Постанова від 12.06.2008 по справі 6/234

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2008 р. № 6/234

Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області

до Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

про примусове стягнення економічних санкцій в розмірі 11418 грн. ,

За участю представників сторін

позивача Клементьєва О.М. (довіреність від 02.06.2008 р. № ІЦ-01-16/2/850)

відповідача Мережко Т.П. (довіреність від 26.03.2008 р. № 993-ню)

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Зубко Л.П.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.06.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання Південно -Західної залізниці в особі Жмеринського будівельно -монтажного експлуатаційного управління № 3 про стягнення економічних санкцій в сумі 11 418,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушені вимоги ст.. 59 Закону України «Про місце самоврядування в Україні»від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР, ст.. 13 Закону України «Про житлово -комунальні послуги»від 24.06.2004 р. № 1875, а саме

Державне Територіально-галузеве об'єднання Південно -Західної залізниці в особі Жмеринського будівельно -монтажного експлуатаційного управління № 3 завищило тарифи для суб'єктів господарювання, в результаті чого, відповідачем неправомірно нараховано 5772,26 грн.

За вказане порушення до відповідача були застосовані економічні санкції у розмірі 11 418,00 грн. відповідно до ст.. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ.

Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування чого зазначає наступне. Стаття 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»від 11.09.2003 р. № 1160-IV встановлює порядок оприлюднення відповідного акту, прийнятого регуляторним органом. Згідно відповідей Хмельницької міської ради та Немирівської міської ради, рішення виконавчих комітетів вказаних Рад, якими були погоджені тарифи на послуги з водопостачання для технічних потреб, не є регуляторними актами в розумінні вказаної статті, а тому не потребують оприлюднення.

Тому, відповідач вважає застосування до нього економічних санкцій такими, що суперечать чинному законодавству.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області в період з 01.06.2007 р. по 11.06.2007 року проведена перевірка державної дисципліни цін Жмеринському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінні №3, на предмет правильності застосування тарифів на послуги водопостачання (надалі по тексту - БМЕУ №3). За результатами перевірки складений акт від 11.06.2007 р.

Перевіркою встановлено, що метою діяльності БМЕУ № 3 є виконання зобов'язань по введенню в дію виробничих та промислових потужностей будівництва об'єктів залізничного транспорту та інших замовників на підставі договорів, належне утримання та обслуговування об'єктів, що знаходяться на балансі підрозділу, а також здійснення водопостачання, водовідведення та подачі тепла, в тому числі здійснює водопостачання у м. Жмеринка, ст. Немирів, ст. Хмільник, ст. Голендри, ст. Ізраїловка, ст. Холоневська.

Статтею 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення»передбачено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень та динаміку цін, на товари та послуги, що мають вирішальне соціальне значення, в тому числі на житлово-комунальні послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 р. № 1875.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги», житлово - комунальні послуги класифікуються за функціональним призначенням та за порядком їх затвердження. Так, комунальні послуги до яких згідно ст.13 Закону, віднесені послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення та інші, формуються та затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (п.2 ст.14).

Відповідно до конституційних норм, закони та інші нормативно-правові акти, не доведені до відома у порядку передбаченому законом, є нечинними.

В свою чергу, прийнятий уповноваженим органом офіційний письмовий документ, який спрямований на правове регулювання господарських відносин та застосовується неодноразово є регуляторним нормативно-правовим актом, а відтак, офіційно оприлюднюється в друкованих засобах масової інформації відповідних рад.

Тарифи на послуги водопостачання для населення та інших споживачів погоджено відповідними радами.

Так, тарифи на послуги водопостачання для споживачів 2 групи на території Калинівської міської ради, що надаються Жмеринською БМЕУ № 3 затверджені у розмірі -2,92грн. (з ПДВ). Вибірковою перевіркою Жмеринського БМЕУ № 3 за період з червня 2006р. по червень 2007р. встановлено: застосування завищеного тарифу для суб'єктів господарювання м. Калинівка - Ставнійчук С.В. та Павлюк В.С. (застосовано - 4,84 грн., всупереч затвердженому та введеному в дію - 2,92 грн.).

Тарифи на послуги водопостачання, що надаються Жмеринською БМЕУ № 3 по ст. Немирів погоджені рішенням 13 сесії 4 скликання Немирівської міської ради від 26.03.04р., для населення у розмірі - 1,20 грн. за 1 м куб. та для другої групи споживачів у розмірі - 4,38грн. (з ПДВ). Перевіркою встановлено: застосування завищеного тарифу для населення ст. Немирів (застосовано - 4,20грн. за 1 м куб. води, всупереч погодженому та введеному в дію - 1,20 грн.).

Крім того, застосування завищеного тарифу для суб'єкта господарювання ст. Немирів - Зозуляк О.М. (застосовано - 4,84 грн., всупереч погодженому та введеному в дію - 4,38 грн.).

Тарифи на послуги водопостачання для споживачів 2 групи м. Хмільник та інших,

що надаються Жмеринською БМЕУ №3 погоджені рішенням виконавчого комітету

Хмільницької міської ради від 17.12.04р. у розмірі - 3,54грн. (з ПДВ). Перевіркою

встановлено застосування завищеного тарифу ТОВ «Хмільницький завод залізобетонних

виробів»(застосовано - 4,84 грн., всупереч погодженого та введеного в дію - 3,54 грн.).

На думку позивача, в результаті виявленого порушення порядку встановлення і застосування цін (тарифів) на водопостачання Жмеринським БМЕУ № 3 необґрунтовано нараховано 5772,26 грн. Враховуючи фактичну оплату споживачами послуг водопостачання, Жмеринська БМЕУ отримало необґрунтовану виручку 3806грн. (1617,82грн. + 2188,26 грн.).

А тому, згідно ст.14 Закону України від 03.12.1990 р. № 507-ХП «Про ціни і ціноутворення», необґрунтована виручка підлягає вилученню до місцевого бюджету разом із штрафом -200% від суми виручки на підставі рішення Держінспекції з контролю за цінами про застосування економічних санкцій. Позивачем, по матеріалах перевірки Держінспекцією з контролю за цінам у Вінницькій області, в межах строку застосування санкцій, прийнято рішення від 06.07.07р. № ІЦ-02-12/41 про застосування економічних санкцій на загальну суму - 11418 грн. за порушення державної дисципліни цін (3806грн.- необґрунтована виручка, 7612грн.- штраф 200%).

Суд, проаналізувавши матеріали справи, не погоджується з висновками позивача щодо порушення Державним територіально-галузевим об'єднанням Південно -Західної залізниці в особі Жмеринського будівельно -монтажного експлуатаційного управління № 3 вимог Закону України ст.. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ст.. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

У відповідності до ст.10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»від регуляторний орган, який прийняв відповідний акт, якщо інше не встановлено цим Законом, готує звіт про відстеження результативності цього регуляторного акта та не пізніш як у десятиденний строк з дня підписання цього звіту оприлюднює його у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся з листами до Хмільницької та Немирівської міських рад від 21.09.2007 р. № 2397 та № 2396 відповідно з проханням про оприлюднення рішень «Про погодження тарифів»№ 549 та № 62 відповідно.

Згідно відповіді Немирівської міської ради від 15.10.2007р. № 02-18-412 вбачається, що міська рада дане рішення не вважає регуляторним актом.

Хмільницька міська рада своїм листом від 02.10.2007р. № 02-20-636, повідомила, що згідно їх рішення послуги водопостачання по зазначеним тарифам надаються лише одному споживачу (ТОВ «Хмільницький завод залізобетонних виробів»).

Відповідно до абз. 11 ст. З Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», дія Закону не поширюється на здійснення діяльності, пов'язаної з прийняттям актів, що містять індивідуально - конкретні приписи.

Рішення виконавчого комітету Немирівської міської ради 20.06.2006 р. за № 62 та рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 23.11.2006 р. № 549 були прийняті відповідно до ст.. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якої, якщо комунальні послуги, які надаються організаціям та установам будь -якої іншої форми власності ніж комунальна, тарифи на такі послуги не встановлюються виконавчими органами місцевого самоврядування, а узгоджуються відповідним організаціям, тобто, тарифи відповідачу були лише погоджені, а не затверджені, і отже, не потребують проходження процедури прийняття регуляторного акту, що встановлена Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті, необхідно в позові відмовити повністю, оскільки у позивача відсутні докази існування боргу у відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

В позові відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.

Попередній документ
2324661
Наступний документ
2324663
Інформація про рішення:
№ рішення: 2324662
№ справи: 6/234
Дата рішення: 12.06.2008
Дата публікації: 12.11.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: