ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
20.12.2007 р. № 6/108
Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:
головуючого - судді Добрянської Я.І.,
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Закрите акціонерне товариство Український науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут підприємств м"ясної і молочної промисловості "УКРНДІМ"ЯСОМОЛПРОМ"
до Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м.Києва
про визнання незаконним податкових повідомлень-рішень
Представники:
від позивачаНовак В.Д. (довіреність від 17.09.07 р. № 230), Кузнєцова О.В. (довіреність від 03.01.07 р. № 1)
від відповідача Москаленко Г.В. (довіреність від 02.07.2007 р. № 2292/9/10); Коновалова Г.В. (довіреність від 08.11.2007 р. № 7149/9/10); Білоцький В.В. (довіреність від 09.07.2007 р. № 2382/9/10)
20.12.2007 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Закрите акціонерне товариство Український науково-дослідний проектно -вишукувальний інститут підприємств м'ясної і молочної промисловості «УКРНДІМЯСОМОЛПРОМ»звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень від 09.09.2004 р. № 0000782601/0 на суму 72405,00 грн. та від 09.09.2007 р. № 0000792601/0/0 на суму 48270,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Закрите акціонерне товариство Український науково-дослідний проектно -вишукувальний інститут підприємств м'ясної і молочної промисловості «УКРНДІМЯСОМОЛПРОМ»відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі -Закон №168/97-ВР), до податкового кредиту перевірених періодів були включені суми податку на додану вартість лише по належним чином оформлених податкових накладних, які були виписані продавцем в момент виникнення податкових зобов'язань. Дані накладні оформлені відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР. Тому, на думку позивача, ним не порушені норми п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону.
Також, позивач зазначає, що при здійсненні господарської операції товариство правомірно віднесло до складу валових витрат витрати по операціях в сумі 160900,00 грн., а отже вимоги п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції Закону № 283/97-ВР від 22.05.1997 р.) ним не порушувалися.
Відповідач -ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з позовом не погоджується та в обґрунтування зазначеного зазначає наступне. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29.04.2004 р. по справі № 2-2772/04 визнано недійсними установчі документи контрагента позивача ТОВ «Степс -2001» з моменту реєстрації, свідоцтво платника податку на додану вартість з дати внесення до реєстру платників ПДВ, первинні бухгалтерські документи та податкові накладні.
Відповідач вважає, що позивачем порушено п.п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до безпідставного заявлення до відшкодування податку на додану вартість за жовтень та листопад 2002 р. в сумі 58780,00 грн. Оскільки, ТОВ «Степс - 2001»не сплатило податкових зобов'язань з податку на додану вартість за даною угодою. А отже, у позивача відсутнє право на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість. А також, позивачем безпідставно віднесено до валових витрат витрати по операціях в сумі 160900,00 грн., що призвело до заниження на 48270,00 грн. податку на прибуток за четвертий квартал 2002 р. в порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Про оподаткування прибутку підприємств».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва було проведено позапланову документальну перевірку Закрите акціонерне товариство Український науково-дослідний проектно -вишукувальний інститут підприємств м'ясної і молочної промисловості «УКРНДІМЯСОМОЛПРОМ», за результатами якої складено акт № 73/26-21/00419288 від 07.09.2007 р.
На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.09.2004 р. № 0000782601/0 на суму 72405,,00 грн. про донарахування суми податку на прибуток та від 09.09.2007 р. № 0000792601/0/0 на суму 48270,00 грн. про донарахування суми податку на додану вартість.
З висновків викладених в акті перевірки вбачається, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29.04.2004 р. по справі № 2-2772/04 визнано недійсними установчі документи контрагента позивача ТОВ «Степс -2001» з моменту реєстрації (з 12.11.2001 р.), свідоцтво платника податку на додану вартість з дати внесення до реєстру платників ПДВ (з 11.12.2001 р.), первинні бухгалтерські документи та податкові накладні з реквізитами ПП «Степс - 2001»з дати їх складання.
В зв'язку з чим, відповідачем було донараховано 72405,00 грн. податку на прибуток та 48270,00 податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Позивачем 17.09.2004 р. за № 366 податкові повідомлення -рішення від 09.09.2004 р. № 0000782601/0 на суму 72405,00 грн. та від 09.09.2007 р. № 0000792601/0/0 на суму 48270,00 грн. були оскаржені в апеляційному порядку відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ. Рішенням ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про результати розгляду скарги від 06.10.2004 р. № 4523/10/26-4/20 скарга позивача залишена без задоволення, податкові повідомлення -рішення без змін. Позивачем 14.10.200 р. за № 393 дане рішення було оскаржено ДПА у м. Києві, рішенням Державної податкової адміністрації від 22.11.2004 р. № 5147/10/25-014 -рішення ДПІ залишено без змін, скарга товариства -без задоволення. Закрите акціонерне товариство Український науково-дослідний проектно -вишукувальний інститут підприємств м'ясної і молочної промисловості «УКРНДІМЯСОМОЛПРОМ»звернулося до ДПА України зі скаргою від 30.11.2004 р. за № 541 про перегляд податкових повідомлень - рішень. Рішення ДПА України про результати розгляду скарги від 27.01.2005 р. за № 752/6/25-1115 скарга позивача залишена без задоволення, податкові повідомлення -рішення без змін.
З висновками акту перевірки щодо порушення позивачем вищевказаних норм Закону України «Про податок на додану вартість»суд не погоджується виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач придбав у ПП «Степс - 2001» сепаратор Ж5-ОСП-1, деаератор -дезодоратор -1кт, ваги лабораторні, станцію миття трьохсекційну з насосом. Вказана господарська операція підтверджується рахунками -фактурою від 21.10.2002 р. № 241, від 28.10.2002 р. № 254, від 29.10.2002 р. № 257 видатковою накладною від 31.10.2002 р. № 249, податковою накладною від 30.10.2002 р. № 249 (копії знаходяться в матеріалах справи).
Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна № 249 містить всі необхідні реквізити, які визначені нормою п.п. 7.2.1 цього Закону.
Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Як встановлено судом, податкова накладна складена з усіма необхідними реквізитами, підписана уповноваженою особою, на момент видачі податкової накладної ПП «Степс - 2001» було зареєстровано платником ПДВ, а отже накладна відповідала вимогам п. 1.3 ст. 1, п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР.
Відповідач в заперечення позову зазначає, що ПП «Степс - 2001»не сплатило податкові зобов'язання згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а отже відсутня надмірна сплата до бюджету як встановлює п. 1.8 ст. 1 цього Закону. Тобто, позивач не має права відносити до податкового кредиту суму ПДВ, так як не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями….(п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7).
Суд не погоджується з відповідачем щодо даного твердження виходячи з наступного.
Як вже зазначалося вище, судом було встановлено, що між позивачем та ПП «Степс - 2001»була здійснена господарська операція по придбанню товарів. Вказана операція була укладена між двома юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю та дієздатністю, відповідно до ст.ст. 91, 92 Цивільного кодексу України.
Відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку до Державного бюджету відповідно до ст.. 2 та ст.. 10 Закону № 168/97-ВР покладається, зокрема, на зареєстрованих у встановленому порядку платників, які здійснюють операції з поставки товарів (робіт, послуг). Отже, відповідальність за нарахування та сплату податку на додану вартість покладається на ПП «Степс - 2001», яке на момент укладення угоди було зареєстровано належним чином. Слід зазначити, що відповідно до п. 10.4 ст. 10 Закону № 168/97-ВР, контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.
Відомостей про стягнення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з ПП «Степс - 2001»відповідачем не надано.
Закон України «Про податок на додану вартість»не встановлює солідарну відповідальність продавця та покупця при сплаті податку на додану вартість до бюджету.
Отже, відповідач не може вчиняти дії щодо нарахування податку на додану вартість, накладення штрафних санкцій та зменшення суми бюджетного відшкодування покупцю (позивачу) при несплаті цього податку продавцем.
Посилання відповідача на той факт, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29.04.2004 р. по справі № 2-2772/04 визнано недійсними установчі документи контрагента позивача ТОВ «Степс -2001» з моменту реєстрації (з 12.11.2001 р.), свідоцтво платника податку на додану вартість з дати внесення до реєстру платників ПДВ (з 11.12.2001 р.), первинні бухгалтерські документи та податкові накладні з реквізитами ПП «Степс - 2001»з дати їх складання, суд не приймає до уваги. Оскільки, господарська операція по придбанню цілісного майнового комплексу та адміністративного корпусу була здійснена в жовтні 2002 р.
Як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 10.06.2003 р., визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку і його свідоцтва як платника ПДВ, не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність за наявності вини.
Суд, також, не погоджується з твердженням відповідача щодо порушення норм п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно з вимогами даної статті, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Однак, як вже зазначалося вище, здійснення господарської операції по придбанню позивачем у ПП «Степс - 2001»сепаратора Ж5-ОСП-1, деаератора -дезодоратора -1кт, ваги лабораторні, станції миття трьохсекційної з насосом, підтверджується рахунками -фактурою від 21.10.2002 р. № 241, від 28.10.2002 р. № 254, від 29.10.2002 р. № 257 видатковою накладною від 31.10.2002 р. № 249 та податковою накладною від 30.10.2002 р. № 249.
Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для донарахування позивачу податку на прибуток.
Враховуючи все вищенаведене, суд погоджується з позивачем щодо не правомірності винесених податкових повідомлень - рішень від 09.09.2004 р. № 0000782601/0 на суму 72405,00 грн. про донарахування суми податку на прибуток та від 09.09.2007 р. № 0000792601/0/0 на суму 48270,00 грн. про донарахування суми податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. відповідач не надав суду належних доказів щодо правомірності заявлених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 09.09.2004 р. № 0000782601/0 на суму 72405,00 грн. та від 09.09.2007 р. № 0000792601/0/0 на суму 48270,00 грн.
3. Судові витрати, 3,40 грн. судового збору, присудити на користь Закритого акціонерного товариства Український науково-дослідний проектно -вишукувальний інститут підприємств м'ясної і молочної промисловості «УКРНДІМЯСОМОЛПРОМ»за рахунок місцевого бюджету.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Добрянська Я.І.