ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
19.06.2008 р. № 6/315
Заступник прокурора Деснянського району м.Києва
до Приватне підприємство "Дідович О.Я."
про про стягнення коштів ,
За участю представників сторін
позивача Громова О.С. (довіреність від 11.01.2008 р. № 41/1-8-181)
відповідача Корнілов В.Л. (довіреність від 16.05.2008 р. № 54-д)
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Зубко Л.П.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Заступник прокурора Деснянського району в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України з позовом до Приватного підприємства «Дідович О.Я.» про стягнення штрафу в розмірі 1700,00 грн.
В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що відповідач ПП «Дідович О.Я.» в порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 23.02.2006 р. № 3492-IV (далі Закон № 3492-IV), п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування»від 07.03.1996р. та ст. 21 Закону України від 2004.07.01, "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснював перевезення пасажирів без наявності оформленого квитково-касового листа та полісу обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків. Відповідальність за вказане порушення передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Тому, на думку позивача, штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн. застосовані до відповідача згідно з чинним законодавством України.
Відповідач в судове засідання з'явився, заперечень на позов не надав. Представник відповідача проти позову заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», в складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонує урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, який здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Вказаний урядовий орган здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення.
Пунктом 4 «Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190, передбачено, що Головавтотрансінспекція, як урядовий орган державного управління, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів.
Згідно вимог пункту 8 цього ж Положення № 1190, Міністерство транспорту та зв'язку України наказом від 14.12.2005 р. № 888 затвердило Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 р. за № 1573/11853. Пунктом 1 цього Положення територіальний орган Головавтотрансінспекції в місті Києві (далі - територіальне управління) є територіальним структурним підрозділом Головавтотрансінспекції без права юридичної особи.
Пунктом 4 Положення № 1190 визначено, що основними завданнями територіальних управлінь Головавтотрансінспекції у відповідному регіоні визначено здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування, а пунктом 5 - що територіальні управління Головавтотрансінспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 143 затверджено «Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування»(далі Порядок № 143), згідно пункту 2 якого органами державного контролю є Мінтрансзв'язку, Головавтотрансінспекція, територіальні органи Головавтотрансінспекції.
На підставі вищевказаних нормативних актів, Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті була проведена перевірка Приватне підприємство «Дідович О.Я.»з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. ПП «Дідович О.Я.»здійснювало вантажні перевезення.
За результатами перевірки був складений акт від 19.10.2007 р. № 061041, та було встановлено порушення відповідачем ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме, у водія був відсутній квитково-касовий лист та поліс обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків.
Відповідно до пункту 9 статті 7 Закону України «Про страхування»від 07.03.1996р. одним із видів обов'язкового страхування які здійснюються в Україні є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 21.1 статті 21 Закону України від 01.07.2004р. "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено заборона експлуатації транспортного засобу на території України без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні, з уповноваженою організацією з страхування цивільно-правової відповідальності якої МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Крім того, ст. 21 Закону України від 01.07.2004р. "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що контроль за наявністю чинних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів під час їх експлуатації на дорожній мережі України здійснюється підрозділами Державтоінспекції МВС України, а при перетинанні державного кордону України - органами Державної прикордонної служби України. При використанні транспортного засобу у дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу. У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, з урахуванням норм абзацу третього пункту 21.1 цієї статті, водій такого транспортного засобу несе відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 23.02.2006 р. № 3492-IV автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень є:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу. Накладати такі санкції від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту уповноважені посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Цією ж статтею передбачено, що порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до п. 25 Порядку № 143, за результатами розгляду актів, зазначених у пунктах 11 і 23 цього Порядку, керівник органу державного контролю за наявності підстав приймає рішення про надіслання суб'єкту підприємницької діяльності листа з копією відповідного акта та пропозиціями щодо усунення причин, що призвели до порушень, або внесення йому припису щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт (далі - припис).
Припис складається за формою згідно з додатком 6 у двох примірниках. Один примірник припису не пізніше ніж через 10 днів після виявлення порушення вручається під розписку керівникові або уповноваженому представнику суб'єкта підприємницької діяльності чи надсилається суб'єкту підприємницької діяльності, про що робиться відповідний запис у справі. Другий примірник залишається у матеріалах справи.
Керівник органу державного контролю протягом 10 днів після складення протоколів, зазначених у пунктах 12 і 24 цього Порядку, розглядає справу і за наявності підстав ухвалює постанову про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій (додаток 7).
У разі, коли керівник або уповноважений представник суб'єкта підприємницької діяльності заявив про своє бажання взяти участь у розгляді справи про порушення цим суб'єктом законодавства про автомобільний транспорт, справа розглядається за його участю.
Копія постанови не пізніше ніж через 3 дні після її ухвалення вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта підприємницької діяльності чи надсилається суб'єкту підприємницької діяльності, про що робиться запис у справі. Друга копія постанови надсилається для виконання органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням цього суб'єкта.
Заступник начальника Територіального управління Головавтотрансінспекції в м. Києві 15.11.2007 р. було винесено постанову № 034889 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Дідович О.Я.»фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн.
Накладена фінансова санкція суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок протягом п'ятнадцяти днів після отримання копії постанови про застосування фінансових санкцій до Державного бюджету України відповідачем ПП «Дідович О.Я.»не перерахована.
Винесена Постанова № 034889 від 15.11.2007 р. про застосування фінансових санкцій ПП «Дідович О.Я.»не оскаржувалася.
Згідно з пунктом 15 статті 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік" до доходів Державного бюджету зараховуються надходження від санкцій (штрафів), що застосовуються за рішеннями уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обгрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті, необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та примусово стягнути в рахунок погашення боргу ПП «Дідович О.Я.»1700,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Дідович О.Я.»(м. Київ, вул.. Кловський узвіз, б. 10, кв. 22, код ЄДРПОУ 30574547) фінансову санкцію -штраф в сумі 1700,00 грн. (одну тисячу сімсот грн.) на р/р 31117106700011 в УДК у Шевченківському районі м. Києва МФО 820019 код ЄДРПОУ 26077968, код платежу 21081100 адміністративні штрафи, з будь -яких рахунків, які будуть знайдені державним виконавцем під час виконання судового рішення.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.