інстанції у задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» в частині стягнення сум по оплаті заробітної плати, оскільки в рішеннях Красноперекопського міського суду відсутні посилання на виникнення такої заборгованості в результаті спільної діяльності в рамках договору №5 від 05.04.2004 року.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не пов'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє обґрунтованість рішення суду першої інстанції у повному обсязі.
Стосовно зустрічних вимог Державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» прямих збитків у розмірі 55000,00 грн., суд апеляційної інстанції вважає їх обґрунтованими з причини невиконання товариством з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» зобов'язань, прийнятих на себе на підставі договору №5. Оскільки невиконання зобов'язань підтверджено матеріалами справи, судова колегія вважає, що задоволення господарським судом Автономної Республіки Крим зустрічних позовних є правомірним.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові -на позивача.
За таких обставин, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим в частині часткового задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» є прийнятим при неповному вивчені обставин справи, тому підлягає зміні.
Керуючись статтями 80 п.1, 101, 104 ч.1 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів» задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 06-12 грудня 2005 року у справі № 2-1/9286-2005 змінити, виклавши його у наступній редакції:
«1) У позові товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» в частині стягнення 1155754,83 грн. відмовити.
2) Провадження у справі в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальність «Дари Криму» про розірвання договору №5 про спільну діяльність від 05.04.2005 року припинити.
3) Зустрічний позов державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів» задовольнити.
4) Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Криму» (м. Красноперекопськ, вул. Фрунзе, 60, р/р26003456209780 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010 ОКПО 327774701079) на користь державного підприємства «Красноперекопський завод продовольчих товарів» (м. Красноперекопськ, вул. Фрунзе, 60, р/р 26005456113807 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010 ОКПО 00379011) збитки у розмірі 55000,00 грн., 5730,00 грн. державного мита, а також 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»
3. Скасувати наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 06-12 грудня 2005 року у справі № 2-1/9286-2005.
4. Господарському суду Автономної республіки Крим видати новий наказ.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Н.П. Горошко
Ю.В. Борисова