10 листопада 2008 р.
№ 1/478-9/62
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:
Першикова Є.В.,
суддів:
Данилової Т.Б.,
Ходаківської І.П.,
розглянула
касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Дорогобицький машинобудівний завод" (далі -Товариство)
на ухвалу
Львівського апеляційного господарського суду
від
16.07.08
у справі
№ 1/478-9/62
господарського суду
Львівської області
за позовом
регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області
до
Товариства,
товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт",
колективного підприємства "Ян",
треті особи:
санаторій "Нафтуся Прикарпаття",
Міністерство палива та енергетики України,
про
визнання недійсними договорів купівлі-продажу, зобов'язання до вчинення дій та визнання права власності
Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачені розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відповідна скарга може бути розглянута в касаційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою б/н б/д на ухвалу від 16.07.08 Львівського апеляційного господарського суду, якою в порядку, визначеному ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, було прийнято до провадження апеляційну скаргу у даній справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Тобто, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження ухвал суду першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Таким чином, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Приписами ст. 98 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження ухвал суду, якими вирішено питання про порушення апеляційного провадження у справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 55 Основного Закону регламентовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Разом з тим, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, зокрема, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку. При цьому, встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує роз'яснення, розміщені у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.07 № 8, яким передбачено, що оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі, крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.
Також, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на інформаційний лист Верховного Суду України від 10.09.08 № 3.2-2008 яким визначено, що у разі подання касаційної скаргу на ухвалу місцевого або апеляційного господарського суду, яку не може бути оскаржено, відповідному місцевому або апеляційному господарському суду, до якого надіслано скаргу, слід відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на ч.ч. 1, 4 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що згідно положень ст.ст. 6, 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, ч. 1 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Відмовити у прийнятті до розгляду касаційної скарги відкритого акціонерного товариства "Дорогобицький машинобудівний завод" на ухвалу від 16.07.08 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 1/478-9/62 господарського суду Львівської області.
Головуючий
Є.Першиков
судді:
Т.Данилова
І.Ходаківська