ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
11.06.2008 р. № 6/173
Державна податкова інспекція у Оболонському районі м.Києва
до Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Авік"
про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 18069,48 грн. ,
Суддя Добрянська Я.І..
Секретар судового засідання Зубко Л.П.
Представники:
від позивача: Полюхович А.І.
від відповідача: не з»явилися
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.06.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція Оболонському районі м. Києва з позовом до Малого підприємства «Авік у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 18 069,48 грн.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що відповідач МП «Авік»у формі ТОВ не сплатив суму за податковим повідомленням -рішенням № 0000272302/0 від 24.05.2007 р. в розмірі 29 647,50 грн. У відповідача станом на 01.01.2007 р. існувала переплата у розмірі 11 578,02 грн., тому загальна сума заборгованості МП «Авік»у формі ТОВ складає 18 069,48 грн.
Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в газеті «Голос України» від 03.06.2008 р. № 104 було опубліковано оголошення про розгляд справи в Окружному адміністративному суді м. Києва.
Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Мале підприємство «Авік»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю зареєстроване Оболонською районною державною адміністрацією м. Києва, як суб'єкт підприємницької діяльності (свідоцтво від 18.08.1997 р. № 10691050001000850), є юридичною особою та платником податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».
Мале підприємство «Авік»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі відповідач) взяте на облік в ДПІ у Оболонському районі м. Києва як платник податків.
Товариство має розрахунковий рахунок № 260063918 в ВАТ «Родовід банк»м. Київ МФО 321712.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, заборгованість Малого підприємства «Авік»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю перед Державним бюджетом складає 18 069,48 грн., яка винила з наступних підстав.
ДПІ у Оболонському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість Мале підприємство «Авік»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю за вересень 2004 р. В ході перевірки було встановлено порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, згідно якої не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідач не надав до перевірки документи, які б підтверджували податковий кредит, заявлений у Декларації з податку на додану вартість за вересень 2004 р. у розмірі 19 765,00 грн. Тому, сума податкового кредиту, визначена товариством у відповідності до вищевказаного підпункту Закону України № 168/97-ВР, не підлягає включенню до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ у вересні 2004 р.
За результатами перевірки був складений акт від 16.05.2007 р. № 377/23-2-22933028 та винесено податкове повідомлення -рішення від 24.05.2007 р. № 0000272302/0. Позивачем відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ була застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 50% - 9882,50 грн.
Згідно облікової картки платника, у МП «Авік»у формі ТОВ станом на 01.01.2007 р. була переплата в розмірі 11 578,02 грн., тому загальна заборгованість перед бюджетом у відповідача станом на 30.01.2008 р. складає 18 069,48 грн.
Відповідно до п.п.6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000р. із змінами і доповненнями , у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену сум податкового зобов'язання встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
На вимогу абзацу першого п. п. 6.2.3. та абзацу третього п. п. 6.2.4. и. 6.2. ст. 6 Закону України №2181-ІІІ, з моменту виникнення податкового боргу відповідачу направлена перша податкова вимога № 1/2281 від 21.06.2007 р., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, була отримана відповідачем. Сума податкового боргу, визначена в першій податковій вимозі в розмірі 9882,50 грн. сплачена не була.
Також, згідно абзацу б) п. п. 6.2.3. п.6.2., ст.6 Закону України № 2181-ІІІ, друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення (повернення) першої податкової вимоги. Таким чином, друга податкова вимога № 2/2770 від 06.08.2007р., була направлена відповідачу.
Перша та друга податкові вимоги в адміністративному чи судовому порядку оскаржені не були.
На підставі ст.. 10 Закону України № 2181-ІІІ, позивачем було прийняте рішення від 13.09.2007 р. № 493 про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Однак, відповідач суму заборгованості не сплатив.
Відповідно до пп. 5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181-ІП від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон України №2181-ІІІ), у випадку апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п.5.4 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання не сплачене у передбачений законом термін вважається сумою податкового боргу.
Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно абзацу 3 п.п. 8.2.1. п.8.2. ст..8 Закону України № 2181-ІІІ, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом -з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення., визначеного у податковому повідомленні.
Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.
Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити.
У позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв'язку з несплатою ним податкового боргу по податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути з Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Авік»борг в розмірі 18 069,48 грн.
Однак, в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення судових витрат з відповідача суд відмовляє з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Авік»(04074, м. Київ, вул.. Бережанська, 6-А, код ЄДРПОУ 22933028, № 260063918 в ВАТ «Родовід банк»м. Київ МФО 321712) заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 18 069,48 грн. (вісімнадцять тисяч шістдесят дев'ять грн.. 48 коп.) на рахунок № 31113029700006 УДК у м. Києві МФО 820019, одержувач ВДК у Оболонському районі м. Києва, код 14010100.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.