2-834/11
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 2/508/118/12
04 квітня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого -судді Орєхова О.І.,
при секретарі -Лисенко Л.В.,
за участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника позивачів -ОСОБА_3,
відповідача -ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
представника відповідача АТ «УПСК»- ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_7, приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_7, приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позивач ОСОБА_2 в своїй позовній заяві посилався на наступні обставини.
14 липня 2010 року о 14 годині 15 хвилин в м. Донецьку по вул. Університетській -пер. Орешково трапилася дорожньо-транспортна пригода: ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Шкода Фабія», державний номер НОМЕР_2, не обрала безпечну дистанцію, скоїла зіткнення з автомобілем «Рено», державний номер НОМЕР_1, який знаходився під його керуванням.
Провина відповідача підтверджується протоколом про дорожньо-транспотну пригоду, схемою дорожньо-транспортної пригоди, а також постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05 серпня 2010 року, яким ОСОБА_4 визнано винною в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та підвергнута адміністративному покаранню у вигляді штрафу.
У зв»язку з дорожньо-транспортною пригодою він відчував значні нравственні страждання, які виразилися в зміні первинного укладу його життя, йому приходилося користуватися міським транспортом і послугами таксі, що значно порушує розпорядок його дня. У зв»язку з чим, він постійно хвилювався, що з вини порушення роботи міського транспорту або відсутності вільного автомобіля служби таксі він міг запізднюватися в призначене місце і не встигнути виконати всі заплановані ним на день справи. Також він відчував почуття подавленості із-за того, що його мати у зв»язку з ДТП позбавлена можливості пересуватися на автомобілі до місця своєї роботи і додому. У нього порушився сон, так як він хвилюється, що його мати переносить моральні страждання.
Просив суд стягнути з відповідача на його користь спричинену йому моральну шкоду у сумі 10 000 гривень та стягнути з відповідача суму понесених витрат при зверненні до суду ( а. с. 3-4 том 1 ).
Позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом посилалася на наступне.
14 липня 2010 року о 14 годині 15 хвилин в м. Донецьку по вул. Університетській -пер. Орешково трапилася дорожньо-транспортна пригода: ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Шкода Фабія», державний номер НОМЕР_2, не обрала безпечну дистанцію, скоїла зіткнення з автомобілем «Рено», державний номер НОМЕР_1, який належить їй на праві власності.
В результаті зіткнення її автомобілю спричинені значні технічні пошкодження.
На підставі автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 1414/10-10 від 29.10.2010 року вартість матеріальної шкоди з урахуванням коефіцієнту фізичного ізносу, належного їй автомобілю складає 33 205,56 гривень.
Провина відповідача підтверджується постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05 серпня 2010 року, яким ОСОБА_4 визнано винною в скоєні правопарушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підвергнута адміністративному покаранню у вигляді штрафу.
Належний їй автомобіль придбано нею за гроші, які були отримані нею за кредитним договором № 5112560 у ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк», і є заставним майном.
Після скоєння ДТП відповідачкою ОСОБА_4 було запропановано її сину ОСОБА_2 відшкодування спричиненої шкоди через АТ «Українська пожежно-страхова компанія». 14 липня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було подано заяву до АТ «Українська пожежно-страхова компанія»про настання страхового випадку. Автотехнічним експертом № 10/60, і встановлена сума спричиненої шкоди в сумі 50 708,50 гривень. Однак, до теперішнього часу ніяких виплат не надходило.
06.10.10 вх. № 795 на ім»я Начальника Південно-східного АТ УПСК нею було подано заяву з проханням сповістити в якому обсязі буде сплачена їм матеріальна шкоди та на підставі яких документів нараховується сума сплати за страховим випадком.
Однак, відповіді на їх заяву з страхової компанії не надходило.
Вона вимушена була звертатися до знайомих і позичати гроші для ремонту автомобіля, який було поставлено для ремонту 10.11.2010 року.
Крім того, у зв»язку з ДТП їй спричинена моральна шкода, яка виразилася в зміні первінного для її укладу життя, їй приходилося вставати вранці раніш, ніж потрібно, для того, щоб добратися до роботи міським транспортом. Із-за пошкодженого автомобіля в ДТП, вона відчувала почуття подавленості. Вона, відчувала гостре почуття страху у зв»язку з тим, що була вимушена звернутися до знайомих з проханням позичити грошей для ремонту автомобіля і хвилювалася, що вони їй відмовлять. Крім того, вона вимушена була витрачати гроші з сімейного бюджету для проведення другої експертизи в розмірі 600 гривень, так як АТ «УПСК»відповилася видати результати експертизи, проведеної раніш їх компанією. При цьому вона відчувала почуття принизливості, так як неоноразово витрачала час для поїздок до офісу АТ УПСК, прохала своє керівництво відпустити її з робочого місця для вирішення питаня сплати страхового випадку.
Просила суд стягнути з відповідача на її користь суму спричиненої їй матеральної шкоди в сумі 33 205,56 гривень, стягнути з відповідача на її користь суму спричиненої їй моральної шкоди в сумі 20 000 гривень та стягнути з відповідача понесені судові витрати ( а. с. 42-43 уточнена позовна заява том справи 1).
Ухвалою суду від 02 грудня 2010 року позов ОСОБА_2 та позов ОСОБА_1 об»єднано в одне провадження ( а. с. 1 том 1 ).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав вимоги свого позову, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив суд задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідача ОСОБА_4 спричинену йому моральну шкоду у сумі 10 000 гривень, яка була заподіяна дорожньо-транспортною пригодою.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала вимоги свого позову, надала пояснення аналогічні викладеним в позові, просила суд задовольнити її позовні вимоги в поному обсязі та стягнути з відповідача ОСОБА_4 на її користь матеріальну шкоду у сумі 33 205,56 гривень та моральну шкоду у сумі 20 000 з АТ «Українська пожежно-страхова компанія».
Представник позивачів ОСОБА_3, яка діє на підставі ордеру в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивачів, надала пояснення аналогічні викладеним в позовних заявах позивачів, просила суд позовні вимоги позивачів задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги позивачів не визнала, просила суд відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог до неї в повному обсязі, оскільки вона себе не визнає винною, до того ж, позивачем ОСОБА_2 не доведено спричнення йому моральної шкоди з її боку.
Представник відповідача ОСОБА_4 -ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності в судовому засіданні позовні вимоги позивачів до ОСОБА_4 не визнав, просив суд відмовити позивачам в частині задоволення позовних вимог до відповідача ОСОБА_4, як такі, що безпідставні та недоведенні.
Представник відповідача АТ «Українська пожежно-страхова компанія»- ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача ОСОБА_1 до АТ «Українська пожежно-страхова компанія»в частині стягнення моральної шкоди у сумі 20 000 гривень, оскільки позивачкою не доведено спричинення відповідачем моральної шкоди, до того ж, стягнення моральної шкоди з страхової компанії відповідно до вимог чинного законодавства передбачено у сумі 2500 гривень, у разі заподіяння шкоди життю або здоров»ю, однак такі докази позивачкою не надані, а тому підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди не має.
Представник третьої особи ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк»ОСОБА_9, яка діє на підставі довіреності в судове засідання не з»явилася, надала клопотання про розгляд справи, а також подальший розгляд справи проводити без участі представника Банку.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Судом встановлені наступні обставини.
14 липня 2010 року о 14 годині 15 хвилин в м. Донецьку по вул. Університетській -пер. Орешково трапилася дорожньо-транспортна пригода, де ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Шкода Фабія», державний номер НОМЕР_2, не обрала безпечну дистанцію, скоїла зіткнення з автомобілем «Рено», державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 на правовій підставі, а саме, який в особих примітках свідоцтва про реєстацію транспортного засобу вписаний з правом керувати вказаним автомобілем ( а.с. 18 том 2 ).
Відповідно до постанови Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05 серпня 2010 року, яким відповідача ОСОБА_4 визнано винною в скоєні правопарушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та підвергнута адміністративному покаранню у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 340 гривень ( а. с. 11 том 1 ).
Постаново апеляційного суду Донецької області від 05 травня 2011 року, апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволена частково, постанова судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05 серпня 2010 року скасована, а провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_4 закрито у зв»язку із закінченням строків накладення адмінінстративного стягнення ( а. с. 117-118 справи № 3-3242/2010 про адміністративне правопорушення у відношені ОСОБА_4 по ст. 124 КУпАП ).
З вказаної постанови вбачається, що постанова судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 05 серпня 2010 року була скасована, а провадження про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_4 було закрито у зв»язку із закінченням строків накладення адмінінстративного стягнення, а не у зв»язку із відсутністю в діях ОСОБА_4 складу правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 1414/10-10 від 29.10.2010 року, проведеного експертом ОСОБА_10 вбачається, що вартість матеріальної шкоди спричинена власнику автомобіля «Рено Кліо», державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного ізносу складає 33 205,56 гривень ( а. с. 16-26 том 1 ).
Частиною 2 п.1 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 п.2 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У відповідності до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити по шкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для від новлення пошкодженої речі.
Встановлено, що згідно Полісу № ВС/9992903 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників назеиних транспортних засобів відповідач ОСОБА_4, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність як власник автомобіля Шкода - Фабія державний номер НОМЕР_2 у АТ «Українська пожежно-страхова компанія», де сума відповідальності за цим договором склала 25 500 грн., щодо майнової шкоди з франшизою 510 грн. та 51 000 грн. щодо відшкодування шкоди життю та здоров'ю.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що транспортний засіб «Рено Кліо», державний номер НОМЕР_1, який належить позивачці ОСОБА_1 застраховано в СК «Оранта».
Встановлено, що транспортний засіб Рено Кліо», державний номер НОМЕР_1, який належить позивачці ОСОБА_1 був предметом застави, оскільки між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк»були договірні правовідносини, так як згідно Кредитного договору № 5112560 від 27.11.2006 року ОСОБА_1 було оторимано кредитні кошти для купівлі автомобіля, де як встановлено в судовому засіданні згідно договору страхування, банк виступав як вигодонабувач.
Згідно відповіді від 09.12.2011 року № DOЗ-21/489 вбачається, що ОСОБА_1 06.12.2011 року виконала свої зобов»язання за Кредитним договром № 5112560 від 27.11.2006 року.
Однак, після скоєння ДТП відповідачкою ОСОБА_4 було запропановано позивачу ОСОБА_2 відшкодування спричиненої шкоди через АТ «Українська пожежно-страхова компанія», де застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Стаття 22 закону N 1961 «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 9.2 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов»язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальник повинен в триденний строк повідомити страховика про страхову подію.
Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до висновку № 6282 судового транспортно-трасологічного дослідження від 27 грудня 2010 року встановлено, що пошкодження на автомобілі «Рено Кліо», державний номер НОМЕР_1, а саме: задній бампер -розрив складки; посилювач заднього бамперу -деформація, складки; задня панель -зміщення, деформація; лонжерони задні -порушена геометрія; лампа підсвітки заднього номерного знаку -порушені кріплення; кришка багажнику -деформація, пошкодження л/к покриття; блок-фара задня права -розбита; блок-фара задня ліва -розбито корпус; дверь права задня -пошкодженя л/к покриття; порушення геометрії кришки і кузову не могли утворитися при обставинах вказаних в поясненнях гр. ОСОБА_2 та мающихся пошкоджень на транспортному засобі «Шкода Фабія», державний номер НОМЕР_2 ( а. с. 55-61 том1 ).
З урахуванням висновку № 6282 судового транспортно-трасологічного дослідження від 27 грудня 2010 року, АТ «Українська пожежно-страхова компанія»відмовила позивачу ОСОБА_1 у відшкодуванні страхової суми.
На думку позивачки ОСОБА_1, відшкодувати їй матеріальну шкоду у сумі 33 205,56 гривень, згідно висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 1414/10-10 від 29.10.2010 року повинна відповідачка ОСОБА_4, яка завдала шкоду транспортному засобу «Рено Кліо», державний номер НОМЕР_1 під час ДТП, який належить їй на праві власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що пошкоджений транспортний засіб «Рено Кліо», державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_1 на підставі права власності відремантовано самою позивачкою, що не спростовано позивачами.
Частиною 2 п.1 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У відповідності до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити по шкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для від новлення пошкодженої речі.
Отже, позивачкою ОСОБА_1 не надано до суду документально прідтверджені докази того, яку саме суму витрат позивачка понесла для полагодження пошкодженого транспортного засобу «Рено Кліо», державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_1 на підставі права власності та який зазнав пошкодження під час ДТП.
Тому, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині позовних вимог до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди у сумі 33 205,56 гривень не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 22 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що відповідач АТ «Українська пожежно-страхова компанія»повинна відшкодувата їй моральну шкоду у сумі 20 000 гривень, яку вона зазнала в наслідок того, що змінився звичайний її уклад життя, оскільки їй приходилося вставати вранці раніш, ніж потрібно, для того, щоб добратися до роботи міським транспортом. Із-за пошкодженого автомобіля в ДТП, вона відчувала почуття подавленості. Вона, відчувала гостре почуття страху у зв»язку з тим, що була вимушена звернутися до знайомих з проханням позичити грошей для ремонту автомобіля і хвилювалася, що вони їй відмовлять. Крім того, вона вимушена була витрачати гроші з сімейного бюджету для проведення другої експертизи в розмірі 600 гривень, так як АТ «УПСК»відповилася видати результати експертизи, проведеної раніш їх компанією. При цьому вона відчувала почуття принизливості, так як неоноразово витрачала час для поїздок до офісу АТ УПСК, прохала своє керівництво відпустити її з робочого місця для вирішення питаня сплати страхового випадку.
Обговорюючи відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України питання про стягнення моральної шкоди з відповідача АТ «Українська пожежно-страхова компанія»на користь позивачки ОСОБА_1, суд вважає, що позивачем в судовому засіданні не доведено спричинення такої шкоди останнім, а також позивачкою не доведено, що під час ДТП було заподіяно шкоду життю або здоров»ю, оскільки при наявності такої шкоди страхова компанія відповідно до вимог чинного законодавста може сплатити потерпілому моральну шкоду у розмірі 2500 гривень, а тому позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 в частині позовних вимог до АТ «Українська пожежно-страхова компанія»про відшкодування моральної шкоди у сумі 20 000 гривень є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, яка повинна сплатити суму у 10 000 гривень, позивач посилався на те, що у зв»язку з дорожньо-транспортною пригодою він відчував значні нравственні страждання, які виразилися в зміні звичайного укладу його життя, йому приходилося користуватися міським транспортом і послугами таксі, що значно порушувало розпорядок його дня. У зв»язку з чим, він постійно хвилювався, що з вини порушення роботи міського транспорту або відсутності вільного автомобіля служби таксі він міг запізднюватися в призначене місце і не встигнути виконати всі заплановані ним на день справи. Також він відчував почуття подавленості із-за того, що його мати у зв»язку з ДТП позбавлена можливості пересуватися на автомобілі до місця своєї роботи і додому. У нього порушився сон, так як він хвилювався, що його мати переносить моральні страждання.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак, в судовому засіданні позивачем ОСОБА_2 всупереч, вказаним нормам закону не надано докази, на які грунтується позивач, як на вимогу своїх позовних вимог і не підтверджена кожна обставина на яку посилається позивач.
Обговорюючи відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України питання про стягнення моральної шкоди з відповідачки ОСОБА_7 на користь позивача ОСОБА_2 в сумі 10 000 гривень, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження спричинення такої шкоди останьому відповідачем, а тому позовні вимоги позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивачів не підлягають стягненню судові витрати понесені при подачі позовної заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 15, 61, 88, 118, 119, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 6, 22, 29, 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_7, приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя О.І. Орєхов
Справа № 2/508/1023/12