11.11.08р.
Справа № 33/157-08
За позовом Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", м. Запоріжжя
до Приватного підприємства "ТК Манстера плюс", м. Павлоград
про стягнення 28 158 грн. 23 коп.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від позивача: Куликов К.А., довіреність № 37 від 06.10.2008 року
Відвідповідача: не з'явився
Позивач -Приватне підприємство "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "ТК Манстера плюс", про стягнення 16 689, 50 грн. - основного боргу, 1822,29 грн. - пені, 8674,75 грн. -штрафу, 230,16 грн. - 3% річні, 741, 53грн. -інфляційні втрати та витрати по справі.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просить задовольнити в заявленій сумі.
Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив та витребувані судом документи не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено за адресою яка вказана в позовній заяві (51400, м. Павлоград, вул. Радянська, 50 ) та яка підтверджується Витягом з головного управління статистики у Дніпропетровській області станом на 03.11.2008 р.
На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
01.04.2007 року між ПП "НПКО "ТАТА" (продавець) та ПП "ТК Манстера" (продавець) був укладений договір № 155-Б (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору продавець (позивач по справі) взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця (відповідачу) товар , а покупець зобов'язався прийняти та оплати за товар.
Розрахунки здійснюються покупцем протягом 10 днів календарних після отримання товару, перераховує на рахунок продавця 100 відсотків вартості отриманого товару ( 6.1 Договору).
Позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 27 748, 26 грн., що підтверджується видатковими накладними і довіреностями на отримання МТЦ: видаткова накладна № РН-б000491 від 02.04.2008 р., видаткова накладна № РН-б000493 від 02.04.2008 р. , видаткова накладна № РН-б000522 , довіреність серії НБЛ № 990520 від 09.04.2008 р., довіреність серії НБЛ № 990517 від 02.04.2008 р. які підписані і скріплені печатками уповноваженими представниками сторін (а. с. 25-29).
Відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково сплативши позивачу за період квітень -серпень 2008 р. кошти у розмірі 11 058 грн.76 коп., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем не надано належного виконання умов Договору щодо оплати отриманого товару.
Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 16 689,50 грн. доведені і підлягають задоволенню.
Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили , що за порушення строку остаточного розрахунку за поставлений товар покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки розрахунку , та сплачує одноразовий штраф у розмірі 50% від суми заборгованості, яка існує в перший день прострочки зобов'язання, пеня складає -1822,29 грн. , 8674,75 грн. -штрафу і підлягають до стягнення.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати підлягають стягненню у сумі -741, 53грн. ( за період з квітня 2008р. по вересень 2008р. ) та 3 % річних -230, 16 грн. ( за період з квітня 2008р. по вересень 2008р.).
З огляду на викладене позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі -16 689, 50 грн. - основного боргу, 1822,29 грн. -пені, 8674,75 грн. -штрафу, 230,16 грн. -3% річні, 741, 53грн. -інфляційні втрати .
Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 47, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського- процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "ТК Манстера плюс",( м. 51400, м. Павлоград, вул. Радянська, 50, р/р № 260001001739001 в філіалі "Надра банка", МФО 306016, ЄДРПОУ 33019188) на користь Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", м. Запоріжжя (69032, м. Запоріжжя, вул.. Макаренко , б.13 р/р № 26009584403 в АКБ "Металург", МФО 313582, ЄДРПОУ 19264196) 16 689 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять ) грн.. 50 коп. - основного боргу, 1822 (одна тисяча вісімсот двадцять дві) грн.. 29 коп.. -пені, 8674 (вісім тисяч шістсот сімдесят чотири) грн.,75коп. -штрафу, 230 (двісті тридцять) грн.,16 коп. -3% річні, 741(сімсот сорок одна)грн., 53 коп. -інфляційні втрати, 281(двісті вісімдесят одна)грн.58 коп. , 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.
Суддя
І.А. Рудовська
Рішення підписано 12.11.2008 року