21 жовтня 2008 р.
№ 24/0254
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційне подання
Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради та обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс"
на постанову
від 16.07.08 Львівського апеляційного господарського суду
у справі
№ 24/0254 господарського суду Львівської області
за позовом
Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради та обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс"
до
Львівської обласної державної адміністрації
3-тя особа без самостійних вимог на стороні позивача:
-Миколаївське ДЛГП ЛГП "Галсільліс"обласного комунального підприємства "Галсільліс",
-Яворівське ДЛГП ЛГП " Галсільліс"обласного комунального підприємства "Галсільліс",
-Буське ДЛГП ЛГП "Галсільліс"обласного комунального підприємства "Галсільліс",
-Славське ДЛГП ЛГП "Галсільліс"обласного комунального підприємства "Галсільліс",
-Перемишлянське ДЛГП ЛГП "Галсільліс"обласного комунального підприємства "Галсільліс",
-Пустомитівське ДЛГП ЛГП "Галсільліс"обласного комунального підприємства "Галсільліс",
про
визнання незаконним та скасування розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації №1370 від 14.12.07 "Про виділення лісових ділянок в довгострокове тимчасове користування" та №153/0/ц5-08 від 27.02.08 "Про внесення змін до доповнень до розпорядження голови облдержадміністрації від 14.12.07 №1379"
у справі взяли участь представники
від Генеральної Прокуратури України: Савицька О.В.- прокурор відділу, посв. №231 від 20.07.05
позивача: не з'явились
відповідача: Собко В.Б., довір. у справі
3-ті особи: не з'явились
Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.06.2008 року (суддя Хабіб М.І.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.08 (колегія суддів у складі: Юркевича МВ., Городечної М.І., Кузя В.Л.) заступнику прокурора Львівської області на підставі п.1 ст. 62 ГПК України було відмовлено в прийнятті позовної заяви, заявленої в інтересах держави в особі Львівської обласної ради та обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс" до Львівської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації №1370 від 14.12.07 "Про виділення лісових ділянок в довгострокове тимчасове користування" та №1563/0/ц5-08 від 27.02.08 "Про внесення змін до доповнень до розпорядження голови облдержадміністрації від 14.12.07 №1370".
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, заступник прокурора Львівської області звернулося з касаційним поданням, в якій просить їх скасувати з підстав неправильного застосування пункту 6 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України. Наголошує, що предметом спору у даній справі є право користування лісами та лісовими ділянками, зокрема, відновлення порушеного права зі сторони третіх осіб, які використовують відповідні лісові угіддя. Тобто даний предмет спору зводиться до необхідності поновлення прав Львівської обласної ради як власника земельних та лісових ресурсів, визначених ч.5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Справи, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв.
За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори і справи, пов'язані зі здійсненням господарської діяльності.
За суб'єктним критерієм до компетенції господарських судів відносять спори і справи між юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та в передбачених законом випадках за участі державних органів, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
Судами передніх інстанцій встановлено, що позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач вийшов за межі повноважень, наданих ст. 31 Лісового кодексу України. Землями, що належать до спільної власності територіальних громад на підставі ст. 30 Лісового кодексу України розпоряджається обласна рада. Державні адміністрації мають право розпоряджатися земельними лісовими ділянками, що перебувають у державній власності.
Отже, даний спір стосується реалізації Львівською обласною державною адміністрацією своїх владних управлінських функцій як органу місцевого самоврядування на основі законодавства.
Таким чином у даному випадку йдеться не про спір про право або договір, який може бути наслідком виділення для довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками на землях спільної власності відповідних територіальних громад, а про відносини управління, пов'язані зі здійсненням органом місцевого самоврядування повноважень щодо врегулювання цього питання.
Виходячи із суб'єктного складу та характеру правовідносин, даний спір є публічно-правовим.
У зв'язку з набуттям чинності Кодексу адміністративного судочинства України дана справа підвідомча адміністративним судам.
Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 цієї статті визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У статті 2 вказаного Кодексу зазначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 1 частини 1 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
При цьому, публічно-правові відносини характеризуються наявністю у суб'єкта владних повноважень визначеної законом компетенції, обов'язковістю прийнятих рішень для всіх або обмеженого кола осіб, що перебувають на території, в межах якої діють відповідні органи.
Згідно з п. 6 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,
вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, позовна заява Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради та обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс" в адміністративному спорі подана відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, тому місцевий господарський суд правомірно відмовив у її прийнятті згідно п.1 ст. 62 ГПК України.
Отже, оскаржувана ухвала господарського суду відповідає вимогам процесуального права і підстав для її скасування не вбачається
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117, 1119, 11113 ГПК України Вищий господарський суд України
Касаційне подання Заступника прокурора Львівської області залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Львівської області від 02.06.2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.08 у справі №24/0254 -без змін.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун