23 жовтня 2008 р.
№ 18/266
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи Александренка Вячеслава Віталійовича (далі -Александренко В.В.), м. Київ,
на ухвалу Вищого господарського суду України від 02.10.2008
зі справи № 18/266
за позовом компанії "Порселаноса С.А.", Іспанія,
до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, м. Київ,
про визнання недійсним свідоцтва № 72940,
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.10.2008 Александренку В.В. відмовлено в прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.07.2008 про порушення провадження у справі.
У касаційній скарзі до Верховного Суду України скаржник просить скасувати зазначену ухвалу касаційної інстанції.
Водночас статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 "Про незалежність судової влади", оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом. Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.
Господарським процесуальним кодексом України (далі -ГПК України) не передбачено можливості окремого оскарження ухвали місцевого суду про порушення провадження зі справи.
У свою чергу, в інформаційному листі Верховного Суду України від 10.09.2008 № 3.2-2008 зазначено, зокрема, таке:
"Згідно з частиною першою статті 106 та частиною першою статті 11113 ГПК України ухвали відповідно місцевого господарського суду і апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у випадках, передбачених Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ...
У разі подання касаційної скарги на ухвалу місцевого або апеляційного господарського суду, яку не може бути оскаржено, відповідному місцевому або апеляційному господарському суду, до якого надіслано скаргу, слід відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 11113 ГПК України.
У разі подання касаційної скарги на ухвалу Вищого господарського суду України, яку не може бути оскаржено, суд повинен відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 11122 ГПК України".
Разом з тим відповідно до статті 24 ГПК України питання щодо залучення до участі у справі власника оспорюваного свідоцтва на знак для товарів і послуг та процесуальних наслідків цього мають вирішуватись місцевим судом під час розгляду ним судового спору по суті, а порушення судом першої інстанції при вирішенні цього питання норм матеріального або процесуального законодавства може бути підставою для оскарження прийнятого ним зі справи рішення в апеляційному та/або касаційному порядку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 11113, 11122 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Відмовити в прийнятті касаційної скарги Александренка Вячеслава Віталійовича на ухвалу Вищого господарського суду України від 02.10.2008 зі справи № 18/266.
2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов