ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
09.09.2008 р. № 6/473
Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Державна податкова інспекція у Самбірському районі
про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень ,
за участю представників
позивача Собко О.В. (довіреність від 24.12.2007 р. № 2-15Д);
відповідача Стародуб В.Я.. (довіреність від 12.05.2008 р. № 5707/9/10-009/476)
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Зубко Л.П.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 09.09.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м.Київа звернулась Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з позовом до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 07.09.2007 р. №0002841530/0, від 14.11.2007 р. № 0002841530/1, від 25.01.2008 р. № 0002841530/2 та від 28.03.2008 р. № 0002841530/3.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення щодо порушення позивачем п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ за прострочку сплати рентної плати за природні газ та газовий конденсат є протиправними та підлягають скасуванню. Крім того, позивач вважає, що «рентна плата» не відноситься до загальнообов'язкових податків та зборів, оскільки ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»не містить визначення такого податку (збору).
Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне. Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» порушила терміни сплати рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат до 30 календарних днів. Тому, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією у Самбірському районі Львівській області проведено перевірку Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(надалі-позивач), з питань своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по рентній платі за нафту, природній газ та газовий конденсат за травень 2007 року.
За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 22.08.2007р. № 103 «Про результати перевірки дотримання вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», (надалі -акт перевірки).
Актом перевірки, встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( далі Закону № 2181-ІІІ) та п. 7 Постанови КМУ «Про затвердження порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат»від 22.03.2001р. №256 (далі - Порядок) позивачем було несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання (зобов'язання визначено у самостійно поданих до МДПІ та відділень МДПІ розрахунках) по рентній платі за нафту, природний газ і газовий конденсат за травень 2007 року.
На підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.09.2007 р. № 0002841530/0 на суму 47 690,66 грн. по рентній платі за видобутий природний газ. Термін сплати вказаного зобов'язання - 02.07.2007 р., фактична позивачем було сплачено 31.07.2007 р., тобто сплачено з затримкою на 29 календарних днів, в результаті чого нарахована штрафна санкція (10%) - рентної плати за природній газ - в сумі 47 690,66 грн.
Позивач не погодився з отриманим податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в порядку адміністративного оскарження відповідно до п. 5.2 ст. 5 № 2181-ІІІ. За результатами оскарження були винесені рішення Державної податкової адміністрації у Львівській області та Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторних скарг, які залишили без змін податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області.
Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Суд погоджується з висновками відповідача в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків по сплаті рентної плати за природній газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні виходячи з наступного.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належать і рентні платежі.
Згідно із частиною 6 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування», порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається згідно з законами України.
Частиною 3 розділу II «Прикінцеві положення»Закону України від 30.11.2006 року №398-У "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" встановлено, що у 2007 році суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток вуглеводневої сировини, а саме природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України, рентну плату за в нафту.
«Порядок обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат»затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 256, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 2005 року № 59, із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 256).
Згідно з пунктами 6 і 7 зазначеного Порядку № 256, податкові розрахунки рентної плати складаються платниками за звітний (податковий) період і подаються органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (податковим) періодом. Податковий розрахунок рентної плати подається за формою, що затверджується Державною податковою адміністрацією України.
Платники податків вносять до Державного бюджету України рентну плату авансовими внесками у розмірі однієї третини суми платежу, визначеної у податковому розрахунку, який подано у минулому звітному (податковому) періоді, до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця відповідно за першу, другу та третю декаду. Сума рентної плати за звітний (податковий) період, обчислена відповідно до пункту 4 цього Порядку, вноситься платниками податків до Державного бюджету України 30 календарних днів місяця, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 8 «Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат», № 256, відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність внесення до Державного бюджету України рентної плати та своєчасність подання її податкового розрахунку органам державної податкової служби несуть платники податків відповідно до законодавства.
У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону № 2181-ІІІ, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 названого Закону передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п. 3.2, 4.4 та 4.5 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), у разі порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання складається податкове повідомлення-рішення за формою "Ш", яке в той самий день передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції. У той же день таке повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків.
Таким чином, застосовуючи до позивача штрафної санкції на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з рентної плати відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений спеціальним законом з питань оподаткування. Таким чином, дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень -рішень відповідають чинному законодавству.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В адміністративному позові відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.