Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
05.11.2008
Справа №2-2/9338-2008
за позовом - ТОВ"Ньютерм" (83048, м.Донецьк, вул. Артема, 147в)
до відповідача - ТОВ "Группа компаній Дельта Т" (95022, м.Сімферополь, вул. Бородіна, 10)
про стягнення 58 740грн36коп
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача : не з'явився.
Від відповідача : Колесніков - предст, довіреність у справі.
Суть спору:
Позивач - ТОВ"Ньютерм" звернувся до Господарського суду АРК із позовом до відповідача - ТОВ "Группа компаній Дельта Т" про стягнення 58 740грн.36коп., у тому числі 9 790грн.06коп. ПДВ.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір від 10.9.2007 р. №45 на постачання товару. Відповідачем було пред'явлено рахунок на суму 58 740грн.36коп., у тому числі 9 790грн.06коп. ПДВ, який позивачем було сплачено. Однак, умови договору відповідачем щодо поставки товару не виконанні та поставка заказаного та оплаченого товару не відбулась, що і стало підставою для звернення позивача із позовною заявою до суду.
Позивач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.
Підчас розгляду справи до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів.
Представник відповідача надав суду пояснення, у якому вказує на те, що станція HIDRO MPC-ES 3CRI 5-8+1 CRIE 5-8 знаходиться у нього на складі.
Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та надіслане позивачем клопотання , дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між ТОВ "Ньютерм" та ТОВ "Группа компаній Дельта Т" було укладено договір №45 від 10.9.2007р, відповідно до п.1.1 якого продавець - відповідач зобов'язується продати, а покупець - позивач оплатити та прийняти на умовах, викладених у договорі, товар діючого асортименту продавця, відповідно до попереднього замовлення покупця.
Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору поставка товару у рамках договору проводиться партіями, що визначається заявкою покупця на конкретну поставку товару. При цьому поставка замовленого товару проводиться у продовж 5-ти днів, датою поставки являється дата накладної продавця на відпуск товару.
Пунктом 7.3 визначено, що договір вступає у силу з моменту підписання його обома сторонами.
Відповідачем позивачу був пред'явлений рахунок - фактура №СФ-0000371 від 03.12.2007р на суму 58 740грн36коп з ПДВ за станцію HIDRO MPC-ES 3CRI 5-8+1 CRIE 5-8, який був оплачений позивачем платіжним дорученням №787 від 06.12.2007р.
У зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки товару, позивач спрямував на адресу відповідача претензію вих..№4 від 11.4.2008р з вимогою повернути попередню оплату у сумі 58 740грн36коп.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК| України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач просить стягнути з відповідача суму передоплати у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, при цьому ТОВ"Ньютерм" посилається на ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Але сторонами у договорі №45 від 10.9.2007р не передбачена передоплата товару, а отже не передбачено право покупця вимагати від продавця повернення передоплати.
Крім того, а ні у рахунку - фактурі №СФ-0000371 від 03.12.2007р, а ні у платіжному дорученні №787 від 06.12.2007р не зазначено, що сума у розмірі 58 740грн36коп (з ПДВ) являється передоплатою за договором №45 від 10.9.2007р.
Крім того, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що договір №45 від 10.9.2007р дійсний, його діюна день розгляду позову не розірвано, покупець (позивач) належним чином від спірного договору не відмовився.
Як вже зазначалося, відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та нормами законодавства, тоді як, аналіз змісту укладеного між сторонами договору дає суду підстави для висновку про відсутність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, отже, відповідно, і про відсутність у відповідача перед позивачем заборгованості.
Порушення відповідачем умов договору є підставою для зобов'язання відповідача виконати умови договору у натурі або іншим способом відповідно до закону, а отже позивачем невірно обраний спосіб захисту свого порушеного права.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.
Відсутність факту порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Группа компаній Дельта Т" саме грошового зобов'язання, виключає захист судом інтересів позивача в частині стягнення 58 740грн.36коп.
Враховуючи вищенаведене, позов не підлягає задоволенню.
Клопотання позивача про відкладення справи слуханням не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що наявних у справі документів достатньо для розгляду спору по суті. Крім того, суд не запрошує для участі в судовому засіданні конкретних осіб і при зайнятості певних осіб, до суду можуть з'явитися інші уповноважені представники. Щодо того, що позивач просить суд перенести засідання для надання у наступне судове засідання додаткових доказів, то розгляд справи вже відкладався, та суд вважає, що у ТОВ"Ньютерм" було достатньо часу для представлення до суду документів на підтвердження позовних вимог. Також суд не зобов'язував сторін надати додаткові документи саме у судове засідання та позивач міг спрямувати суду необхідні на його думку докази по пошті.
Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на позивача.
В засіданні суду за згодою представника відповідача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене та підписане 07.11.2008р.
Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України
1. У позові відмовити
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.