79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.10.08 Справа№ 14/195 (17/223 (3/2-13/8)
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-господарська фірма “Налист», м.Львів
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго», м.Львів
про визнання недійсним рішення комісії виконавчої дирекції ВАТ “Львівобленерго» оформленого протоколом № 2687 від 20.11.2006 року по розгляду акту № 019522 про порушення “Правил користування електричною енергією» від 08.11.2006 року.
Суддя С.Б.Кітаєва
Секретар : Мільчук І.Л.
Представники:
від позивача: не з»явився
від відповідача: Коцай О.Б. -представник ( довіреність № 112-5212/2 від 25.12.2007 р).
Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України представнику відповідача роз»яснено. Заяви про відвід судді від сторін до суду не надходили.
Суть спору:
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов ТзОВ “Торгово-господарська фірма “Налист», м.Львів, до ВАТ “Львівобленерго», м.Львів про визнання недійсним рішенння комісії виконавчої дирекції ВАТ “Львівобленерго» оформленого протоколом № 2687 від 20.11.06 р по розгляду акту № 019522 про порушення “Правил користування електричною енергією» від 08.11.06 р
В обгрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-господарська фірма»Налист» вказало про те, що відповідачем неправильно застосовано Правила користування електричною енергією при визначенні обсягів та вартості недоврахованої електроенергії під час складання акту № 019522 від 08.11.2006 року про порушення Правил користування електричною енергією.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.02.2007 р ( суддя Станько Л.Л.) провадження у справі припинено відповідно до п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Львівський апеляційний господарський суд, розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Торгово-господарська фірма “Налист» 15.05.2007 року постановив апеляційну скаргу задоволити, ухвалу господарського суду Львівської області від 27.02.2007 року у справі № 3/12-13/8 А скасувати, а матеріали справи направити на розгляд в господарський суд Львівської області.
Розпорядженням голови господарського суду Львівської області справа № 3/12-13/8А передана на новий розгляд судді Ділай У.І; провадження порушено 03.08.07 р ; справі присвоєно номер 17/223 (3/12-13/8 А).
Рішенням від 19.12.2007 року позов задоволено частково: визнано рішення комісії виконавчої дирекції ВАТ “Львівобленерго» (протокол № 2687 від 20.11.2006 р) про порушення Правил користування електроенергією» ТзОВ “Торгово-господарська фірма “Налист», недійсним в частині розрахунку кількості недорахованої енергії та збитків в сумі 103 333,23 грн; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині задоволених позовних вимог вмотивовано невідповідністю рішення комісії про порушення позивачем Правил користування електричною енергією вимогам пункту 6.40 Правил користування електричною енергією та Додатку № 1 до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, що затверджена постановою НКРЕ № 562 від 04 травня 2006 року, та відсутністю передбачених законом підстав для нарахування позивачеві плати за недовраховану електричну енергію в розмірі 103 333,23 грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 року рішення господарського суду Львівської області від 18.12.2007 року змінено. Визнано рішення комісії виконавчої дирекції ВАТ “Львівоблененрго» ( протокол № 2687 від 20.11.2006 р) про порушення Правил користування електроенергією» недійсним в частині розрахунку кількості недоврахованої електроенергії та збитків в сумі 98 173,28 грн. В іншій частині рішенння залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 року, товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-господарська фірма “Налист» звернулось із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просило скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 року як таку, що прийнята всупереч вимог чинного законодавства України, а рішення господарського суду Львівської області від 18.12.2007 року залишити в силі.
Вищий господарський суд України, розглянувши касаційну скаргу ТзОВ “Торгово-господарська фірма “Налист», прийняв 21.07.2008 року Постанову, якою частково задоволив скаргу : постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 року та рішення господарського суду Львівської області від 18.12.2007 року у справі № 17/223 ( 3/12-13/8 А) скасував, а справу направив на новий розгляд.
При цьому Вищий господарський суд України зазначив, що судами, що розглядали справу, не було досліджено питання, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту свого цивільного права передбаченим статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, враховуючи, що оскаржене рішенння комісії виконавчої дирекції відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго» та протокол, яким воно оформлено, за своїми ознаками не відноситься до актів, що мають обов»язковий характер для учасників правовідносин, які виникають чи припиняються з прийняттям такого акту, оскільки в оскаржуваному протоколі зазначено, що нарахована сума може бути примусово стягнута судом. Як зазначив Вищий господарський суд України це рішенння може бути використане в якості доказу у разі звернення відповідача з позовом до суду і підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням голови господарського суду Львівської області справа № 17/223 (3/12-13/8 А) передана на новий розгляд судді Китаєвій С.Б.
Ухвалою від 01.09.2008 року справу № 17/223 (3/12-13/8А) прийнято до розгляду і призначено їй новий номер 14/195 (17/223 (3/12-13/8А); засідання призначено на 02.10.2008 року.
Позивач не забезпечив в засідання явку повноважного представника, на виконання вимог ухвали додаткових пояснень не подав.
Відповідач забезпечив явку повноважного представника в засідання; подав відзив на позовну заяву із врахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 21.07.2008 року.
З підстав, наведених в ухвалі від 02.10.2008 року розгляд справи було відкладено на 21.10.2008 року.
16.10.2008 року від позивача в канцелярію суду поступили Додаткові письмові пояснення по справі.; позивач просить задоволити позов.
В засідання 21.10.2008 року позивач не забезпечив явку повноважного представника.
Представник відповідача в засіданні з підстав, зазначених у відзиві, поясненнях просить провадження у справі припинити.
Судом з»ясовано.
Між ВАТ “Львівобленерго» та ТзОВ “Торгово-господарська фірма “Налист» був укладений договір № 62738 від 15.06.05 р на користування електричною енергією.
08.11.2006 року службою енергоінспекції ВАТ “Львівобленерго» було проведено перевірку електроустановок ТзОВ “Торгово-господарська фірма “Налист», що розташований за адресою : м.Львів, вул..Липинського,4.
За результатами проведеної перевірки, у відповідності до п.6.41 Правил було складено акт про порушення Правил користування електричною енергією № 019522 від 08.11.2006 року.
Виходячи із змісту акту зі сторони позивача було виявлено наступні порушення, а саме зміна полярності підключення трансформатора струму.
21.11.2006 р відбулося засідання комісії виконавчої дирекції ВАТ “Львівобленерго» по розгляду акту № 019522 від 08.11.2006 року.
Комісією виконавчої дирекції ВАТ “Львівобленерго» відповідно до “Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем -юридичною особою Правил користуванння електричною енергією», яка затверджена Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року ( далі - Методика) визначено і нараховано позивачу вартість недорахованої електричної енергії в сумі 107370,94 грн.
Позивач не погодився з рішенням про донарахування суми 107370,94 грн, яке зафіксоване у протоколі № 2687 від 21 листопада 2006 р, відтак, звернувся з даним позовом до суду.
Виходячи з вимог ст..12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Актом в розумінні ст..12 ГПК України є офіційний письмовий документ, який породжує правові наслідки, зокрема, певні обов»язки і заборони. Чинним законодавством України не передбачено визнання недійсними протоколів, вчинених у процесі чи за результатами перевірок.
Не можуть оспорюватись в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов»язкового характеру.
Спір про визнання недійсним протоколу № 2687 від 21.11.06 р не підвідомчий господарському суду.
Протокол № 2687 від 21.11.06 р , акт перевірки № 019522 не є правовстановлюючими чи виконавчими документами, які є обов»язкові для виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-господарська фірма “Налист». м.Львів. В протоколі зафіксовано лише рішення комісії про донарахування плати за електроенергію . Даний протокол не може бути виставлений в банк для стягнення суми, по ньому не може бути вчинено виконавче провадження.
Актом перевірки зафіксовано порушення правил користування електричною енергією, однак даним актом також не нараховано штрафних санкцій чи інших видів стягнення.
За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів , як вказано у пункті 10 частини 1 названої вище статті , є визнання незаконними рішенння, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними які передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб»єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб»єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб»єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб»єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов»язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Оскаржене рішення та протокол, яким це рішення оформлене, за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характеру обов»язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.
В самому ж оскаржуваному протоколі зазначено, що нарахована сума може бути стягнена тільки на підставі рішення суду. Тобто, оскаржені акти можуть бути використані в якості доказу у разі звернення з позовом до суду відповідачем і підлягатимуть оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 ГПК України.
За таких обставин спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України.
Провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.
Судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст..ст..1,2,12,32,33,36,43,49,п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. Суд, -
Провадження у справі припинити.
Суддя