29 жовтня 2008 р.
№ 4/127
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
М. Остапенка - головуючого,
Є. Борденюк,
В. Харченка,
розглянувши матеріали касаційного подання
Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державного підприємства "Ровенькиантрацит"
на постанову
від 16.09.2008 року
Луганського апеляційного господарського суду
за скаргою
Приватного підприємства "ГІР і К"
на дії
Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції
у справі
№ 4/127
за позовом
Приватного підприємства "ГІР і К"
до
Державного підприємства "Ровенькиантрацит"
про
стягнення 173156 грн. 52 коп.
Подане касаційне подання не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Право на подання касаційної скарги або касаційного подання мають відповідно сторони зі справи і прокурор (стаття 107 ГПК).
Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги (подання) і виносить з цього приводу відповідну ухвалу у випадках, якщо, зокрема, касаційне подання внесено прокурором з порушенням його компетенції, визначеної у статті 37 Закону України "Про прокуратуру".
Статтею 36-1 даного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.
Державне підприємство "Ровенькиантрацит" не є органом державної влади та органом місцевого самоврядування, наділеним повноваженнями виконавчої влади, а отже наведені обставини виключають можливість перегляду судового рішення у касаційному порядку за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 86, 107 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
У прийнятті касаційного подання заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державного підприємства "Ровенькиантрацит" на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 року у справі №4/127 відмовити.
Судді: М. Остапенко
Є. Борденюк
В. Харченко