23 жовтня 2008 р.
№ 10/120-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., - головуючого,
Васищака І.М.,
Мамонтової О.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада"
на постанову
та
на рішення
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 року
господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008 року
у справі господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом
ТОВ "ІСК "Трансекспо"
до
ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада"
про
стягнення 227177,73 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Ушаков О.В.,
від відповідача: не з"явився,
У березні 2008 року ТОВ "ІСК "Трансекспо" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" про стягнення 163562,50 грн. основного боргу, 29163,19 грн. пені, 29277,64 грн. інфляційних втрат, 5174,40 -3% річних.
У травні 2008 року ТОВ "ІСК "Трансекспо" подало до суду заяву про уточнення позовних вимог та просило суд стягнути з відповідача 153562,50 грн. основного боргу, 27810,84 грн. пені, 31713,83 грн. інфляційних втрат, 7913,00 грн. -3% річних.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008 року позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 153562,50 грн. основного боргу, 27810,84 грн. пені, 31713,83 грн. інфляційних втрат, 7913,00 грн. -3% річних та 2298,00 грн. судових витрат.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 року рішення місцевого господарського суду від 20.05.2008 року залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доповідач: Черкащенко М.М.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 11.07.2006 року між ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" (замовник) та ТОВ "ІСК "Трансекспо" (виконавець) було укладено договір №22/06, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов"язання виконати наступні роботи: розробити та узгодити концепцію протипожежного захисту, розробити проектну документацію стадії "РД" систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та озвучення будівель, автоматичного пожежогасіння, узгодити їх з Державним департаментом пожежної безпеки МНС України, а також виконати інші роботи на об"єктів "Суспільно-торговельний комплекс оптово-роздрібної торгівлі в селищі Ювілейне Дніпропетровської області по вул. Каштановій,1.
Згідно з п.3.1 договору, загальна вартість робіт за договором становить 447125,00 грн.
Пунктами 4.1., 4.7 договору сторони погодили порядок розрахунків, відповідно до яких замовник сплачує виконавцю у термін не більше ніж 5-ти банківських днів після підписання договору 50% загальної вартості робіт -223562,50 грн. Остаточний розрахунок замовник проводить у термін не більше 5-ти днів після підписання акту виконаних робіт.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору підряду позивач належним чином виконав свої зобов"язання щодо виконання підрядних робіт, що підтверджується актом приймання-передачі від 02.02.2007 року, однак відповідач в порушення умов договору лише частково оплатив вартість виконаних підрядних робіт в результаті чого утворилась заборгованість 153562,50 грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов"язань по договору, а також приписи ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визначається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ч.1 ст. 548 ЦК України передбачено, що неустойка може встановлюватись законом або договором.
Згідно з п.6.2 договору, у разі несплати та/або несвоєчасної оплати робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день затримки оплати.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошового зобов"язання за договором.
Водночас, судова колегія не може погодитись з висновками попередніх інстанцій щодо періоду та суми стягнення пені з відповідача.
Відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням приписів зазначених статей, період нарахування пені за порушення відповідачем грошового зобов"язання становить з 26.03.2007 року по 10.08.2007 року, а відповідно до стягнення підлягає пеня в розмірі 9884,73 грн.
На підставі вищевикладеного судова колегія вважає за необхідне змінити судові рішення в частині суми стягнення пені з відповідача, в іншій частині судові рішення слід залишити без змін, як такі, що винесені при повному, об"єктивному розгляді справи із правильним застосуванням норма матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008 року у справі №10/120-08 змінити.
Резолютивну частину рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008 року викласти у наступній редакції:
"Позов задовольнити частково. Стягнути з ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" на користь ТОВ "ІСК "Трансекспо" 153562,50 грн. основного боргу, 9884,73 грн. пені, 31713,83 грн. інфляційних втрат, 4913,00 грн. -3% річних, 2000,74 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити."
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази згідно із ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий М. Черкащенко
Судді І. Васищак
О. Мамонтова