Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" червня 2006 р. 9:25 Справа № АС-04/92-06
вх. № 2004/1-04
Судова колегія господарського суду Харківської області у складі:
Головуючий суддя Григоров А.М.
суддя Подобайло З.Г.
суддя Яризько В.О.
за участю секретаря судового засідання Попов О.Г.
представників сторін
Представник позивача - Старшова Л.В.(дор.), Плоткер І.У.(паспорт ММ188266)
Представник відповідача - Плескач І.С. (дор.)
3-я особа - Степаненко С.А. - дор.
по справі за позовом МВП ТОВ "Паритет, ЛТД", м. Х-в
до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова 3-я особа ВДК у Фрунзенському районі м.Харкова
про про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість і зарахування на розрахунковий рахунок платника у банку суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню згідно розрахунків з постачальниками в повній сумі 36128,00 грн. та визнання недійсним
Позивач, відповідно уточнених позовних вимог прийнятих судом проситьстягнути з Державного бюджету бюджетне відшкодування по податку на додану вартість та зарахувати на розрахунковий рахунок платника у банку суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню згідно розрахунків з постачальниками в повній сумі 36128 грн.. Також просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2006 р. №000001/2340/0.
Судом встановлено, що згідно оскарженого податкового повідомлення - рішення позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2005 р. на суму 36128 грн..
Підставою прийняття оскарженого податкового повідомлення - рішення є акт перевірки позивача відповідачем від 24 січня 2006 р..
Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена виїзна позапланова документальна перевірка МВП ТОВ "Паритет. ЛТД" з питання правомірності відшкодування податку на додану вартість з бюджету за жовтень 2005р. відповідно податкової декларації податку на додану вартість за листопад 2005р.. наданої МВП ТОВ "Паритет. ЛТД", 16.12.2005р. до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова згідно, якої:
- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 - рядок 20. позитивне значення) складає 36128.00 грн.;
- сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1 або рядок 25.2) шляхом перерахування на рахунок платника у банку складає 36128,00 грн.
- залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24, рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) складає 0,00 грн.;
За результатами перевірки був складений акт від 24.01.06р. №229/23-516-14062134 та на підставі, якого винесено податкове повідомлення рішення № 000001/2340/0 від 25.01.06р. про завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 36128,00 грн.
Підчас проведення перевірки МВП ТОВ "Паритет. ЛТД" було встановлено та найшло підтвердження у суді наступне:
Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2004р., наданого МВП ТОВ "Паритет, ЛТД" у вересні 2005р. за серпень 2005р. та податкової декларації за грудень 2004р. встановлено, що підприємством 02.12.2004р. були придбані перетворювачі частоти РЗН2-22, РЗН2-37, РЗН2-55 в кількості 6 шт. на підставі видаткової накладної №155 від 02.12.2004р. на загальну суму 216768,00 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 36128,00 грн. і реалізовані згідно укладеного контракту купівлі-продажу від 21.04.2004р за №27/02-ЗЗР по ВМД №316632 від 21.12.2004р нерезиденту ТОВ ПП "Партнер" (м. Бєлгород, Росія).
Підприємством МВП ТОВ "Паритет, ЛТД" було сплачено постачальникам товарів (послуг) ПДВ у розмірі 36128,00 грн. на протязі 2004р та 2005р., тобто здійснювалося погашення кредиторської заборгованості, яка виникла у грудні 2004р, а саме: Пл.доруч. №30 від 19.10.2004р у сумі 13650,00 грн., ПДВ складає 2275,00 грн. Пл/доруч. №31 від 11.11.2004р. у сумі 16098,00 грн.. ПДВ складає 2683.00 грн. Пл/доруч. №32 від 15.11.2004р. у сумі 33000,00 грн., ПДВ складає 5500,00 грн. Пл.доруч. №38 від 16.12.2004р. у сумі 3240,00 грн.. ПДВ складає 540,00 грн. Пл/доруч. №13 від 22.03.2005р. у сумі 68000,00 грн., ПДВ складає 11333,33 грн. Пл/доруч. №14 від 05.04.2005р. у сумі 6270,00 грн., ПДВ складає 1045,00 грн. Пл/доруч. №19 від 21.06.2005р. у сумі 41000,00 грн., ПДВ складає 6833,33 грн. Пл/доруч. №36 від.Ь7.06.2005р. у сумі 5252,00 грн., ПДВ складає 875,33 грн. Пл/доруч. №29 від 15.08.2005р. у сумі 30258,00 грн., ПДВ складає 5043,00 грн.
Разом:216768,00 грн., ПДВ складає 36128,00 грн.
У ході перевірки встановлено, що основною причиною виникнення від'ємного значення ПДВ, згідно наданої МВП ТОВ "Паритет, ЛТД" податкової декларації з ПДВ за листопад 2005р. є включення податкових накладних, у зв'язку з придбанням ТМЦ за попередні періоди.
Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції з 1 червня 2005 р. , якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
МВП ТОВ "Паритет, ЛТД" суму ПДВ, заявлену до відшкодування за жовтень 2005р по декларації за листопад 2005р у розмірі 36128 грн. не сплатило постачальникам ТМЦ (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді (для позивача місяць), а саме у жовтні 2005р., у розмірі 36128грн. Відповідно, частка від'ємного значення, яка відповідає сумі податку, фактично сплаченій МВП ТОВ "Паритет, ЛТД" отримувачем товарів (послуг), у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) складає 0,00 грн.
Відповідно МВП ТОВ "Паритет, ЛТД" в порушення п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), включило до гр.25 податкової декларації за листопад 2005р. суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, що фактично не сплачені отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) у сумі 36128 грн.
В зв'язку з наведеним позивачу ДПІ зменшило позивачу бюджетне відшкодування за листопад 2005 р..
Суд зазначає, що органи ДПІ правомірно провели зменшення сум бюджетного відшкодування, висновки акту відповідають нормах ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , в т. ч. п. п. 7.7.2 в редакції що діяла на момент звернення за бюджетним відшкодуванням.
Суд зазначає, що як в редакції закону з 1 червня 2005 р. так і в попередній підставою відшкодування є данні декларації. Закон встановлює порядок відшкодування ПДВ, і платник податків повинен керуватися нормами порядку які діяли на момент звернення за бюджетним відшкодуванням.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що необхідно керуватися нормами Закону України «Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР в редакції, яка діяла до 01.06.05р. Але це твердження помилкове, на момент подання декларації за листопад 2005р. з заявленою до відшкодування сумою ПДВ у розмірі 36128,00 грн., у самому листопаді 2005 р. , діяв Закон України «Про податок на додану вартість" в редакції зі змінами які набрали чинність з 1 червня 2005 р.
Наведеними змінами, змінений порядок відшкодування ПДВ, цей порядок розповсюджується на листопад 2005 р.
Тому позивач повинен складаючи декларацію за листопад 2005 р. керуватися нормами закону України «Про податок на додану вартість « які діяли у листопаді 2005 р., тобто включати в декларацію за листопад місяць суми бюджетного відшкодування в розмірі сум податку на додану вартість сплачених постачальникам коштами у жовтні 2005 р., але позивач включив у декларацію за листопад 2005 р. суми бюджетного відшкодування у розмірі не відповідному розміру сум ПДВ фактично сплаченому коштами постачальникам. Тому дії ДПІ по зменшенню бюджетного відшкодування за листопад 2005 р. правомірні. Таким чином в визнання недійсним податкове повідомлення - рішення у позові н6елобхідно відмовити.
Стосовно вимог позивача про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість і зарахуванню її на розрахунковий рахунок платника у банку суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню згідно розрахунків з постачальниками в повній сумі 36128 грн., то така вимога теж не підлягає задоволенню.
Податковийц кредит у позивача виник в наслідок предмання товару на митнійц території України та експортуванню його за кордон, про що свідчить вантажна митна декларація з відмітнками митниці від 21.12.2004 р. (аркуш справи 78 т. 1).
Суд зазначає, що як зазначено вище підставою для відшкодування є дані декларації. Позивач проводивши оплату за товар, отримавши його згідно наданих документів в тому числі вантажно - митної декларації, на протязі дії Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції до 1 червня 2005 р. не відображав суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, хоча мав таку можливість згідно п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» в наведеній редакції. При цьому суд зазначає, що наведений пункт не потребував повної оплати товару, згідно цієї норми відшкодовувалася не повна, а фактична оплата.
Суд зазначає, що посилання позивача на те, що відображення сум було неможливим, оскільки були відсутні податкові накладні, які отримані ним в серпні 2005 р. суд не приймає, оскільки у позивача були підстави після здійснення оплати (в т. ч. частини) звернутися з заявою до ДПІ в порядку п. п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», доказів звернення з такою заявою суду не надано.
Суд зазначає, що позивач ні під час дії Закону України «Про податок на додану вартість « в редакції до 1 червня 2005 р., ні в наступній редакції, належним чином не визначив суму податкового кредиту, який виник у нього ( що не заперечує ДПІ та підтверджується матеріалами справи), належним чином не заявив суми до бюджетного відшкодування на разрахунковий рахунок у встановленому законом порядку та терміни. Суд зазначає, що для отримання бюджетного відшкодування , крім наявного податкового кредиту за результатами звітного періоду та від'ємного значення податку на додану вартість, необхідно наявність дотримання порядку відшкодування, а саме заявлення сум до відшкодування на розрахунковий (поточний) рахунок в деклараціях в порядку встановленому законом.
Суд зазначає, що єдина декларація де заявлені суми до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок це декларація за листопад 2005 р., але вона неправільно заповнена, що встановлено вище.
Суд також не приймає до уваги лист позивача від 20.09.2005 р., про здійснення відшкодування на поточний рахунок, оскільки згідно ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою відшкодування є дані декларації.
Також суд вказує, що позивач подав уточнену декларацію за грудень 2005 р., але в уточненій декларації не зазначено про відшкодування на поточний (розрахунковий рахунок), вона подана в серпні 2005 р. коли діяв інший порядок відшкодування встановлений з 01.06.2005 р.. Крім того, в редакції Закону України "Про податок на додану вартість" (ст. 8), яка діяла у грудні 2004 р., для отримання сум експортного відшкодування на рахунок платника податків необхідно обовязкова подача до ДПІ розрахунку експортного відшкодування, а як вбачається з матеріалів справи, такі розрахунки позивачем не подавалися.
Таким чином, позивач маючи податковий кредит, і від'ємне значення ПДВ , не заявив (не задеклорував) його до відшкодування на рахунок в порядку передбаченому законом, тому в нього не виникло право на бюджетне відшкодування на рахунок в установі банку.
Враховуючи наведене і в частині стягнення позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 4 , 8, 71, 94, 160- 163 перехідними та прикінцевими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів
У позові відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя Григоров А.М.
суддя Подобайло З.Г.
суддя Яризько В.О.