22 жовтня 2008 р.
№ 21/502-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коваленка В.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши
касаційну скаргу
Відділу державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області, смт. В.-Михайлівка
на постанову
та ухвалу
від 24.06.2008 р. Одеського апеляційного господарського суду
від 12.05.2008 р. господарського суду Одеської області
у справі
№ 21/502-08 господарського суду Одеської області
за заявою
Відділу державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області, смт. В.-Михайлівка
до
Великомихайлівського госпрозрахункового Об'єднання громадського харчування, смт. В.-Михайлівка Одеської області
про
визнання банкрутом
представники сторін в судове засідання не з'явились
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2008 року № 21/502-08 (суддя -Г.М. Зеленов) повернуто без розгляду заяву Відділу державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області (далі -ВДВС) про порушення справи про банкрутство Великомихайлівського госпрозрахункового Об'єднання громадського харчування (далі -Об'єднання).
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою Відділ державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 12.05.2008 року та повернути заяву на розгляд.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2008 року (головуючий суддя - В.В. Бєляновський, судді: В.В. Шевченко, М.А. Мирошниченко) ухвалу господарського суду Одеської області від 12.05.2008 року № 21/502-08 залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятою судом апеляційної інстанції постановою Відділ державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2008 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 12.05.2008 року, а заяву про порушення справи про банкрутство повернути на розгляд суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 року № 865/4158, ст.ст. 24, 46 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", ст.ст. 1, 6, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також норм процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВДВС, обґрунтовуючи свої кредиторські вимоги до Об'єднання, зазначив про утворення заборгованості в сумі 1 424 грн. 88 коп., що складає суму виконавчого збору у зв'язку із невиконанням у добровільному порядку постанови державного виконавця щодо виконання виконавчого листа про стягнення з Об'єднання на користь Пенсійного фонду України у Великомихайлівському районі суми боргу. При цьому, ВДВС не було зазначено та не надано доказів здійснення фактичного стягнення на користь органу пенсійного фонду заборгованості у визначеній або будь-якій іншій сумі.
Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом. Частиною 5 вказаної статті передбачено, що у разі коли стягнутої з боржника суми недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно від стягнутої суми.
Отже, зі змісту вказаних норм випливає, що право виконавчої служби на здійснення стягнення виконавчого збору виникає одночасно із фактичним здійсненням стягнення у виконавчому провадженні та пропорційно фактично стягненої суми.
Оскільки ВДВС не було надано доказів проведення фактичного стягнення заборгованості або передачі майна Об'єднання стягувачеві (органам пенсійного фонду України у Великомихайлівському районі) у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій зробили правомірний висновок про те, що ВДВС не набуло права стягнення виконавчого збору від суми цієї заборгованості, а відповідно, у Об'єднання не виникло грошового зобов'язання перед ВДВС на визначену останнім у заяві суму.
Відповідно ж до ст. 1 Закону про банкрутство грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Таким чином, оскільки положення ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство у якості умови порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника також передбачають наявність кредиторських вимог, що складаються із сум грошового зобов'язання, слід зазначити про відсутність у ВДВС на момент звернення із заявою кредиторських вимог до Об'єднання, у зв'язку з чим відповідний висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для порушення справи про банкрутство Об'єднання, що правомірно підтриманий судом апеляційної інстанції, є таким, що відповідає обставинам справи та вимогам діючого законодавства.
За таких обставин справи доводи касаційної скарги Відділу державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції залишаються без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 1, 6, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2008 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 12.05.2008 року у справі № 21/502-08 залишити без змін.
Головуючий В.М. Коваленко
Судді Л.Й. Катеринчук
Л.В. Продаєвич