10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"20" червня 2006 р. Справа № 6/275-НА
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голубєвої Г.К.
суддів: Горшкової Н.Ф.
Майора Г.І.
при секретарі Сташкевич М.О. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Лата Н.Ф., довіреність № 07/08 від 19.06. 2006 року,
від відповідача: Лічман Л.В., довіреність № 20574/10/10-017 від 07.12.2005 року; Яхнюк Н.І., довіреність № 19187/10/10-017 від 18.11.2005 року,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Українська національна компанія", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області
на постанову господарського суду Хмельницької області
від "16" січня 2006 р. у справі № 6/275-НА (суддя Танасюк О.Є.)
за позовом Приватного підприємства "Українська національна компанія", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області
до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Кам'янець-Подільської ОДПІ № 0001022341/0, № 0001032341/0 від 13.04.2005 року, № 0001022341/1, № 0001032341/1 від 22.06.2005 року, № 0001022341/2, № 0001032341/2 від 08.08.2005 року;
скасування рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ про результати розгляду первинної скарги № 10226/10/25-010 від 21.06.2005 року;
скасування рішення ДПА у Хмельницькій області про результати розгляду повторної скарги № 11109/І/25-036 від 22.07.2005 року;
скасування рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги № 9429/6/25-0115 від 30.09.2005 року, -
Постановою господарського суду Хмельницької області від 16 січня 2006 року у справі № 6/275-НА відмовлено у позові Приватного підприємства "Українська національна компанія" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Кам'янець-Подільської ОДПІ № 0001022341/0, № 0001032341/0 від 13.04.2005 року, № 0001022341/1, № 0001032341/1 від 22.06.2005 року, № 0001022341/2, № 0001032341/2 від 08.08.2005 року; скасування рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ про результати розгляду первинної скарги № 10226/10/25-010 від 21.06.2005 року; скасування рішення ДПА у Хмельницькій області про результати розгляду повторної скарги № 11109/І/25-036 від 22.07.2005 року; скасування рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги № 9429/6/25-0115 від 30.09.2005 року.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Приватне підприємство "Українська національна компанія" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати постанову господарського суду Хмельницької області від 16 січня 2006 року у справі № 6/275-НА та прийняти нову постанову, якою визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ № 0001022341/0, № 0001032341/0 від 13.04.2005 року, № 0001022341/1, № 0001032341/1 від 22.06.2005 року, № 0001022341/2, № 0001032341/2 від 08.08.2005 року та скасувати їх.
В підтвердження своїх вимог посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята судом з порушенням норм матеріального права, а також без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що чинне українське законодавство в галузі державного регулювання господарської діяльності (в тому числі і у сфері оподаткування) не пов'язує здійснення господарської діяльності з отриманням прибутку, що підтверджується визначеннями поняття "господарська діяльність", наведеними, зокрема, в ст. 3 чинного Господарського кодексу України, в ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та в ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Звертає увагу, що відповідно до Довідки ЄДРПОУ та Статуту ТОВ "Агар" основним видом діяльності позивача є оптова торгівля, у зв'язку з чим висновки відповідача про закупівлю блоків живлення без мети використання у власній господарській діяльності є безпідставними. Крім того, вказує, що вільні ціни встановлюються підприємством самостійно з урахуванням попиту та пропозицій, що склалися на даний товар, поточних витрат на його придбання та зберігання. Відповідно, позивач мав право самостійно визначати цінову політику.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просить оскаржувану постанову частково скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відповідач в своїх письмових запереченнях на апеляційну скаргу (а.с. 51-53, т. 2) та його представники в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги не визнали, вважають оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначають, що операції купівлі та наступного продажу блоків живлення не призвели до отримання економічних вигод підприємством. Зазначені збиткові операції не були вимушеними господарськими операціями, тому згідно з п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" витрати за збитковою операцією по придбанню блоків живлення не повинні включатися до складу валових витрат, а також відповідно до пп. 7.4.1 та 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 "Про податок на додану вартість" ПДВ в сумі 166178,00 грн. від цих операцій не повинен включатися до складу податкового кредиту.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено.
За результатами комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Приватного підприємства "Українська національна компанія" за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року складено акт № 116 234 31691006 від 11.04.2005 року (а.с. 16-41, т. 1).
Перевіркою встановлено, що позивач у вересні 2004 року придбав у ТОВ "Гуртівня центр", м. Київ, згідно укладеного договору купівлі-продажу № Г-1 від 01.09.2004 року (а. с. 73-74, т. 1) джерела безперервного живлення А1000-19 кількістю 8 шт. на загальну суму 1499367,59 грн., в тому числі ПДВ - 249894,60 грн., що підтверджується податковою накладною від 30.09.2004 року № 721.9 (а.с. 75, т. 1).
Розрахунок за отриманий товар позивачем проведено шляхом передання простих векселів № 823151716111 від 30.09.2004 року на суму 997066,89 грн. (векселедавець - позивач) та № 7332556918076 від 30.09.2004 року на суму 502300,70 грн. (векселедавець - ТОВ "Приватсервіс").
01.09.2004 року позивач реалізував джерела безперервного живлення згідно укладеного договору поставки № ПУ-1 від 01.09.2004 року ТОВ "Приватсервіс" на загальну суму 502300,70 грн., в тому числі ПДВ - 83716,78 грн., що підтверджується податковою накладною від 30.09.2004 року № 093004 (а.с. 80, т. 1).
Розрахунок за отриманий товар ТОВ "Приватсервіс" здійснило шляхом передання простого векселя № 7332556918076 від 30.09.2004 року на суму 502300,70 грн..
Різниця між вартістю придбання та продажу джерел безперервного живлення склала 997066,89 грн., в тому числі ПДВ - 166177,84 грн.
Таким чином, відповідачем було зроблено висновок, що позивачем порушено:
- п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в ІІІ кварталі 2004 року на суму 207722,00;
- пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у вересні 2004 року на суму 166178,00 грн..
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0001022341/0 від 13.04.2005 року (а.с. 14, т. 1), яким позивачу згідно з пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 249267,00 грн., з яких 166178,00 грн. - основний платіж; 83089,00 грн. - штрафні санкції;
- № 0001032341/0 від 13.04.2005 року (а.с. 15, т. 1), яким позивачу згідно з пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 270039,00 грн., з яких 207722,00 грн. - основний платіж; 62317,00 грн. - штрафні санкції.
За результатами адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень останні залишені без змін, а скарги - без задоволення. Відповідно були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001022341/1, № 0001032341/1 від 22.06.2005 року (а.с. 52-53, т. 1) та № 0001022341/2, № 0001032341/2 від 08.08.2005 року, які й оскаржуються позивачем в судовому порядку.
Позивачем в підтвердження своїх вимог надано в матеріали справи акти приймання продукції за якістю та за кількістю від 30.09.2004 року (а.с. 108-111, т. 1) та акт № 1/09/ПУ-1 від 30.09.2004 року про виявлені дефекти устаткування (а.с. 107, т. 1), складені між ним та ТОВ "Приватсервіс", якими встановлено, що тара та упаковка продукції зазнала деформації внаслідок падіння, а також псування внаслідок попадання вологи, що призвело до втрати товарного вигляду.
При цьому згідно Звіту про незалежну експертну оцінку залишкової вартості блоків живлення на дату оцінки - 30.09.2004 року (а.с. 117-138, т. 1) залишкова вартість блоків живлення складала 187420,00 грн. без урахування ПДВ.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та у їх задоволенні належить відмовити.
Судова колегія погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Підпунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року (з відповідними змінами та доповненнями) визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пп. 1.32 ст. 1 зазначеного Закону господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Отже, законодавцем встановлено, що при здійсненні продажу товарів, якщо такий продаж пов'язаний з веденням господарської діяльності, платником податку до складу валових витрат не можуть бути віднесені витрати за збитковою операцією.
Відповідно до п.п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (з відповідними змінами та доповненнями) (далі - Закон) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, а згідно пп. 7.4.1 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва.
Приписами пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону встановлено, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Згідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону у разі, коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Таким чином, позивачем неправомірно віднесено до валових витрат при визначенні податку на прибуток та до податкового кредиту суми ПДВ за збитковою господарською операцією.
Крім того, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону передбачає умову віднесення суми ПДВ до податкового кредиту - сплату платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.
Оплату придбаної продукції за договором купівлі-продажу № Г-1 від 30.09.2004 року позивач здійснив шляхом передачі ТОВ "Гуртівня центр" двох простих векселів на суму 997066,89 грн. та на суму 502300,70 грн., що підтверджується копіями векселів (а.с. 76-77, т. 1). На час розгляду справи зазначені векселі не оплачені.
Абзацом 3 пункту 4.8 статті 4 Закону визначено, що векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються.
Таким чином, у ПП "Українська національна компанія" не було підстав для віднесення до податкового кредиту ПДВ в розмірі 249894,60 грн. з вартості придбаних джерел безперервного живлення.
Окрім того, суд оцінює критично висновок експерта, оскільки він здійснений більше ніж через рік після господарської операції позивача з ТОВ "Приватсервіс" без огляду товару. У висновку експерта зазначено, що оцінка проводилася на підставі аналізу наданої Замовником інформації, консультацій з фахівцями в галузі застосування об'єкту оцінки та досвіду й знань оцінювачів.
Судовою колегією також враховано, що товарно-транспортні накладні на вимогу суду позивачем надані не були. Як вбачається з його пояснень, зазначені накладні в ПП "УНК" відсутні.
Відповідно до Наказу Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України № 120/190 від 10.09.1996 року "Про затвердження Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.1996 року за № 546/1571, сума уцінки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей відображається у порядку, передбаченому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246.
Встановлені актами дефекти товару, що також не заперечується позивачем, не знайшли свого відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову Приватного підприємства "Українська національна компанія" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Кам'янець-Подільської ОДПІ № 0001022341/0, № 0001032341/0 від 13.04.2005 року, № 0001022341/1, № 0001032341/1 від 22.06.2005 року, № 0001022341/2, № 0001032341/2 від 08.08.2005 року; скасування рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ про результати розгляду первинної скарги № 10226/10/25-010 від 21.06.2005 року; скасування рішення ДПА у Хмельницькій області про результати розгляду повторної скарги № 11109/І/25-036 від 22.07.2005 року; скасування рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги № 9429/6/25-0115 від 30.09.2005 року.
Доводи Приватного підприємства "Українська національна компанія" спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Судова колегія вважає, що постанова господарського суду Хмельницької області від 26.01.2006 року у справі № 6/275-НА є законною, обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Постанову господарського суду Хмельницької області від 16 січня 2006 року у справі № 6/275-НА залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Українська національна компанія", м. Кам'янець - Подільський Хмельницької області - без задоволення.
2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду подається протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
3. Справу № 6/275-НА повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Голубєва Г.К.
судді:
Горшкова Н.Ф.
Майор Г.І.
Віддрук: 2 прим.:
1 - до справи,
2 - в наряд