31 жовтня 2008 р.
№ 2-3/2563-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І.,
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши касаційну скаргу
і додані до неї матеріали
ТзОВ "Інтерфорвард"
на рішення
від 27.05.2008
господарського суду
Автономної Республіки Крим
у справі
№ 2-3/2563-2008
за позовом
Міністерства оборони Російської Федерації в особі 1998 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації
до
ТзОВ "Інтерфорвард"
про
стягнення 16877,34 грн.
Подана 15.09.2006 касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Як вбачається із змісту касаційної скарги, оскаржується рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2008 у справі № 2-3/2563-2008 за позовом Міністерства оборони Російської федерації в особі 1998 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації до ТзОВ "Інтерфорвард" про стягнення 16877,34 грн.
В той же час, як вбачається з наявних матеріалів справи, Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 15.07.2008, постановленою за цією ж справою, перегляд якої в даному випадку і має здійснювати Вищий господарський суду України згідно поданої ТзОВ "Інтерфорвард" скарги, вищезазначене рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Однак, сама постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.07.2008 по справі № 3/677-05 заявником не оскаржується.
Відповідно до ст.ст. 111, 1113 ГПК України, касаційна скарга має містити, крім іншого, найменування місцевого або апеляційного господарського суду, судове рішення якого оскаржується, номер справи та дату прийняття рішення або постанови, а також вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, а відсутність в ній зазначених вимог, є підставою для її повернення без розгляду.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 14 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15, при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету ______ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Відповідно до розділу 3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 жовтня 1998 року № 414 (зі змінами і доповненнями) для відкриття кореспондентського рахунку керівник та головний бухгалтер комерційного банку особисто подають регіональному управлінню Національного банку (за своїм місцезнаходженням), зокрема, картку із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчену нотаріально.
Згідно пунктів 3.6.1.-3.6.6. зазначеного Положення у картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано право розпорядження кореспондентським рахунком та підпису розрахункових документів.
Право першого підпису належить керівнику банку та уповноваженим ним особам. Право другого підпису належить головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам.
Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги додано платіжне доручення від 11.09.2008 № 271, яке не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством порядку, оскільки воно не містить належних підписів посадових осіб.
Керуючись статтями 86, 107, 111, п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ТзОВ "Інтерфорвард" повернути скаржнику, а справу -господарському суду Автономної Республіки Крим.
С у д д я Остапенко М.І.
С у д д я Харченко В.М.
С у д д я Борденюк Є.М.