28 жовтня 2008 р.
№ 18/280(05-6-20/356)
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", м. Івано-Франківськ (далі -ТОВ "Станіславська торгова компанія")
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2008
зі справи № 05-6-20/356
за позовом Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, м. Івано-Франківськ (далі -Об'єднання)
до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, м. Київ (далі -Департамент), та
ТОВ "Станіславська торгова компанія"
про визнання недійсним свідоцтва України № 66500 на знак для товарів і послуг "Франківська".
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Об'єднання -Старчука Ю.О.,
Департаменту -Запорожець Л.Г.,
ТОВ "Станіславська торгова компанія" -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2008 (суддя Палій В.В.) відмовлено у прийнятті позовної заяви Об'єднання на підставі пункту 1 частини першої статті 62 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Ухвалу мотивовано тим, що даний спір не підлягає розглядові в господарських судах України, оскільки власниками свідоцтва України № 66500 на знак для товарів і послуг "Франківська" є не лише ТОВ "Станіславська торгова компанія", визначена Об'єднанням як відповідач у даній справі, а й фізичні особи, які мають бути співвідповідачами.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2008 (колегія суддів у складі: Смірнова Л.Г. -головуючий, судді Алданова С.О., Коротун О.М.) зазначену ухвалу місцевого господарського суду скасовано і матеріали позовної заяви передано на розгляд господарського суду першої інстанції. В обґрунтування постанови зазначено про те, що за предметом спору і суб'єктним складом сторін даний спір на момент винесення господарським судом першої інстанції ухвали від 31.03.2008 не був підвідомчий ні загальним, ані адміністративним судам, а тому підлягав розглядові господарським судом міста Києва.
ТОВ "Станіславська торгова компанія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2008 скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 31.03.2008 залишити без змін, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
В абзацах першому -п'ятому пункту 3 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, що у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір -господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Згідно з частинами першою і третьою статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб?єктами господарської діяльності, а також спори, пов?язані з використанням у господарському обороті об?єктів інтелектуальної власності, включаючи спори за позовами суб'єктів господарювання до органів державної влади про визнання недійсними актів про видачу докуметів, що посвідчують право інтелектуальної власності (абзаци шостий і десятий пункту 3 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").
Як встановлено судом апеляційної інстанції, Об'єднання звернулося до господарського суду з позовом до Департаменту та ТОВ "Станіславська торгова компанія" (позивач не зазначив жодної фізичної особи як відповідача у справі) про визнання недійсним свідоцтва України № 66500 на знак для товарів і послуг "Франківська", тобто в даному випадку між сторонами (суб'єктами господарювання і органом державної влади) наявний спір про право, а в законі відсутня норма, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
В абзацах першому і другому підпункту 3.2 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" наведено таке: "Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, який має право відмовити у її прийнятті у випадках, передбачених статтею 62 ГПК. Так, на підставі пункту 1 статті 62 ГПК суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема коли його вирішення чинним законодавством віднесено до компетенції іншого органу.
Перелік підстав відмови у прийнятті позовної заяви, встановлений статтею 62 ГПК, є вичерпним."
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача.
Отже, обставини, пов'язані з установленням права власності на оспорюване свідоцтво на знак для товарів і послуг, що можуть вплинути на суб'єктний склад сторін спору, місцевий господарський суд мав дослідити лише в процесі розгляду відповідної справи, а не у вирішенні питання про прийняття чи то відмову у прийнятті позовної заяви до провадження.
Таким чином, постанова апеляційного господарського суду в даній справі, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду, підлягає залишенню без змін як законна і обґрунтована.
Керуючись статтями 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2008 зі справи № 05-6-20/356 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов