ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
08.05.2008 р. № 6/174
Національна акціонерна компанія "Енергетична компанія України"
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення ,
за участю представників сторін:
позивача Соломченко В.П.. (довіреність від 08.11.2007 р. № 121), Лук'янов К.С. (довіреність від 08.11.2007 р. № 124)
відповідача Семілєтова Ю.В. (довіреність від 15.02.2008 р. № 502/9/10-214)
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Зубко Л.П.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.05.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Національна акціонерна компанія «Енергетична компанія України»звернулася в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення - рішення, винесеного Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва № 0007772303/0 від 16.10.2007 р., згідно якого донараховано штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток в розмірі 1 251 164,00 грн., визнання його протиправним та нечинним.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем зроблений помилковий висновок щодо порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР) (далі -Закон № 283/97-ВР), в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2005 рік та три квартали 2006 р. на суму 2 502 327,00 грн.
Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне.
Позивачем в порушення п. 4.1 ст. 4 та п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 4 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку»3 «Звіт про фінансові результати»не відображалися в бухгалтерському обліку доходи та в декларації на прибуток підприємства у складі валових доходів суми, отримані за договорами в період з 01.04.2005 р. по 30.09.2006 р. у розмірі 10 009 307,00 грн.
Тому, на думку відповідача, донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій до позивача на підставі п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовим фондами»в розмірі 1 251 164,00 грн. відповідають чинному законодавству України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач) була проведена виїзна планова перевірка Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України»(код 32984271) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 30.09.2006 р., за результатами якої складено акт від 07.05.2007 р. № 1079/23-03/32984271).
На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 18.05.2007 р. № 0003512303/0, яким визначив НАК «Енергетична компанія України»суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 502 327,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 1 251 164,00 грн.
Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням -рішенням та в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ оскаржив його до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.
За результатами процедури адміністративного оскарження вказаних податкового повідомлення-рішення, Державною податковою адміністрацією України прийнято остаточне Рішення від 07.12.2007 р. № 12218/6/25-0115 про результати розгляду скарги, згідно якого позивачу було збільшено суму податкового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні -рішенні від 18.05.2007 р. № 0003512303/0 на 1 251 163,50 грн. застосовано додатково штрафної санкції на підставі п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На підставі рішення ДПА України про результати розгляду скарги позивача, відповідачем було видане податкове повідомлення -рішення від 16.10.2007 р. № 0007772303/0 на суму 1 251 164,00 грн.
Позивач НАК «Енергетична компанія України» відповідно до положень п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, оскаржив зазначене податкове повідомлення -рішення в апеляційному порядку до ДПА у м. Києві та ДПА України. Рішеннями про результати розгляду скарги позивача ДПА у м. Києві (від 25.12.2007 р. № 4588/10/25-114) та ДПА України (від 21.01.2008 р. № 459/6/25-0115) скарга Компанії залишена без задоволення, податкове повідомлення -рішення № 0007772303/0 -без змін
Суд, розглянувши матеріали справи, не погоджується в висновками акту перевірки щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та застосуванням штрафної (фінансової) санкції на підставі п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.07.2004 р. № 494-р «Деякі питання діяльності НАК «Енергетична компанія України», прийнята пропозиція Мінпаливенерго про забезпечення технічними засобами, інвентарем та оборотними коштами, необхідними для організації діяльності НАК "Енергетична компанія України" на період її становлення, за рахунок державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та підприємств, зазначених у додатках 1 - 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2004 р. N 794 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України", згідно з кошторисом, погодженим Мінфіном.
НАК «Енергетична компанія України»на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.07.2004 р. № 494-р, укладалися договори з підприємствами, зазначеними у додатках 1-3 постанови КМ України від 22.06.2004 р. № 794 «Про утворення НАК «Енергетична компанія України»(копії наявні в матеріалах справи).
№ з/пНазва підприємства, з яким укладено договірНомер
договоруДата договоруТермін дії договору
1ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ»023/2005/Т-У004465604.01.0501.01.05-31.12.05
2ВАТ «Херсонська ТЕЦ»024/2005-6504.01.0501.01.05-31.12.05
3ДПЗД «Укрінтеренерго» 104404.02.0501.01.05-31.12.05
4ВАТ «Хмельницькобленерго»02404.02.0501.01.05-31.12.05
5ВАТ «Черкасиобленерго»03404.02.0501.01.05-31.12.05
6ВАТ «Волиньобленерго»04304.02.0501.02.05-31.12.05
7ВАТ«Закарпаттяобленерго»03904.02.0501.01.05-31.12.05
8АК «Харківобленерго»2/02/0302.03.0501.01.05-31.12.05
9АЕК «Київенерго»162-0515.03.0501.01.05-31.12.05
10ВАТ «Запоріжжяобленерго»4865/3-0524.03.0524.03.05-31.12.05
11ВАТ «АК Вінницяобленерго»04729.03.0501.01.05-31.12.05
12ВАТЕК «Миколаївобленерго»04829.03.0501.01.05-31.12.05
13ВАТ ДЕК «Центренерго»85930.03.0501.01.05-31.12.05
14ВАТ «Донецькобленерго»05330.03.0501.01.05-31.12.05
15ВАТ Харківська ТЕЦ-5»20704.04.0501.01.05-31.12.05
16ВАТ «Західенерго»10/88-0506.04.0501.01.05-31.12.05
17ВАТ «Укргідроенерго»17411.04.0501.01.05-31.12.05
18ВАТ «Чернівціобленерго»05225.04.0501.01.05-31.12.05
19ВАТ «Крименерго»01/61801.11.0501.11.05-31.12.05
20ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»05704.11.0501.01.05-31.12.06
21ВАТ Харківська ТЕЦ-5»05913.12.0501.01.06-31.12.06
22ВАТ «ЕК
«Чернівціобленерго»42926.12.0501.01.06-31.12.06
23ВАТ «ЕК
«Хмельницькобленерго»93/200527.12.0501.01.06-31.12.06
24ВАТ «Донбасенерго»16428.12.0501.01.06-31.12.06
25ВАТ «Укргідроенерго»06629.12.0501.01.06-31.12.06
26ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ»Т-НАК
4502529.12.0501.01.06-31.12.06
27ВАТ «Волиньобленерго»19/41630.12.0501.01.06-31.12.06
28ВАТ «АК
Вінницяобленерго»7/0631.12.0501.01.06-31.12.06
29ВАТ «Херсонська ТЕЦ»2104.01.0601.01.06-31.12.06
30АК «Харківобленерго»912.01.0601.01.06-31.12.06
31ВАТ «ЕК
«Закарпаттяобленерго»06523.01.0601.01.06-31.12.06
32ВАТЕК Миколаївобленерго»06920.02.0601.01.06-31.12.06
33ВАТ «Донецькобленерго»07131.03.0601.04.06-31.12.06
Згідно з укладеними договорами підприємства, зобов'язуються до 15 числа кожного місяця перераховувати на рахунок компанії грошові кошти у розмірі, визначеному в додатку до договору. В рахунок платежів підприємство може передавати компанії технічні засоби та інвентар у межах щомісячної суми платежу з оформленням відповідних додатків до договору. Компанія зобов'язується приймати від підприємств технічні засоби, інвентар і кошти, та використовувати їх для організації діяльності компанії.
Як вбачається зі змісту вказаних договорів, зазначені договори є договорами безповоротної фінансової допомоги. Відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладення таких угод;
сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;
сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;
основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач оподатковував кошти, які надходили на рахунок НАК «Енергетична компанія України», що підтверджується довідкою «Промінвестбанку»від 21.02.2008 р. № 20/12-605, податковими деклараціями з податку на прибуток за період з 01.04.2005 р. по 01.10.2006 р., довідкою про нарахування та сплати податку на прибуток підприємств від 21.04.2008 р. № 002/2-356.
Відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти:
1) правочини між юридичними особами;
2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Стаття 6 Цивільного кодексу України встановлює, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до ст.. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Тобто, істотними умовами договору про надання безповоротної фінансової допомоги є предмет, строк та ціна договору, найменування майна (дарунка), що безоплатно передається, кількість майна (сума грошових коштів), строк передачі майна (перерахування грошових коштів), умови передачі майна (перерахування грошових коштів).
Як вбачається зі змісту договорів, які укладені між позивачем та підприємствами на виконання Розпорядження № 494-р, всі істотні умови, які необхідні для договорів безповоротної фінансової допомоги, включені до укладених НАК «Енергетична компанія України». Предметом договорів є забезпечення Компанії оборотними коштами, необхідними для організації її діяльності, строк дії договорів встановлений на 1 рік з правом пролонгації, ціна договору встановлена у додатках до договору, найменування майна -грошові кошти, кількість майна відповідає ціні договору, строк передачі майна 15 число кожного місяця в рівних частках, умови передачі майна -перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.
Суд не погоджується з висновками відповідача щодо віднесення вказаних договорів до договорів про надання послуг виходячи з наступного. Глава 63 Цивільного кодексу України регулює правовідносини щодо надання послуг. Так, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу (ст.901 ЦК України).
Таким чином, істотними умовами договору на надання послуг є предмет, строк та ціна договору (ч. З ст.180 ГК України); найменування послуг; строк надання послуг; умови передачі результатів надання послуг, оформлення фактів надання послуг, вартість послуг (ст.902 ЦК України); умови оплати послуг (аванс, після надання послуг та ін..), відповідальність за надання неякісних послуг та інше.
В договорах, які укладені НАК «Енергетична компанія України»з підприємствами на виконання Розпорядження, не містяться істотні умови договору на надання послуг, відповідно до яких сторони повинні знайти згоду в умовах договору, що свідчить про те, що укладені НАК «Енергетична компанія України»договори не є договорами на надання послуг.
Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
На виконання умов договору на надання послуг сторони складають первинний бухгалтерський документ у формі акту прийому-передачі наданих послуг, до якого надаються матеріали, які свідчать про надання послуг (висновки, письмові консультації та ін.).
По договорах, які були укладені НАК «Енергетична компанія України»на виконання Розпорядження, сторони не складали первинні бухгалтерські документи, що свідчить про те, що ці договори не є договорами на надання послуг.
Як вже зазначалося вище, згідно з п. 1.22 ст. 1 Закону України № 283/97-ВР, безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладення таких угод.
Зобов'язання здійснити матеріальні витрати за укладеними договорами лежить на контрагентах позивача -підприємствах, зазначених в додатках до Постанови КМ України № 794. Позивач не обтяжений будь -якими зобов'язаннями щодо передачі підприємствам будь -яких активів у вигляді послуг. А тому, висновки відповідача про те, що грошові кошти, передані Компанії в якості компенсації наданих послуг, не відповідає дійсності.
Оскільки, одержання коштів від підприємств не передбачає будь-якої компенсації зі сторони Компанії, тому, кошти, що надходять на розрахунковий рахунок позивача, у визначенні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є безповоротною фінансовою допомогою.
Порядок включення безповоротної фінансової допомоги до складу валових доходів визначений підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме до валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач включав до складу валового доходу суми безповоротної фінансової допомоги, фактично отримані позивачем у звітному періоді, нараховував та сплачував податок на прибуток:
за 2 квартал 2005 р. (р. 17 Декларації) нараховано 345 600,00 грн., сплачено 347 700,00 грн.
за 3 квартал 2005 р. (р. 17 Декларації) нараховано 125 400,00 грн., сплачено 148 300,00 грн.
разом за 2,3, та 4 квартал 2005 р. нараховано 737 500,00 грн., сплачено 745 000,00 грн.
за 1 квартал 2006 р. (р. 17 Декларації) нараховано 151 371,00 грн., сплачено 153 500,00 грн.
разом за 2,3, та 4 квартал 2006 р. нараховано 271 167,00 грн., сплачено 271 500,00 грн.
Зазначені нарахування та сплата підтверджується платіжними дорученнями (копії наявні в матеріалах справи).
Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органам зроблено помилковий висновок про порушення позивачем вимог Закону № 283/97-ВР та неправомірно застосувана штрафна (фінансових) санкція на підставі п.п. 17.1.6 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв податкове повідомлення -рішення, яке не відповідає чинному законодавству України.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити .
2. Визнати нечинним, протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва від 16.10.2007 р. № 0007772303/0 на суму 1 251 164,00 грн.
3. Присудити на користь Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України»судові витрати в сумі 3,40 грн. судового збору з Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.