ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
03.11.2008 р. № 9/184
12:15
За позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін»
про стягнення 1238,66 грн.
Суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Таран Т.К.
Представники:
Від позивача:Савченко В.Г. (довіреність № 7095/9/10 від 22.10.2008 р.)
Від відповідача:не прибув
Обставини справи:
Позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1238,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачена узгоджена заборгованість. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача спірну заборгованість на підставі рішення суду відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення судового засідання був неодноразово повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи без участі його представника не надав.
У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та повістки-виклики направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Справа вирішується на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2006 р., якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 568,00 грн., декларацію з податку на додану вартість за червень 2006 р. - у розмірі 21,00 грн., декларацію з податку на додану вартість за липень 2006 р. -у розмірі 868,00 грн.
За даними облікової картки відповідача Товариство з обмеженою відповідальність «Дельфін»станом на травень 2006 р. мало переплату у розмірі 223,08 грн.
Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва 06.07.2006 р. виставлено податкову вимогу № 1/1528 на суму 344,92 грн., яка згідно акту № 420 від 25.07.2006 р. розміщена на дошці оголошень.
Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва 05.09.2006 р. виставлено податкову вимогу № 2/1874 на суму 1233,92 грн., яка згідно акту № 513 від 14.09.2006 р. розміщена на дошці оголошень.
Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва № 0006441501/0 від 19.12.2006 р. визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1,33 грн., яке згідно акту про розміщення податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень від 14.03.2007 р. розміщено на дошці оголошень.
Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва № 0006451501/0 від 19.12.2006 р. визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3,41 грн., яке згідно акту про розміщення податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень № 1351-15/233 від 19.12.2006 р. розміщено на дошці оголошень.
Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог та рішень суду не надано.
Отже, в зв'язку з частковою сплатою відповідачем податкових зобов'язань та згідно облікової картки відповідача, за товариством з обмеженою відповідальністю «Дельфін»рахується заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1238,66 грн.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.
Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Підпунктом 4.1.4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону 2181 встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Положеннями статті 5 Закону 2181 встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Як вбачається з матеріалів справи доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог та рішень суду не надано. Доказів зворотнього суду не надано. Отже, сума податкових зобов'язань вважається узгодженою. Протягом встановленого Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” строку сума податкового зобов'язання відповідачем не погашена. Доказів про зворотнє відповідачем не надано. В зв'язку з цим, в силу норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначене податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Абзацом четвертим п.п. 6.2.4. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов'язань суду не надав.
Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності -шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1238,66 грн. відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених cтаттею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін»(м. Київ, пр. Порика, 13-В, код ЄДРПОУ 31032467) до Державного бюджету України заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1238 (тисяча двісті тридцять вісім) грн. 66 коп..
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя О.В.Кротюк