ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
29.07.2008 р. № 6/216
Приватне підприємство "Ангара"
до Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень ,
Головуючий суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Зубко Л.П.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.07.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Приватне підприємство «Ангара»з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень -рішень від 18.12.2007 р. № 0011162308/0 та № 0011172308/0.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач при проведенні перевірки зробив помилковий висновок щодо порушення ПП «Ангара»п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР при віднесенні до податкового кредиту сум податку на додану вартість за періоди липень 2005 р., лютий 2006 р., березень 2006 р., серпень 2006 р. та січень 2007 р., що призвело до неправомірного застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ, за фактично відшкодовану з бюджету суму в розмірі 4119,00 грн.
Відповідач проти позову заперечує з огляду на наступне. В ході проведення зустрічних перевірок відповідачем було встановлено, що ПП «Деверон», яке є постачальником по другій -третій ланці ланцюга постачання ТОВ «Сігма-Клас»та по другій ланці ТОВ «Форс», які є контрагентами ПП «Ангара», ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2005 р. по справі № Б29/102/05 -ліквідовано. Підприємство знято з податкового обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська 13.10.2005 р.
Таким чином, до бюджету податок на додану вартість підприємством -постачальником не сплачувався, податкові накладні виписані ПП «Деверон» всупереч Закону України «Про податок на додану вартість».
Тому, на думку відповідача, позивач не мав права на податковий кредит з податку на додану вартість за періоди липень 2005 р., лютий 2006 р., березень 2006 р., серпень 2006 р. та січень 2007 р. на загальну суму 2 665 956,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 060,00 грн. за фактично відшкодовану суму ПДВ в розмірі 4 119,00 грн.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Ангара»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період липень 2005 р., лютий - березень 2006 р., серпень 2006 р., січень 2007 р., за результатами перевірки був складений акт від 18.12.2007 р. № 749/23-08/32047008 та винесені податкові повідомлення -рішення № 0011162308/0 та № 0011172308/0.
Відповідачем було встановлено порушення ПП «Ангара»п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме. До складу податкового кредиту за червень 2005 р. включені суми податку на додану вартість по основних постачальниках ТОВ «Сігма - Клас»та ТОВ «Форс». В ході зустрічних перевірок було встановлено, що ПП «Деверон», яке є постачальником по другій -третій ланці ланцюга постачання ТОВ «Сігма-Клас»та по другій ланці ТОВ «Форс», які є контрагентами ПП «Ангара», ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2005 р. по справі № Б29/102/05 -ліквідовано. В травні 2005 р. ПП «Деверон» звітувало до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська з наступними показниками : податкові зобов'язання (р.9) -240,00 грн., податковий кредит (р. 17) -235,00 грн., сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками звітного періоду + 5,00 грн.
Вказане свідчить про несплату підприємством -постачальником ПП «Деверон»зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету.
Також, підприємством був порушений п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині здійсненого розрахунку суми податкового кредиту за періоди липень 2005 р., лютий 2006 р., березень 2006 р., серпень 2006 р. та січень 2007 р., що на думку відповідача, призвело до завищення податкового кредиту та відповідно до зменшення сум, заявлених до відшкодування з бюджету, а саме за липень 2005 р. 76 042,00 грн., лютий 2006 р. -1 308 123,00 грн., березень 2006 р. -1 034 433,00 грн., серпень 2006 р. -130 763,00 грн. та січень 2007 р. -116 595,00 грн.
Суд не погоджується з висновками відповідача щодо зазначених порушень п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем ПП «Ангара»(покупець) та ТОВ «Сігма - Клас»(продавець) був укладений договір від 02.06.2005 р. № 2-6. Згідно якого продавець поставляє феротитан марок ФТ и 70С05, ФТ и 70С08, ФТи70С05Сн03, ФТи70С1, ФТи35С5, ФТи35С7, ФТи35С8, ФТи30, ФТи25 по ГОСТ 4761-91 та інші вироби з титану та титанових сплавів. ТОВ «Сігма - Клас»на виконання вказаного договору була видана податкова накладна від 14.06.2005 р. № 24 на загальну суму 1 447 037,76 грн.
Також, між ПП «Ангара»та ТОВ «Форс» укладений договір від 05.04.2004 р.
№ 04-01, згідно якого ТОВ «Форс»продає вироби з феротитану марок ФТ и 70С05, ФТ и 70С08, ФТи70С05Сн03, ФТи70С1, ФТи35С5, ФТи35С7, ФТи35С8, ФТи30, ФТи25 по ГОСТ 4761-91 та інші вироби з титану та титанових сплавів відповідно до специфікації. ТОВ «Форс»були видані податкові накладні:
від 13.06.2005 р. № 19 на загальну суму 1 220 614,62 грн.;
від 14.06.2005 р. № 20 на загальну суму 925 083,12 грн.
та від 21.06.2005 р. № 21 на загальну суму 41 472,00 грн.
та видаткові накладні
від 13.06.2005 р. № 13/06-05 на загальну суму 1 220 614,62 грн.;
від 14.06.2005 р. № 14/06-05 на загальну суму 1 447 037,76 грн.;
від 14.06.2005 р. № 14/06-05 на загальну суму 925 083,12 грн.;
від 21.06.2005 р. № 21/06-05 на загальну суму 41 472,00 грн.;
А також, реєстром дебетових платежів з 01.06.2005 р. по 30.06.2005 р.
податкові накладні:
від 11.07.2005 р. № 24 на загальну суму 2 220 465,60 грн.;
від 04.07.2005 р. № 23 на загальну суму 779 433,60 грн.
від 28.07.2005 р. № 27 на загальну суму 3 198 212,35 грн.
та від 21.07.2005 р. № 26 на загальну суму 46 728,00 грн.
та видаткові накладні
від 28.07.2005 р. № 28/07-05 на загальну суму 3 198 212,35 грн.;
від 21.07.2005 р. № 21/07-05 на загальну суму 46 728,00 грн.;
від 11.07.2005 р. № 11/07-05 на загальну суму 2 220 465,00 грн.;
від 04.07.2005 р. № 04/07-05 на загальну суму 779 433,60 грн.;
А також, реєстром отриманих та виданих податкових накладних з 01.07.2005 р. по 31.07.2005 р.
До податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість, яку позивач сплатив у складі вартості товару.
Між ПП «Ангара»та Компанією «Sum Num Kft»був укладений контракт від 28.04.2005 р. № 1-05/05. Предметом договору є продаж прокату титанового. Вказаний товар був поставлений на умовах DDU KISKUNFELEGYHAZA (Венгрія ) покупцю, що підтверджується вантажно-митними деклараціями з відміткою митниці про фактичний перетин вантажів митного кордону України (копії документів знаходяться в матеріалах справи).
Також, між позивачем (продавець) та Компанією «Grandis Titanium»(покупець) від 10.02.2004 р. № 2-2004, згідно якого продавець ПП «Ангара»поставляє вироби з титану на умовах DDU м. Роттердам. Товар був поставлений Компанії «Grandis Titanium», що підтверджується вантажно-митними деклараціями з відміткою митниці про фактичний перетин вантажів митного кордону України (копії документів знаходяться в матеріалах справи), що не заперечується відповідачем.
Позивач ПП «Ангара»та ТОВ «Венседор»уклали між собою договір від 10.04.2006 р. № 10-04/06 щодо продажу титанової продукції. ТОВ «Венседор» на виконання вказаної угоди видав позивачу податкові накладні:
від 27.07.2006 р. № 7 на загальну суму 840 000,00 грн.;
від 06.07.2006 р. № 1 на загальну суму 339 763,20 грн.
від 10.07.2006 р. № 2 на загальну суму 672 000,00грн., які відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних № 1, № 2 та № 7.
Також, між ПП «Ангара»та НВЦ «Титан» Інституту електрозварювання ім.. О.Є.Патона НАН України укладений договір від 17.04.2006 р. № 12/06, предметом якого є продаж титанових виробів. НВЦ «Титан» Інституту електрозварювання ім.. О.Є.Патона НАН України були видані Приватному підприємству «Ангара»податкові накладні:
від 18.07.2006 р. № 46 на загальну суму 900 000,00 грн.;
від 19.07.2006 р. № 47 на загальну суму 489 958,04 грн.
від 19.07.2006 р. № 47 на загальну суму 850 000,00грн.
від 04.12.2006 р. № 79 на загальну суму 1 304 866,68 грн.
ТОВ «Мегасет - Про»та позивач уклали між собою договір від 03.07.2006 р. № 01/07. Предметом договору є продаж виробів з титану та феротитану. На виконання вказаного договору, ТОВ «Мегасет - Про»були видані податкові накладн:
від 27.07.2006 р. № 5 на загальну суму 599 183,40 грн.;
від 20.07.2006 р. № 4 на загальну суму 2 191 993,20 грн.
від 30.01.2007 р. № 4 на загальну суму 450 000,00 грн.
від 28.02.2007 р. № 8 на загальну суму 140 000,00 грн.
Згідно договору від 12.04.2006 р. № 12-04/06, укладеного між ТОВ «Легат»(постачальник) та ПП «Ангара»(покупець), постачальник зобов'язаний поставити товар -титанову продукцію, а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар та оплатити його.
ТОВ «Легат»видав на адресу ПП «Ангара»податкові накладні:
від 31.07.2006 р. № 0000202 на загальну суму 1 416 000,00 грн.;
від 18.07.2006 р. № 0000190 на загальну суму 2 279 287,20 грн.
від 19.07.2006 р. № 0000190 на загальну суму 2 279 287,20 грн.
Між Казенним підприємством «Запоріжський титано -магнієвий комбінат»(продавець) та позивачем ПП «Ангара»укладений договір від 30.05.2006 р. № 14/51-68, згідно якого продавець продає, а покупець зобов'язується купити титан губчатий, відповідно до додатку № 1. Продавцем була виписана податкова накладна на адресу покупця від 04.07.2006 р. № 1407 на загальну суму 175 800,00 грн.
Згідно договору від 01.11.2006 р. № 01-11, укладеного між ТОВ «Дніпропромрегіон»(постачальник) та ПП «Ангара»(покупець), постачальник зобов'язаний поставити товар -титанову продукцію, а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар та оплатити його. ТОВ «Дніпропромрегіон»видав на адресу ПП «Ангара»податкову накладну від 30.11.2006 р. № 1 на загальну суму 3 030 000,00 грн.
Також, між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Стальмаркет» укладений договір від 01.08.2006 р. № 01-ВН. Предметом договору є продаж виробів з титану та феротитану. На виконання вказаного договору продавець видав податкову накладу від 15.11.2006 р.
№ 1 на загальну суму 1 320 000,00 грн.
Між ТОВ «Легат - М»(постачальник) та позивачем ПП «Ангара»укладений договір від 27.10.2006 р. № 27/10-06, згідно якого постачальник продає, а покупець зобов'язується купити стружку титанову. Постачальником була виписана податкова накладна на адресу покупця від 01.11.2006 р. № 0000296 на загальну суму 330 000,00 грн.
Згідно договору від 20.12.2006 р., укладеного між ЗАТ НВО «Єлей-2»(постачальник) та ПП «Ангара»(покупець), постачальник зобов'язаний поставити товар -титанову продукцію, матеріали та офісне обладнання, а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар та оплатити його. ЗАТ НВО «Єлей - 2»видав на адресу ПП «Ангара»податкову накладну від 28.12.2006 р. № 3 на загальну суму 886 451,05 грн.
ПП «Магнетон»та позивач уклали між собою договір від 12.01.2007 р. № 12-01/07. Предметом договору є продаж титанового обладнання. На виконання вказаного договору, ПП «Магнетон»були видані податкові накладні
від 13.01.2007 р. № 13/1 на загальну суму 200 000,00 грн.;
від 22.01.2007 р. № 22/1 на загальну суму 366 858,63 грн.
Між ТОВ «Люксторг»(постачальник) та позивачем ПП «Ангара»укладений договір від 06.12.2006 р. № 131-06, згідно якого постачальник продає, а покупець зобов'язується ферротитан. Постачальником була виписані податкові накладні на адресу покупця :
від 18.01.2007 р. № 102 на загальну суму 64 000,00 грн.
від 18.01.2007 р. № 100 на загальну суму 24 674,00 грн.
від 18.01.2007 р. № 99 на загальну суму 12 126,00 грн.
Вказані податкові накладні відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних № 8, № 11, № 12, № 1 та № 2.
Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця.
Згідно п. 7.3.1 п.п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Сігма - Клас»та ТОВ «Форс», ТОВ «Легат - М»виписувало на адресу позивача податкові накладні за фактом виконання робіт і за фактом зарахування коштів від позивача на поточний рахунок вказаних контрагентів, тобто після виникнення у останнього податкових зобов'язань по ПДВ, що відповідачем в Акті перевірки також не заперечується.
Таким чином, ТОВ «Сігма - Клас»та ТОВ «Форс», ТОВ «Легат - М» виписувало на адресу позивача податкові накладні у повній відповідності із наведеною вище вимогою законодавства України.
Також судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ «Сігма - Клас»та ТОВ «Форс», ТОВ «Легат - М»на адресу позивача складені з усіма необхідними реквізитами, підписані уповноваженою особою, на момент видачі податкової накладної ТОВ «Сігма - Клас»та ТОВ «Форс», ТОВ «Легат - М»були зареєстровані платниками ПДВ, а отже, накладні відповідають вимогам п. 1.3 ст. 1, п. 2.3 ст. 2, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.
На момент проведення перевірки позивач мав всі необхідні податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент здійснення операцій, що є об'єктом перевірки) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно п. 9.8 ст. 9 цього ж закону реєстрація особи в якості платника ПДВ діє до дати її анулювання.
Як вбачається з Акту перевірки, на момент складання ТОВ «Сігма - Клас», ТОВ «Форс»та ТОВ «Легат - М»податкових накладних, вказані товариства були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законом порядку в якості платника ПДВ, про що мало відповідне свідоцтво, а тому мало право складати податкові накладні.
Пунктом 25 «Положення про Реєстр платників податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 р. (в редакції, що діяла на момент здійснення операцій) передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.
Згідно п. 25 Положення № 79, датою виключення платника ПДВ з Реєстру та анулювання Свідоцтва, які відбуваються у випадку прийняття судом рішення про відміну державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, є відповідна дата прийняття рішення.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо ліквідації ПП «Деверон»відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2008 р., яке є постачальником по другій -третій ланці ланцюга постачання ТОВ «Сігма-Клас»та постачальником по другій ланці ТОВ «Форс», оскільки на момент укладення угод між позивачем та ТОВ «Сігма-Клас» і ТОВ «Форс»(від 02.06.2005 р. № 2-6 та від 05.04.2004 р. № 04-01 відповідно), ПП «Деверон»не було ліквідовано.
Згідно з п.п. 7.4 1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначений п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Підпункт 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону встановлює, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Як вже зазначалося вище, позивачем виконані вимоги даного підпункту, оскільки в ним були надані до податкового органу Декларації з податку на додану вартість за період липень 2005 р., лютий -березень та серпень 2006 року, січень 2007 року та ВМД.
Порядок відшкодування ПДВ, у тому числі у зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних звітних періодів або шляхом перерахування коштів із бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, урегульовано безпосередньо в п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до пп.. 7.7.5. п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Відповідно до пп.. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
В порушення вищенаведених вимог Закону України „Про податок на додану вартість", станом на день подання позову податок на додану вартість в сумі 2 665 956,00 грн. на рахунок ПП «Ангара»ДПІ у Печерському районі м. Києва не повернуто.
В розділі 2 «Загальні положення»акту про результати перевірки зазначено, що «відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок ПП «Ангара»будуть здійснені після проведених заходів передбачених п. 4.3, 4.4, 4.5, 4.6 Наказу ДПА України від 18.08.2005 року №350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між: підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ».
Наведені норми Наказу ДПА України від 18.08.2005 року № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ» регламентують порядок проведення зустрічних перевірок постачальників платника податку. При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо отримання такого відшкодування, передбачених п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Також, суд вказує на ту обставину, що наказ ДПА України від 18.08.2005 р. № 350 не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому не має загальнообов'язкової сили.
Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України:
1) операцій з коштами державного бюджету;
2) розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;
3) контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;
4) бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.
Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету (ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України).
Згідно з п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом ДПА України та ДК України від 02.07.1997 № 209/72 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Оскільки, відмова позивачу в належному йому бюджетного відшкодування є неправомірною, і інших підстав невідповідності розрахунків суми бюджетного відшкодування, або доказів про складення їх з порушенням норм податкового законодавства, відповідач не навів, вимоги позивача в частині зобовязання відповідача надати висновок органу державного казначейства визнаються судом обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Відповідач не надав суду належних доказів щодо не правомірності заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 18.12.2007 р. № 0011162308/0 та № 0011172308/0.
3. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. судового збору присудити на користь Приватного підприємства «Ангара» за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.