Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" жовтня 2008 р. Справа № 21/207-08
вх. № 7002/5-21
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Філатов Ю.О., довіреність № 155 від 02.09.2008 року відповідача - Щегольський О.О., довіреність б/н від 07.12.2007 року
розглянувши справу за позовом ЗАТ "Харківспецмонтаж", м. Харків
до ПБК "Прогрес", м. Харків
про стягнення 60000,00 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 60000,00 грн., мотивуючи невиконанням з боку відповідача умов договору купівлі-продажу № 2 від 01.08.2005 року щодо оплати поставленого позивачем товару. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду від 24 вересня 2008 року про порушення провадження у справі розгляд справи було призначено на 16 жовтня 2008 року.
В судове засідання 16 жовтня 2008 року позивач з'явився, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. На виконання ухвали суду від 24.09.2008 року надав до матеріалів справи додаткові документи.
Відповідач в призначене судове засідання з'явився, проти позову заперечує, посилаючись на сплив позовної давності для подання позивачем позову до суду, проте в своїх запереченнях від 14.10.2008 року вказує на те, що баштовий кран, який є предметом договору № 2 від 01.08.2005 року дійсно був прийнятий представником ПБК "Прогрес" за актом прийому-передачі та на цей час його вартість в розмірі 60000,00 грн. позивачу не сплачена. Разом з тим, відповідач надав заяву про застосування позовної давності при розгляді справи № 21/201-08.
Сторони звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що 01.08.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 2.
Згідно з умовами п .1.1. вищевказаного договору продавець (позивач по справі) зобов'язується продати, а покупець відповідач по справі) - прийняти та оплатити баштовий кран вантажопідйомністю 4,8 тон моделі КБ-308А.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Як свідчать матеріали справи, позивач за накладною № 2 від 04.08.2005 року передав відповідачеві кран КБ-308А вартістю 60000,00 грн., одержання якого підтверджено довіреністю ЯЛГ № 030302 від 04.08.2005 року.
Відповідно до п. п. 2.2., 2.3. вартість крану складає 60000,00 грн. та датою реалізації крана вважати день отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (позивача по справі). Проте, як встановлено судом, сторони в договорі купівлі-продажу № 2 від 01.08.2005 року не передбачили чіткий строк оплати відповідачем поставленого товару.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач, не отримавши від відповідача оплати за поставлений товар, 05.03.2008 року за № 15 направив на адресу відповідача вимогу, в якій вказує на виконання зі свого боку зобов'язань по договору та просить оплатити вартість отриманого баштового крану вантажопідйомністю 4,8 тон моделі КБ-308А в розмірі 60000,00 грн.
Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, з моменту пред'явлення позивачем вимоги № 15 від 05.03.2008 року у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару за накладною № 2 від 04.08.2005 року. Проте відповідач відповіді на претензію не надав та отриманий товар не оплатив, що й стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду.
Суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача вх. № 18461 від 14.10.2008 року про застосування позовної давності, оскільки: строком є певний період у часі зі спливом якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила; (ст.ст. 251, 261 ЦК України). Як вже зазначалось вище, початок перебігу строку позовної давності розпочато у позивача саме з часу виникнення у відповідача зобов'язань по оплаті товару за договором № 2 від 01.08.2005 року з моменту пред'явлення вимоги на оплату, що повністю відповідає вимогам ст. 530 ЦК України. Крім того, сам відповідач у відзиві на позов та у судовому засіданні не заперечував проти отримання від позивача за актом прийому-передачі баштового крану, який є предметом договору № 2 від 01.08.2005 року та несплату позивачеві вартості вказаного товару в розмірі 60000,00 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 60000,00 грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», що становить 600,00 грн. та згідно зі ст. 44 ГПК України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні заяви відповідача вх. № 18461 від 14.10.2008 року про застосування позовної давності відмовити.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Проектно-будівельного концерну "Прогрес" (61003, м. Харків, вул. І.Дубового, 9 в, р/р 2600001170 в АБ "Факторіал-банк" м. Харків, МФО 351715, код ЗКПО 24344247) на користь Закритого акціонерного товариства "Харківспецмонтаж" (61050, м. Харків, вул. Воєнна, 35, р/р 26001009630000 в ХФ АКИБ "УкрСиббанк" ХРУ м. Харкова, МФО 351641, код ЗКПО 00238842) - 60000,00 грн. основного боргу, 600,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Рішення підписано 17 жовтня 2008 року.
Суддя