24 жовтня 2008 р.
№ 3/132-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка,
судді І.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу Відділу Державної служби охорони при УМВС
України в Кіровоградській області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2008р. та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 29.07.2008р.
у справі №3/132-08
за позовом Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській
області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Степовий елеватор"
про стягнення 13 910,82 грн.,
Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2008р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2008р. у справі №3/132-08.
Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржникові з таких підстав.
Основні вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у статті 111 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України. Так, зокрема, відповідно до ч.4 ст.111 ГПК України до касаційної скарги мають бути додані докази сплати державного мита.
Згідно п. 4 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
В силу ст.46 ГПК України, державне мито сплачується в доход держаного бюджету у порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито», а порядок сплати -Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15.
Так, відповідно до підпункту “г» п.2 ст.3 вказаного Декрету, ставка державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови встановлена у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
В силу підпункту “а» п.2 ст.3 Декрету, із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з поданої скарги, скаржник оспорює рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2008р., залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2008р., яким відмовлено у задоволенні позову про стягнення з відповідача 8 024,96 грн. витрат, пов'язаних з достроковим розірванням договору та 5 885,86 грн. не отриманого прибутку, а всього 13 910,82 грн.
Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати державного мита, обчисленого виходячи із ставок державного мита з касаційних скарг, з урахуванням ставок державного мита, встановлених для позовів майнового характеру -50 відсотків ставки з оспорюваної суми, тобто за подання даної касаційної скарги державне мито підлягало сплаті у розмірі 69,55 грн.
Разом з тим, із доданого до касаційної скарги платіжного доручення №775 від 19.08.2008р. вбачається, що скаржником сплачено державного мита лише у сумі 51,0 грн., тобто менше ніж необхідно.
Окрім того, відповідно до п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал останнього примірника платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в дохід бюджету ___грн. (дата)», скріпленим першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Додане скаржником до касаційної скарги платіжне доручення №775 від 19.08.2008р. не відповідає вимогам названого пункту, а тому не може бути прийняте судом в якості належного доказу сплати державного мита
Допущені скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.
Керуючись п.4 статті 1113 ГПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2008р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2008р. у справі №3/132-08 та додані до неї документи повернути.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій