ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
16.09.2008 р. № 6/350
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м.Києва
до Громадська організація "Згода"
про стягнення податкової заборгованості ,
Представники:
від позивача: Мороз С.О. (довіреність від 12.08.08. №6730/9/10)
від відповідача: не прибув
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.09.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва з позовом до Громадської організації «Згода»про стягнення податкової заборгованості за рахунок майна боржника.
В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що відповідач громадська організація «Згода»не сплатив податковий борг. Тому, позивачем відповідно до п.п. 17.1.1 п.17.1. ст..17 Закону України «Про прядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 від 21.12.2000р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001661501/0 від 04.04.05р, яким донараховано суму податкового боргу в розмірі 2040,00 грн.
Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень проти позову не надав.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Громадська організація «Згода»є громадською організацією та здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про реєстрацію об'єднання громадян від 11 лютого 1999р. №0030-99.
Громадська організація «Згода»(далі - відповідач) взяте на облік, як платник податків у Державну податкові інспекцію у Дніпровського районі м. Києва.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має перед Державним бюджетом податковий борг у розмірі 2040,00 грн., який виник з наступних підстав.
Позивачем 01.04.2005р. була проведена перевірка відповідача на предмет порушення термінів подачі (неподання) податкової звітності, за результатами якої складено Акт про порушення податкового законодавства №1407/15-2168357.
В ході перевірки встановлено, що відповідачем не подано звіти про використання коштів неприбуткових організацій і установ за дванадцять періодів, а саме: за І квартал 2002р, ІІ квартал 2002р., ІІІ квартал 2002р, ІV квартал 2002р., за І квартал 2003р, ІІ квартал 2003р., ІІІ квартал 2003р, ІV квартал 2003р., І квартал 2004р, ІІ квартал 2004р., ІІІ квартал 2004, ІV квартал 2004р., чим порушив ст.4.1.4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України «Про об'єднання громадян»від 16.06.1992р. №2460, контроль за джерелами та розмірами надходжень, сплатою податків об'єднаннями громадян здійснюють відповідно фінансові органи та органи державної податкової служби.
Відповідач не виконав своїх обов'язки передбачених ч.1 ст.26 Закону України №2460, щодо об'єднання громадян, які у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.
В зв'язку із виявленим порушенням позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0001661501/0 від 04.04.2005р. за штрафними санкціями в розмірі 2040,00 грн. Відповідно до наступного розрахунку: облікова картка платника податків та податкових повідомлень-рішень відповідача за 2005-2007р.р. має податкову заборгованість перед бюджетом на загальну сума 2040,00грн. (2040,00 грн. сума штрафних санкцій донарахована повідомленням -рішенням №0004171501/0=12 звітних періодів x170,0 грн. сума штрафної санкції за один звітний період, встановлена Законом №2181-ІІІ).
Відповідно до пп. 5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181-ІП від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон України №2181-ІІІ), у випадку апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п.5.4 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, податкове зобов'язання не сплачене у передбачений законом термін вважається сумою податкового боргу.
Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Податкове повідомлення-рішення 0001661501/0 від 04.04.2005р., складене на підставі акту перевірки №1407/15-2168357 від 01.04.2005р. до суду не оскаржувалось.
Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, несплачена платником податків у визначений цією статтею строк, визначається сумою податкового боргу. Таким чином, сума податкового боргу відповідача складає 2040,00 грн.
Згідно п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону України у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Згідно даної норми та у відповідності до п.п.6.2.2. - п.п.6.2.5 п.6.2 ст.6 Закону України відповідачу на адресу було надіслано першу податкову вимогу №1/1291 від 12.05.2005р. та другу податкову вимоги № 2/1998 від 06.07.2005р.
Відповідно до п.4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253 (з наступними змінами та доповненнями), податкову вимогу №1/1291 від 12.05.2005р. №2/1998 від 06.07.2005р. було направлено по пошті на адресу відповідача, але не було вручено.
В зв'язку з незнаходженням відповідача за адресою фактичного місцезнаходження, був складений відповідний акт №43 від 30.05.2005р. про розміщення податкового повідомлення-рішення на дошку податкових оголошень (повідомлень). День розміщення податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення. Перша та друга податкові вимоги в судовому порядку відповідачем не оскаржені.
Відповідно до п.5.1 глави V Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. за №22, примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувані на підставі виконавчих документів, виданих судами, а згідно ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24.03.1998 № 202/98-ВР (із змінами та доповненнями) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.
Відповідно абзацу 3 п.п. 8.2.1. п.8.2. ст..8 Закону України №2181, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом -з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення визначеного у податковому повідомленні.
Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.
Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається при їх обґрунтуванні.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв'язку з несплатою ним податкового зобов'язання по податку на прибуток.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути з Громадської організації «Згода»податкову заборгованість в розмірі 2040,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Громадської організації «Згода» (м.Київа вул.. Ярослава Гашека, б 6, кв.58, ЄДРПОУ 21683517) заборгованість в розмірі 2040,00 грн. (дві тисячі сорок грн. 00 коп.), з будь-яких рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання судового рішення, до Державного бюджету (рахунок УДК у Дніпровському районі м.Київа, ідентифікаційний код 26077906, Банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.