28 жовтня 2008 р.
№ 5/94
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
Панової І.Ю.,
Продаєвич Л.В.,
Хандуріна М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Дочірнього підприємства "Керамзит" Колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія", м. Кіровоград
на рішення
та постанову
господарського суду Кіровоградської області від 22.04.2008
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2008
у справі
№5/94
за позовом
до
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-ІІ
Дочірнього підприємства "Керамзит" Колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія", м. Кіровоград
1.Колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія", м. Кіровоград
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський керамзитовий завод",
м. Київ
Корпорація "Украгропромбуд", м. Київ
про
за зустрічним позовом
до
Доповідач: Продаєвич Л.В.
про
визнання права повного господарського відання
Колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія"
1.Дочірнього підприємства "Керамзит" Колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський керамзитовий завод"
3. Українська кооперативно-державна корпорація по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд", м. Київ
визнання права власності, витребування майна
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом:
від відповідачів за первісним позовом: І:
від ІІІ особи:
не з'явилися
не з'явилися
не з'явилися
не з'явилися
не з'явилися
Дочірнє підприємство "Керамзит" Колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія" (надалі -ДП "Керамзит" КП "Кіровоградагробудіндустрія") в особі ліквідатора у березні 2007 року звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія" (надалі -КП "Кіровоградагробудіндустрія"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський керамзитовий завод" (надалі -ТОВ "Кіровоградський керамзитовий завод") про:
визнання права повного господарського відання позивача на майно, що знаходиться по вул. Мурманська, 31, у м. Кіровограді, а саме: ремонтно-механічну майстерню, глинозапасник, склад шламу, внутрішньоплощадні шляхи, пожежний резервуар, склад солярного мастила, ємність 25 куб. м б/у, резервуари (3шт.), відкритий склад глини, димову трубу, склад керамзиту, зовнішнє енергопостачання, внутрішньоплощадні теле- та радіо мережі, мережі газопостачання, пульт, щит управління, трансформатор ОСВ, верстат 2118, універсальний фрезерний верстат, побутовий кондиціонер, кран козловий, кран мостовий електричний грейдерний, електротельфер, кран-балку - 3,2 тони, електротельфер г/п 3,2 тони, таль електричну г/п 5 тонн, кран-балку 3,2 тони, зварювальний апарат ТДМ-401-1, зварювальний апарат ВД-4-504-43, дробівку, ємність "Цистерна Ж-Д", глиномішалку СМК-126 А, глинозмішувач, змішувач, сушильно-пічне відділення, сушильний барабан КС-0299, піч сушильна, редуктор Ц 2М0500-31,5-12, холодильник "Дніпр", цистерну, дірчасті вальці, ємність 60 м. куб., бокс для тракторів, бульдозер Д-174-1, бульдозер Т-170, трансформаторний погрузчик АГС-77, друкарську машинку, загальною вартістю 4478900,16 грн.;
усунення перешкод у володінні та розпорядженні вказаним майном шляхом заборони відповідачам чинити перешкоди ліквідатору ДП "Керамзит" КП "Кіровоградагробудіндустрія".
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2007 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-ІІ залучено Корпорацію "Украгропромбуд".
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2007 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву КП "Кіровоград-агробудіндустрія" до ДП "Керамзит" КП "Кіровоградагробудіндустрія", ТОВ "Кіровоградський керамзитовий завод" про визнання за КП "Кіровоградагробудіндустрія" права власності на цілий комплекс будівель, розташованих за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 31-б, та зареєстрованих на праві власності за ТОВ "Кіровоградський керамзитовий завод"; про витребування від ТОВ "Кіровоградський керамзитовий завод" цілого комплексу будівель, розташованих за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 31-б. До вказаного зустрічного позову були надані доповнення та уточнення.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 27.06.2007 за клопотанням КП "Кіровоградагробудіндустрія" залучено до участі у справі за зустрічним позовом іншого відповідача -Українську кооперативно-державну корпорацію по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд", м. Київ.
11.04.2008 КП "Кіровоградагробудіндустрія" у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подало до місцевого господарського суду заяву про відмову від зустрічної позовної заяви.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.04.2008 (суддя: Змеул О.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2008 (судді: Логвиненко О.А. -головуючий, Головко В.Г., Стрелець Т.Г.), у задоволенні первісного позову відмовлено, прийнято відмову КП "Кіровоградагробудіндустрія" від зустрічного позову, провадження у справі за зустрічним позовом КП "Кіровоградагробудіндустрія" припинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ДП "Керамзит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування та просить прийняти нове рішення, яким визнати право повного господарського відання на визначене у позові майно та усунути перешкоди у володінні та розпорядженні вказаним майном шляхом заборони відповідачам чинити перешкоди ліквідатору ДП "Керамзит".
Скаржник вважає, що судові рішення є незаконними у зв'язку з:
недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;
невідповідністю висновків, викладених у судових актах, обставинам справи;
порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, статті 136 Господарського кодексу України.
ДП "Керамзит" стверджує, що ні до дня визнання дочірнього підприємства банкрутом, ні після цього майно з його господарського відання не вибувало і має включатися до ліквідаційної маси, проте, відповідачі за первісним позовом, оспорюючи один в одного майно заводу керамзитового гравію, не визнають право господарського відання ДП "Керамзит" на спірне майно, що підтверджується наявністю в провадженні господарського суду інших господарських справ.
Скаржник вважає, що посилання судів попередніх інстанцій на встановлення факту права власності КП "Кіровоградагробудіндустрія" на спірне майно за рішеннями господарського суду Кіровоградської області у справах №№5/271, 5/274, як на підставу звільнення від доказування, є безпідставним, оскільки ДП "Керамзит" не було стороною у цих справах.
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 14.10.2008, надіслана сторонам у справі -16.10.2008 року), проте, сторони не скористалися правом, наданим їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 27.10.2008 № 02-12/І/231 призначено колегію суддів у складі: Панова І.Ю.-головуючий, судді Продаєвич Л.В. та Хандурін М.І.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову, господарські суди попередніх інстанцій виходили із того, що КП "Кіровоградагробудіндустрія" було власником цілісного майнового комплексу, розташованого м. Кіровоград, вул. Мурманська, 31-б, що встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2006 у справі № 5/274, та відсутній акт приймання-передачі спірного майна, який би свідчив про те, що КП "Кіровоградагробудіндустрія" передало, а ДП "Керамзит" прийняло спірне майно у володіння.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що до такого висновку місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасно без урахування наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що пунктом 1.2 Статуту Дочірнього підприємства "Керамзит" при Колективному підприємстві "Кіровоградагробудіндустрія", зареєстрованого 21.03.1996, визначено, що засновником підприємства та власником майна виступає КП "Кіровоградагробудіндустрія"; засновник підприємства здійснює внесок у статутний фонд новоствореного підприємства майном за переліком, який міститься у пункті 5.2 Статуту. Зазначена обставина не заперечується КП "Кіровоградагробудіндустрія".
У силу статті 10 Закону України "Про підприємства в Україні" та статті 37 Закону України "Про власність", які діяли на момент створення ДП "Керамзит", майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належало йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління; здійснюючи право повного господарського відання, державне підприємство володіло, користувалося та розпоряджалося зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечили законодавству та статуту підприємства; одним із джерел формування майна підприємства були визначені грошові та матеріальні внески засновників.
Згідно з частинами 1, 2 статті 133 Господарського кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.
Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.
Майно суб'єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна.
Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарська діяльність суб'єктів господарювання базується на праві власності, праві господарського відання, праві оперативного управління та інших речових правах (права володіння, права користування тощо).
Право господарського відання є обмеженим за обсягом, ніж право власності, проте, частиною 3 статті 136 Господарського кодексу України встановлено, що до захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Статут ДП "Керамзит" свідчить, що засновник наділив підприємство відокремленим майном, що вимагає статус юридичної особи, та власником майна не приймалися рішення щодо зменшення розміру статутного фонду, як-то передбачено пунктом 5.3 цього Статуту.
Вирішуючи даний спір, господарські суди попередніх інстанцій залишили поза увагою ту обставину, що ДП "Керамзит" не оспорювало право власності КП "Кіровоградагробудіндустрія" на спірне майно, а навпаки, послалося на факт права власності цього підприємства як на обставину, що передувала і була однією із підстав виникнення у ДП "Керамзит" права повного господарського відання на майно.
Отже, позовну вимогу про визнання за позивачем права господарського відання судами попередніх інстанцій взагалі не розглянуто, як того вимагають приписи Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Переглянуті судові акти цим вимогам не відповідають.
Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів та з'ясування обставин у справі на підставі статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийнятті у справі судові акти не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про їх скасування з передачею справи на новий розгляд, при якому слід усунути допущені судами помилки щодо неповноти з'ясування обставин справи та застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Керамзит" Колективного підприємства "Кіровоградагробудіндустрія" -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.04.2008 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2008 у справі №5/94 -скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.
Головуючий: І.Панова
Судді: Л. Продаєвич
М. Хандурін