01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.11.2008 № 18/204
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з"явився,
від відповідача - Зайома О.А., дов.від 13.07.07 № 21,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична ВидавничаГрупа"
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.07.2008
у справі № 18/204
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична ВидавничаГрупа"
до АТЗТ "Українська незалежна ТВ-Корпорація"
про стягнення 117500, 00 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська музична видавничагрупа» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу “Українська незалежна ТВ-Корпорація» (далі-відповідач) про стягнення 117500,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав; про заборону використання (публічне сповіщення та включення в Програму) без виплати авторської винагороди музичних творів: “Водограй», автор музики та тексту Івасюк В.М., “Один на свете», автор музики та тексту Меладзе К.Ш.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.08 в позові відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що позивач не є уповноваженою особою, яка наділена правом управління майновими правами авторів за договорами № 22/05 та № А47/06 та ТОВ “Первое музыкальное издательство», що є суб'єктом права за договором № 4001/07, а тому позбавлений права звернення до суду з позовом; матеріалами справи не доведено факту сповіщення музичних творів “Водограй» та “Один на свете» під час трансляції 11.05.08 о 16:00 на телевізійному каналі “Інтер» програми “Ювілейний концерт С.Ротару»; повноваження на офіційний моніторинг програм, які сповіщаються в ефірі телерадіоорганізаціями, та їх фіксацію (злом з ефіру) надані Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, іншим органам державної влади, а також установам, що діють за їх дорученням.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 177500, 00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав шляхом публічного сповіщення музичних творів; включення музичних творів (пісень) до складу Програми; заборонити публічне сповіщення творів та включення музичних творів до складу Програми, без укладення договорів з позивачем, як власником майнових авторських прав.
У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.08 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження з призначенням розгляду справи на 13.10.08.
В зв'язку з неявкою в судове засідання представника апелянта розгляд справи був відкладений на 03.11.08 (ухвала Київського апеляційного господарського суду від 13.10.08).
В судове засідання 03.11.08 заявник апелянта не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, заперечень, колегія суддів встановила наступне.
Між Меладзе Костянтином Шотовичем (за текстом договору “автор») та Товариством з обмеженою відповідальністю “Первое музыкальное издательство» (за текстом договору “видавник») був укладений авторський договір про передачу виключних прав (видавничий договір) від 21.02.05 № 22/05 (далі - договір № 22/05).
За умовами договору № 22/05 автор передав, а видавник погодився набути виключні майнові права автора на використання творів, зазначених у каталозі (додаток № 1), що означає право видавника на свій розсуд здійснювати чи дозволяти здійснювати по відношенню до зазначених творів певні дії, зазначені в п.2.1 згаданого договору.
Згідно п.2.5 договору № 22/05 “автор признает исключительное право издателя в течение всего срока действия договора разрешать использование полностью или частично прав, приобретенных издателем по настоящему договору, любым третьим лицом, способами, определенными по выбору издателя, и в том объеме, какой издатель сочтет необходимым» (мова оригіналу).
У каталозі творів, виключні права на використання яких передані автором видавничу, що є додатком № 1 від 07.11.05 до договору № 22/05, зазначено про передачу автором видавнику виключних прав на твір “Один на свете», автор музики та тексту - Костянтин Шотович Меладзе, виконавець - С. Ротару.
В свою чергу, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Первое музыкальное издательство» (за текстом договору “видавник») та Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська музична видавнича група» (за текстом договору “субвидавник») був укладений договір про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір) від 22.12.06 № 4001/07 (далі - договір № 4001/07).
Зі змісту п.2.1 договору № 4001/07 вбачається, що видавник передає субвидавнику виключні майнові авторські права та твори із каталогу видавника, що означає право субвидавника на свій розсуд здійснювати, дозволяти чи забороняти дозволяти по відношенню до зазначених творів вказані дії, зокрема, публічне сповіщення творів.
На підставі п.2.6 договору № 4001/07 сторони погодились, що для організації зборів за публічне сповіщення та повідомлення для загального відому будь-яким способом творів, права на використання яких передані автором видавнику, у випадку, якщо такі збори будуть проводитись через організацію колективного правління майновими правами автора, такій організації будуть надані видавником права на надання відповідних дозволів та на збір відповідної винагороди в порядку, визначеному договором між такою організацією та видавником з обов'язковою реєстрацією автора у відповідному каталозі цієї організації.
Відповідно до ч.3 ст.48 Закону України “Про авторське право і суміжні права» повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.
В п.4.1 договору № 4001/07 зазначено, що “каталог - означает набор произведений, как обнародованных, так и не обнародованных ранее, права на использование которых переданы издателю на основании соответствующих договоров. Каталог предоставляется в электронном виде на любом соответствующем носителе. По запросу субиздателя издатель обязуется предоставить выписку из каталога, оформленную как приложение к данному договору» (мова оригіналу).
Пункт 9.3 договору № 4001/07 передбачає, що “все приложения, акты, изменения и\или дополнения к настоящему договору оформляются письменно, подписываются уполномоченными на то представителями сторон и являются неотъемлемой частью договора (мова оригіналу).
Статтею 33 Закону України “Про авторське право та суміжні права» встановлено, що договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі.
Отже, договором № 4001/07 та чинним законодавством визначено наявність каталогу, в який включено перелік творів, на які передаються авторські права. Але згідно наданих позивачем документів каталог творів у письмовій формі, який мав бути підписаний повноважними представника сторін договору № 4001/07, у позивача відсутній.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На думку колегії суддів, позивач не довів наявності у нього виключних майнових прав на музичний твір “Один на свете».
15.11.06 між Івасюк-Криса Г.М. (правонаступник виключних авторських майнових прав Івасюка Володимира Михайловича) (за текстом договору “автор») та ПП “Українське музичне видавництво» (за текст договору “видавник») був укладений авторський договір про передачу виключних майнових прав (видавничий договір) № А46/06 (далі - договір №А46/06).
За умовами даного договору автор передав, а видавник погодився набути виключні майнові права автора на використання творів, зазначених у додатках договору, що означає право видавника в межах території (всі країни світу) на свій розсуд здійснювати чи дозволяти здійснювати по відношенню до зазначених творів певні дії, зазначені в п.2.1 договору.
Автор визнає виключне право видавника протягом всього строку дії договору дозволяти використання повністю або частково прав, набутих видавником за даним договором, будь-яким третім особам у спосіб, що обраний видавником, та в тому об'ємі, який видавник вважає необхідним (п.2.5 договору № А46/06).
У додатку № 2 до договору № А46/06 зазначено про передачу автором видавнику виключних прав на твір “Водограй», автор музики та тексту - Івасюк В.М.
Аналогічний договір був укладений між Івасюк О.М. (правонаступник виключних авторських майнових прав Івасюка Володимира Михайловича) та ПП “Українське музичне видавництво» (за текстом договору “видавник») за № А47/06.
Згідно додатку № 2 до договору № 47/06 ПП “Українське музичне видавництво» набуло виключні права на твір “Водограй», автор музики та тексту - Івасюк В.М.
15.12.2007 між ПП “Українське музичне видавництво» та ТОВ “Українська музична видавнича група» був укладений договір про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір) № 4015/08, згідно якого позивач набув виключні майнові права автора на використання твору “Водограй», автор музики та тексту - Івасюк В.М.
Позовні вимоги ТОВ “Українська музична видавнича група» ґрунтуються на тому, що при трансляції програми “Ювілейний концерт С.Ротару» 11.05.08 о 16:00 на телевізійному каналі “Інтер» зафіксовано факт публічного сповіщення та включення в програму музичних творів “Водограй», автор музики та тексту - Івасюк В.М. та “Один на свете», автор музики та тексту - Меладзе К.Ш. без відповідного дозволу та без виплати авторської винагороди, чим відповідач порушив виключні авторські права позивача стосовно зазначених творів.
У відповідності до ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Єдиним доказом публічного сповіщення в ефірі телевізійного каналу будь-якого відеозапису є оригінал такого відеозапису, який передавався в ефір телеканалу.
В матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису телепрограми “Ювілейний концерт С.Ротару».
Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача та вбачається з відзиву на позовну заяву, листа відповідача від 23.07.09 № 530 оригінал відеозапису телепрограми “Ювілейний концерт С.Ротару» був знищений відповідно до п.4 ст.48 Закону України “Про телебачення і радіомовлення». Для отримання оригіналу зазначеної програми у встановлені законодавством строки позивач не звертався.
Згідно витягу з журналу обліку передач відповідача за 11.05.08 трансляція концерту “Ювілейний концерт С.Ротару» відбулася, однак перевірити кількісний склад та перелік музичних творів, які увійшли до складу концерту, не є можливим з причин відсутності оригіналу відеозапису останнього.
До матеріалів справи позивачем був наданий диск моніторингу передачі “Ювілейний концерт С.Ротару» за 11.05.08 на DVD-носії, записаний ТОВ “Юридичний захист авторів і виконавців».
Такий диск не розцінюється колегією суддів як належний доказ публічного сповіщення телепрограми.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про авторське право і суміжні права» реалізація моніторингу застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав віднесено до функцій центрального органу виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності. Таким органом є Державний департамент інтелектуальної власності.
Натомість, ні позивач, ні ТОВ “Юридичний захист авторів та виконавців» не мають статусу центрального органу виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності.
Крім того, згідно положень Закону України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» повноваження на офіційний моніторинг програм, що сповіщаються в ефірі телерадіоорганізаціями, та їх фіксацію (злом з ефіру) надані Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, іншим органам державної влади, а також установам, що діють за їх дорученням (ст.13 Закону).
З договору № 03/08 від 01.04.08 про здійснення моніторингових послуг, укладеного між позивачем та ТОВ “Юридичний захист авторів і виконавців» не вбачається, що останній є установою, яка діє за дорученням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення або інших органів державної влади.
Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо недоведеності факту публічного сповіщення та легітимності моніторингу ТОВ “Юридичний захист авторів і виконавців».
Відповідно до ст.45 Закону України “Про авторське право і суміжні права» суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами, зокрема, через організацію колективного управління.
В апеляційній скарзі заявник наголошує, що він, як суб'єкт авторського права, передав в колективне управління права на музичні твори (пісні) організаціям колективного управління.
Такі твердження апелянта не доведені матеріалами справами. Тому подальші пояснення позивача, що відповідач не надав організаціям колективного управління переліку використаних творів разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та не виплатив авторську винагороду, колегією суддів не приймаються до уваги.
Згідно статуту позивача товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації за законодавством України, яка здійснює підприємницьку діяльність.
Пунктами 2.6 договорів №№ 22/05, А47/06, А46/06 також передбачено можливість передачі права на видачу дозволів та збір винагороди іншій особі лише у випадку, якщо така особа є організацією колективного управління. Пунктом 2.6 договору № 4001/07 знов встановлено, що збори за публічне сповіщення творів, права на використання яких передані позивачу, будуть проводитись через організацію колективного управління майновими правами авторів на колективній основі.
Матеріалами справи не доведено, що позивач є організацією колективного управління майновими правами авторів.
Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що позивач не є уповноваженою особою, яка наділена правом управління майновими правами авторів за договорами № 22/05, №№ А47/06, А46/06 та ТОВ “Первое музыкальное издательство», що є суб'єктом авторського права за договором № 4001/07, а тому позбавлений права звернення до суду з даним позовом.
Колегія суддів не приймає доводи позивача щодо застосування законодавства Російської Федерації у даному спорі, оскільки його застосування на території України можливе у тому разі, коли це передбачено чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та які є частиною національного законодавства України (ст.9 Конституції України).
Таким чином, Господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, що позивачем не надано належних доказів порушення відповідачем його авторських прав.
Враховуючи викладене вище, при прийнятті рішення судом першої інстанції повно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а рішення винесено з дотриманням норм матеріального права, що дає підстави для залишення його без змін.
Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.08 у справі № 18/204 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська музична видавнича група» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 18/204 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
10.11.08 (відправлено)