"26" червня 2006 р.
Справа № 9/62-735
13:50 год.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
при секретарі судового засідання Кулагіній Т. В.
Розглянув справу
за адміністративним позовом Тернопільське районне споживче товариство вул. Бродівська, 47,Тернопіль,46000
до відповідача-1 Грабовецька сільська рада с. Грабовець Тернопільського району
до відповідача-2 Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації вул. Бродівська, 17, м. Тернопіль
За участю представників сторін:
позивача: Помазанська С.В., довіреність у справі,
відповідача-1 у судове засідання не з'явився
відповідача-2 : у судове засідання не з'явився
Судом роз'яснено учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України
Позивач - Тернопільське районне споживче товариство, м. Тернопіль, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача-1 - Грабовецької сільської ради, с. Грабовець Тернопільського району, відповідача-2 - Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, м. Тернопіль, вул.. Бродівська, 17 , у якому ставляться питання: про визнання нечинним та скасування рішення Грабовецької сільської ради № 67 від 05.06.2003 р. , скасування свідоцтва про право власності від 12.02.2004 р. на приміщення народного дому -торгового будинку с. Грабівці по вул. Л. Українки,1а, скасування реєстраційного напису на право- встановлювальному документі, який записано в реєстрову книгу № 2 стор. 5 за реєстровим № 94 від 12.02.2004 р., визнання права власності на торговий будинок в с. Грабівці по вул.. Л. Українки, 1а, за Тернопільським районним споживчим товариством.
В ході судового розгляду Позивач збільшив позовні вимоги і просить визнати нечинним та скасувати рішення Грабовецької сільської ради № 66 від 05.06.2003 р. «Про облік та реєстрацію приміщення народного дому -торгового буднику в с. Грабовець по вул. Л. Українки,1а.»
В обґрунтування позову покладено доводи про невідповідність закону прийнятих Грабовецькою сільської радою рішень , які порушують права та законні інтереси Позивача на володіння та користування приміщенням народного дому -торгового будинку в с. Грабовець по вул. Л. Українки , 1а.
Відповідач-1 доводи позову заперечує, просить у позові відмовити , зазначаючи, що приміщення народного дому -торгового буднику в с. Грабовець по вул. Л. Українки ,1а збудоване громадою села за їх кошти та кошти пана Вишньовського , тому правомірно виконком прийняв .
Відповідач -2 у відзиві на позов вказує , що його дії щодо видачі свідоцтва та вчинення реєстраційного напису на правовстановлювальному документі здійснене на підставі прийнятих сільською радою рішень . Просить розглядати справу без участі його представника .
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив:
05.06.2003 р. Грабовецька сільська рада з посиланням на ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» прийняла рішення № 66, згідно з яким приміщення народного дому-торгового будинку , що знаходиться в с. Грабовець по вул.. Л.Українки, 1а визнала безгосподарним., для обліку та реєстрації вказаної будівлі створила комісію, якій вказала передати на облік будівлю згідно акту прийому передачі на балансі сільської ради.
У той же день, Відповідачем прийнято рішення № 67 , згідно з яким вирішено оформити право власності на народний дім-торговий будинок в с. Грабовець по вул.. Л.Українки, 1а, який є в комунальній власності громади с. Грабовець, за територіальної громадою в особі Грабовецької сільської ради та просити Тернопільське госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації на основі цього рішення провести реєстрацію права власності .
Відповідно до пунктів 9 та 10 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень органу місцевого самоврядування належить облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади; облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Таким чином, до повноважень сільської ради віднесено лише облік та реєстрація нерухомого майна, яке має власника.
Утім, відповідно до ст. 137 ЦК УРСР , який діяв на момент прийняття радою спірного рішення, встановлювалося таке. Майно, яке не має власника або власник якого невідомий (безхазяйне майно), надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, винесеним за заявою фінансового органу. Безхазяйне майно, що належало колгоспному дворові, надходить у власність колгоспу, на території якого знаходиться це майно, за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, винесеним за заявою колгоспу. Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніше як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної, сільської Ради народних депутатів. Порядок виявлення та обліку безхазяйного майна визначається Міністерством фінансів Української РСР.
Міністерство фінансів України 17.12.87 р. за № 112 затвердило Інструкцію про порядок виявлення та обліку безхазяйного майна(надалі -Інструкція) , згідно з якою обов'язки по виявленню та обліку безхазяйного майна, а також вжиття заходів до його охорони покладаються на фінансові органи. Майно, яке не має власника або власник якого невідомий (безхазайне майно), за винятком майна, переліченого у пункті 17 цієї інструкції, надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної (міської) Ради народних депутатів, винесеним за заявою фінансового органу.
Безхазяйне майно, що належало колгоспному двору, надходить у власність колгоспу, на території якого знаходиться це майно, за рішенням виконавчого комітету районної (міської) Ради народних депутатів, винесеним за заявою колгоспу. Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніше як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконкомом сільської (селищної) Ради народних депутатів. Облік цього майна провадиться фінансовим органом і виконавчим комітетом сільської (селищної) Ради народних депутатів у порядку, встановленому цією інструкцією.
Інструкцією , а саме : її пунктами 7, 8, 14, 15, 16 , передбачено , що у разі виявлення майна, що не має власників або власник якого не відомий, та повідомлення про це фінансові органи , вони на підставі акта опису, складеним ними , в той же день беруть це майно на облік. Взяте на облік майно в разі необхідності передається фінансовим органом на відповідальне зберігання організації або особі, у яких воно було виявлене, або іншим організаціям чи особам. Облік майна, переданого на відповідальне зберігання до винесення виконавчим комітетом районної (міської) Ради народних депутатів рішення про визнання його безхазяйним, ведеться фінансовим органом в книзі обліку за формою згідно з додатком 2 до цієї інструкції. Після закінчення річного строку з дня прийняття на облік зазначеного майна фінансовий орган зобов'язаний подати виконавчому комітету районної (міської) Ради народних депутатів за місцем знаходження майна заяву про визнання його безхазяйним. У заяві слід зазначити, яке майно вважається безхазяйним а також навести докази, що підтверджують неможливість встановлення власника майна.
І лише після набуття рішеннями відповідних органів про визнання майна безхазяйним законної сили, це майно надходить у власність держави, і тоді фінансові органи вживають заходів до його реалізації.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
За ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з ч. 3 цієї статі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріалами справи не підтверджується та обставина, що порядок, встановлений Інструкцією , яка діяла до 22.06.2004, та ст. 137 ЦК УРСР , при визнанні безхазяйним приміщення народного дому-торгового будинку, що знаходиться у с. Грабовець по вул. Лесі України,1а, був дотриманий.
Водночас, як свідчать подані сторонами докази, зокрема, Державний акт на право постійного користування землею, яка надана Грабовецькою сільрадою Тернопільському РайСТ для обслуговування магазину промтоварів в с.Грабовець, та підтверджується сторонами, Позивач користується спірним приміщенням, хоча відсутні докази про те, яким саме уповноваженим на це органом відповідно до закону було передано спірне майно Позивачу або його правопопередникам.
Вказана обставина ,на думку суду, не заперечує того факту, що законні інтереси Позивача , які , зокрема, полягають у можливості ним ставити питання про набуття у власність за правилами про набувальну давність приміщення внаслідок безперешкодного, вільного та відкритого користування ним, порушуються прийнятими Відповідачем рішеннями .
Разом з тим, виходячи із змісту Рішення від 11 листопада 2004 року N 2135-IV Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України про офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", частини четвертої статті 37 Закону країни "Про кооперацію" (справа про захист права власності організацій споживчої кооперації) по справі N 1-30/2004, підлягає закриттю за п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України, провадження у справі в частині вимог позову про визнання права власності на спірне приміщення за Тернопільським РайСТ . Адже Конституційним судом України встановлено, що «вирішення спорів, що виникають між організаціями споживчої кооперації та іншими підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами стосовно конкретних об'єктів власності, в тому числі майнових ринкових комплексів споживчої кооперації, є компетенцією судів загальної юрисдикції.».
За таких обставин справи, прийняття 05.06.03 р. Грабовецькою сільської радою рішень № 66 та № 67 свідчить, що орган місцевого самоврядування діяв з перевищенням наданих йому законом та Конституцією України повноважень, відтак, прийняті ним рішення є нечинним та підлягає скасуванню.
В абзаці шостому підпункту 6.1 пункту 6 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 N 02-5/35 ( v5_35800-00 ) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (далі - Роз'яснення) визначено таке: "Не можуть оспорюватися в господарському суді також акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру".
Вказане роз'яснення судом застосовується тому, що воно містить правову позицію Вищого спеціалізованого суду щодо підвідомчості справ господарським суда України , поза як відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КАСУ до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів визначено, що підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Свідоцтво на право власності на спірну будівлю є правовстановлюючим документом, тобто документом, який підтверджує права певного суб'єкта на нерухоме майно та складений у порядку, передбаченому законодавством. Відповідно до пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 ( 1919/7/29-0116 ), в редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 N 6/5 ( 140/2003 ) (далі - Тимчасове положення), оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Оскільки рішення Відповідача від 05.06.2003 р. №№ 66, 67 були визнані нечинними , тому підлягає до задоволення вимога Позивача про скасування свідоцтва на право власності на спірну будівлю, адже підставою його видачі слугували рішення Відповідача, які прийняті тим з перевищенням наданих йому законом повноважень .
Разом з тим, підлягає закриттю з підстав п.1. ч. 1 ст. 157 КАСУ вимога позову про скасування реєстраційного напису на право- встановлювальному документі, який записано в реєстрову книгу № 2 стор. 5 за реєстровим № 94 від 12.02.2004 р. , яку здійснило Тернопільське районне госпрозрахункове бюро техінвентаризації , тому що : згідно з приписами Тимчасового положення ( 1919/7/29-0116 )внесення запису до Реєстру прав здійснюється після прийняття рішення про реєстрацію прав власності (пункт 3.7 ( 1919/7/29-0116 ). Після прийняття рішення реєстратором та внесення запису до Реєстру прав на правовстановлювальних документах робиться відмітка (штамп) про реєстрацію відповідних прав (додаток 7 ( 1919/7/29-0116 ) та видається витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа (пункт 3.8 ( 1919/7/29-0116 ).
Отже, державною реєстрацією є лише внесення запису до Реєстру, що за своєю природою не є актом, який породжує певні правові наслідки і має обов'язковий характер. Таким актом у спірних відносинах сторін з цього спору є свідоцтво на право власності на нерухомість.
Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а судові витрати, понесені Позивачем, підлягають стягненню з сільського бюджету.
У судовому засіданні 26.06.2006 р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду з повідомленням про виготовлення повного тексту постанови о 14-30 год 03.07.2006 р.
Керуючись ст. 22 Закону України «Про судоустрій України», рішенням Конституційного суду України від 11.11.2004 р. по справі № 1-30/2004 (справа про захист права власності організацій споживчої кооперації) ст. 4, 6, 7, 18, ст. 94, ст. 157 , 162, 163 та п.6 розділу УП Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України господарський суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково .
2. Визнати нечинним та скасувати рішення Грабовецької сільської ради від 05 червня 2003 р. № 66 «Про облік та реєстрацію приміщення народного дому- торгового будинку в с. Грабовець по вул.. Л. Українки, 1а» .
3. Визнати нечинним та скасувати рішення Грабовецької сільської ради від 05 червня 2003 р. № 67 «Про оформлення права власності на приміщення народного дому - торгового будинку в с. Грабовець по вул.. Л. Українки, 1а» .
4. Скасувати свідоцтво про право власності від 12.02.2004 р. на приміщення народного дому -торгового будинку с. Грабовець по вул.. Л. Українка,1а, про належність його територіальній громаді с. Грабовець в особі Грабовецької сільської ради .
5. В частині вимог позову про визнання права власності на приміщення народного дому- торгового будинку в с. Грабовець по вул.. Л. Українки, 1а за Тернопільським районним споживчим товариством, м. Тернопіль, вул. Бродівська, 47 , ід код 01767347, провадження у справі закрити.
6. В частині вимог позову про скасування реєстраційного напису на право- встановлювальному документі, який записано в реєстрову книгу № 2 стор. 5 за реєстровим № 94 від 12.02.2004 р., провадження у справі закрити.
7. Стягнути 203 грн. судових витрат з місцевого бюджету с. Грабовець в користь Тернопільського районного споживчого товариства, м. Тернопіль, вул. Бродівська, 47 , ід код 01767347.
На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.
Суддя Л.В. Кропивна