73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
22.07.2008 Справа № 13/393-ПН-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
до Херсонської міської ради,
за участі представників сторін:
позивача -ОСОБА_2 (представника за дорученням),
відповідача -не з'явився,
про визнання за позивачем права власності на перероблену річ -нежиле приміщення салону-перукарні (піонерська кімната) площею 38,36 м2, що розташоване про АДРЕСА_1,
Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях статей 331, 332 ЦК України, відповідно до яких, на думку позивача, вона є власником спірного майна.
З наданого відповідачем відзиву слідує, що позовні вимоги ним визнаються. При цьому він клопоче про розгляд справи без його участі. За таких обставин розгляд справи проведено без участі представника відповідача.
Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 1 жовтня 2007 року між позивачем та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Імпульс» укладено договір оренди нерухомого майна, згідно умов якого об'єднання передало позивачу в тимчасове користування нежиле приміщення загальною площею 50 м2, яке розташоване на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1. Назване приміщення взято позивачем в оренду з метою здійснення підприємницької діяльності, а саме надання перукарських та косметичних послуг.
Оскільки в даному приміщенні тривалий час не проводилось поточних ремонтних робіт, воно знаходилося в занедбаному стані та потребувало капітального ремонту, позивач змушена була за власний кошт зробити ремонтно-будівельні роботи, у зв'язку з чим 10 жовтня 2007 року між нею та приватним підприємцем ОСОБА_3 укладено договір підряду № 10, відповідно до якого за власний кошт були здійсненні ремонтно-будівельні роботи, а саме: здійснено прокладку, установку та монтаж електричного кабелю в середині приміщення; поштукатурено та покрашено стіни орендованого приміщення; здійснено відділку каркасів стін пластиковою вагонкою; зроблено стяжку полів; постелено лінолеум; повністю замінено сантехнику, тощо. Загальна вартість витрат на проведення ремонтних робіт складає 37395 грн, що підтверджується актами виконаних робіт за листопад та грудень 2007 року, складеними за укладеним договором підряду.
В подальшому 6 березня 2008 року позивач з листом № Г-1195 звернулась до Херсонського міського голови з проханням перевірити правомірність здачі в оренду зазначеного вище нерухомого майна, на що 31 березня 2008 року листом № 8-2647-20/17 виконавчий комітет Херсонської міської ради надав відповідь, в якій зазначив про те, що орендоване нежиле приміщення знаходиться у власності Херсонської міської ради та не було передано у власність ОСББ «Імпульс». Також відповідач зазначив, що грошові кошти, які позивачем витрачені на переробку орендованого приміщення з піонерської кімнати в салон-перукарю, не будуть повернуті, оскільки рада є бюджетною установою, і в її кошторисі не передбачені настільки значні витрати, а використання бюджетних коштів, призначених для фінансування інших статей, не допускається.
За змістом частини 4 статті 332 Цивільного кодексу України якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку. Об'єкт, на який набувається право власності в результаті переробки ця норма визначає як нову річ.
Згідно частини 1 статті 331 того ж Кодексу право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів, вона є власником цієї речі. В свою чергу частина 4 статті 332 ЦК України визначає умови за наявності яких спеціфікатор (особа, яка переробила річ) може стати власником нової речі, а саме: 1) вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу; 2) бажання спеціфікатора щодо набуття права власності на нову річ.
Таким чином позивач правомірно набула право власності на нову річ, оскільки: по-перше, вартість переробки істотно перевищує вартість матеріалу, з якого виготовлено нову річ; по-друге, вона бажає набути право власності на виготовлену нову річ. Тобто позивачем добросовісно виконані умови, за наявності яких особа (специфікатор) може стати власником нової речі.
При цьому судом враховується, що на момент взяття в оренду спірного приміщення в ньому була перегорівша електропроводка, повністю прогнивші труби сантехніки та віконні рами, були істотно покриті тріщинами стіни. Проте, внаслідок здійснення ремонтно-будівельних робіт у даному нежилому приміщенні, після здійснення переробки вказане нерухоме майно суттєво зросло у своїй ринковій вартості ніж було до проведення ремонтних робіт, що суттєво перевищує вартість матеріалу, яку витрачено під час переробки занедбаного приміщення у салон-перукарню.
Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі зазначених правових норм та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 право власності на перероблену річ -нежиле приміщення салону-перукарні (піонерська кімната) площею 38,36 м2, що розташоване про АДРЕСА_1.
Дата підпису рішення -28 липня 2008 року
Суддя М.К. Закурін