03.11.08
Справа №АС13/550-08.
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Роменському районі
до відповідача Роменської виправної колонії №56 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області
про стягнення 14 757 грн. 12 коп.
Суддя Лиховид Б.І.
Представники:
Від позивача не з'явився.
Від відповідача не з'явився.
У засіданні брали участь секретар судового засідання Ейсмонт М.О.
СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 14 757 грн. 12 коп., з яких 6 591 грн. 30 коп. боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень 2008 р., 3 253 грн. 83 коп. фінансових санкцій та 4 911 грн. 99 коп. пені відповідно до рішення №155 від 29.08.2008 р.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 128 КАС України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Згідно пункту 1 статті 19 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.1 ч.1 ст. 14 зазначеного закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівникам.
Порядок обчислення збору на фактичні витрати на оплату праці встановлений п. 5 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 року за № 64/8663.
Згідно Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач - суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний у встановлений строк самостійно сплачувати визначене ним податкове зобов'язання.
Згідно п.п. 6 п.2 ст.17 та п.5, 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , п.4.2. Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1, відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 31,8% від сум фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, та відповідно до п.п. 4.4. Інструкції 1-5% від сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих чи виплачених платнику.
Відповідно до поданого відповідачем звіту за серпень 2008 р. ним були нараховані страхові внески в сумі 6 591 грн. 30 коп.
Відповідачем заборгованість не сплачена, таким чином, за серпень 2008 р. його заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 6 591 грн. 30 коп., що підтверджується матеріалами справи, а саме розрахунками зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та іншими документами, що знаходяться в матеріалах справи.
Оскільки відповідач не подав ні доказів погашення заборгованості, ні аргументованих заперечень вимогам позивача, тому вимоги позивача щодо стягнення 6 591 грн. 30 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлені вимоги по стягненню з відповідача 4 911 грн. 99 коп. пені за порушення строків погашення узгодженого податкового зобов'язання відповідно до рішення №155 від 29.08.2008 р.
Пеня нарахована на суму податкового боргу з урахуванням строків позовної давності, тому вимоги позивача в цій частині правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню згідно із ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 від 21.12.2000 р.
Крім цього позивач просить стягнути з відповідача 3 253 грн. 83 коп. фінансових санкцій, застосованих на підставі рішення №155 від 29.08.2008 р. Зазначене рішення вручене відповідачу у встановленому порядку та на день розгляду справи не оскаржувалося. Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 3 253 грн. 83 коп. штрафних санкцій є обґрунтованими та підлягають задоволенню згідно ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Роменської виправної колонії №56 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області (42073, Сумська область, Роменський район, с. Перехрестівка, вул. Чапаєва, 4, код 08565078) на користь Управління пенсійного фонду України в Роменському районі (42000, Сумська область, м Ромни, вул. Урицького, 3, код 21129672) 6 591 грн. 30 коп. недоїмки зі сплати страхових внесків, 3 253 грн. 83 коп. фінансових санкцій та 4 911 грн. 99 коп. пені.
3. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Б.І. ЛИХОВИД