2-4055/11
Справа № 2/508/1023/12
РІШЕННЯ Справа № 2/508/782/12
27 березня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого -судді Орєхова О.І.,
при секретарі - Лисенко Л.В., Шендері Л.І.,
за участю представника позивача -Єгорової В.Є.,
представника відповідача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою приватного підприємства «Р.В.Ц.»до ОСОБА_3 про визнання деклараційного патенту недійсним та розірвання ліцензійного договору, -
Позивач ПП «Р.В.Ц.»звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання деклараційного патенту недійсним та розірвання ліцензійного договору, посилаючись на анступні обставини.
Відповідач є власником прав на деклараційний патент НОМЕР_1 від 17.07.2006р. на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1». Між Позивачем та Відповідачем укладено ліцензійний договір №1 від 18.08.2006р., предметом якого є використання ПП «Р.В.Ц.»об'єкту інтелектуальної власності ОСОБА_3 - запатентованої корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»від 15.12.1993 р. деклараційний патент на корисну модель -це різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель. Згідно п. 1 ст. 25 цього Закону деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається під відповідальність його власника за відповідність винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності.
Частина 2 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»передбачає, що з метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до центрального органу виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоздатності.
16.05.2011р. Державне підприємство «Український інститут промислової власності», як уповноважений заклад експертизи відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»та встановлених на його основі «Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель», що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03.2002 р. №197, провело експертизу запатентованої корисної моделі НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1»на відповідність умовам патентоздатності. За результатами експертизи встановлено, що запатентована корисна модель за деклараційним патентом України НОМЕР_1 не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї ч.1 ст. 7 Закону, а саме, за пунктом 1 формули не є новою.
Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною. Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»передбачено, що патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.
Частина 1 ст. 460 Цивільного кодексу України встановлює, що корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання.
Оскільки корисна модель за деклараційним патентом України НОМЕР_1 не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, через те що вона не є новою, Позивач вважає, що корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_1»є непридатною для набуття права інтелектуальної власності, отже Відповідач не набув майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель, зокрема, виключне право дозволяти використання корисної моделі (видавати ліцензії).
За таких умов Позивач вважає, що Відповідач уклав ліцензійний договір №1 від 18.08.2006р. не маючи майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності -корисну модель, тому цей договір підлягає розірванню.
Просив суд визнати недійсним повністю деклараційний патент № НОМЕР_1 від 17.07.2006 року на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», власником прав на який є ОСОБА_3 та розірвати укладений між ПП «Р.В.Ц.»та ОСОБА_3 ліцензійний договір № 1 від 18.08.2006 року.
В судовому засіданні представник позивача Єгорова В.Є. позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з підстав його необґрунтованості та недоведеності. В обґрунтування заперечення проти позову зазначив, що наявність лише висновку експертизи Державного підприємства «Український інститут промислової власності»не є достатнім доказом невідповідності корисної моделі умовам патентоздатності та заявив клопотання про призначення судової експертизу у сфері інтелектуальної власності.
Відповідно до ст. 143 Цивільно-процесуального кодексу України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд призначає судову експертизу. З урахуванням того, що вищевказані питання потребують спеціальних знань, судом задоволено клопотання відповідача й призначено судову експертизу інтелектуальної власності.
Експертне дослідження проведене відповідно до Закону України "Про судову експертизу" кваліфікованим судовим експертом ОСОБА_4, яка має відповідну кваліфікацію та внесена до реєстру атестованих судових експертів.
За результатами проведення судової експертизи експертом складено Висновок № 28/30 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 17 лютого 2012 року, з якої вбачається, що запантентована корисна модель за деклараційним патентом № НОМЕР_1 відповідає умові патентоздатності корисної моделі -новизна. Тому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки є недоведеними та безпідставними.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ПП «Р.В.Ц.»не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Судом встановлені наступні обставини.
Відповідач ОСОБА_3 є власником прав на деклараційний патент НОМЕР_1 від 17.07.2006 року на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Між позивачем ПП «Р.В.Ц.»та відповідачем ОСОБА_3 укладено ліцензійний договір №1 від 18.08.2006 року, предметом якого є використання ПП «Р.В.Ц.» об'єкту інтелектуальної власності ОСОБА_3 -запатентованої корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1».
16.05.2011 року Державне підприємство «Український інститут промислової власності», як уповноважений заклад експертизи відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»та встановлених на його основі «Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель», що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03.2002 р. №197, провело експертизу запатентованої корисної моделі НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1»на відповідність умовам патентоздатності. За результатами експертизи встановлено, що запатентована корисна модель за деклараційним патентом України НОМЕР_1 не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї ч.1 ст. 7 Закону, а саме, за пунктом 1 формули не є новою.
Позивач вважає, що відповідач уклав ліцензійний договір № 1 від 18.08.2006 року не маючи майнових прав на об»єкт інтелектуальної власності -корисну модель, чим завдав значної шкоди інтересам позивача.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»патент (деклараційний патент на корисну модель) -це охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель).
Статтею 469 ЦК України визначено, що права інтелектуальної власності на винахід визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст.ст. 463, 464 ЦК України права інтелектуальної власності на винахід засвідчуються патентом.
У відповідності до підпункту "а" п. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і користі моделі" патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого винаходу умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.
Позивач обгунтовує свої позовні вимоги щодо визнання патенту недійсним лише на підставі висновку експертизи Державного підприємства «Український інститут промислової власності»від 16.05.2011р. та вважає вже встановленим факт невідповідності корисної моделі умовам патентоздатності.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, відповідно до ст. 1 та ч. 1 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на винаходи і користі моделі" експертиза патенту має статус науково-технічної експертизи.
Тобто, висновки такої експертизи мають попередній та інформативний характер та можуть бути використані лише для з'ясування доцільності та/або підстав звернення до суду з приводу недійсності деклараційного патенту.
Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Отже, висновки Державного підприємства не мають обов'язкового характеру ані для особи, яка звертається до суду з приводу визнання оспорюваного патенту недійсним, ані для суду, який розглядає відповідну справу.
Таким чином, висновок експертизи Державного підприємства «Український інститут промислової власності»підлягає перевірці та об'єктивній оцінці судом у сукупності з іншими доказами.
Крім того, висновком про відповідність винаходу умовам патентоздатності за результатами кваліфікаційної експертизи Державного підприємства «Український інститут промислової власності від 19 жовтня 2011 року за № 26462/ЗА/11 встановлено, що за результатами кваліфікаційної експертизи, проведеної відділом 9.8 Укрпатенту, встановлено, що заявлений винахід відповідає умовам патентоздатності.
Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів. Однак висновок судового експерта не є для суду обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленому ст. 212 ЦПК України.
Згідно висновку № 28/30 від 17 лютого 2012 року, яке було призначено судом, згідно ухвали від 20 грудня 2011 року вбачається, що за допомогою корисної моделі за деклараційним патентом № НОМЕР_1, як вона охарактеризована за сукупністю ознак, які записані до незалежного пункту формули, вирішується технічна задача по удосконаленню та модернізації кіоску для продажу та тимчасового зберігання товару, який включає службове та/або торгівельне приміщення та місце для тимчасового зберігання товару, внаслідок того, що місце для тимчасового зберігання товару виконано у вигляді місткості для зберігання питної води та/або харчової рідини; за допомогою корисної моделі за деклараційним патентом № НОМЕР_1, як вона охарактеризована за сукупністю ознак, які записані до залежних пунктів формули, вирішується технічна задача по удосконаленню та модернізації кіоску для продажу та тимчасового зберігання товару внаслідок того, що місце для тимчасового зберігання товару виконано у вигляді місткості для зберігання питної води та/або харчової рідини, а місткість для тимчасового зберігання товару виконана з матеріалу, який придатний для зберігання рідких харчових продуктів і при цьому вона виконана у формі циліндру, та/або іншої геометричної фігури. При цьому що об'єм місткості для тимчасового зберігання товару складає 0,1-10мі, а місткість для тимчасового зберігання товару містить технічне обладнання для контролю за кількістю та витратою товару, при цьому дно місткості для тимчасового зберігання товару конструктивно розташовано на висоті більше ніж 2 метри над службовим та/або торгівельним приміщенням. ІНФОРМАЦІЯ_1 також додатково містить фундаментну основу, а фундамент для встановлення кіоску закладають із розрахунку ваги 0,022-0,22 кг/смІ, де площа фундаменту для встановлення кіоску складає 2-10мІ, корисна модель за деклараційним патентом України № НОМЕР_1 не є частиною рівня техніки; підстави вважати, що ознаки незалежного п. 1 формули корисної моделі за деклараційним патентом № НОМЕР_1 викладені занадто узагальнено відсутні; підстави вважати, що зв'язки між ознаками незалежного п. 1 формули корисної моделі за деклараційним патентом № НОМЕР_1 та форма їх виконання не наведені відсутні; запатентована корисна модель за деклараційним патентом № НОМЕР_1 відповідає умові патентоздатності корисної моделі -новизна.
Судом встановлено, що вищевказанийц висновок містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань. Оцінивши Висновок № 28/30 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 17 лютого 2012 року за правилами ст. ст. 58, 59 ЦПК України, суд не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку.
Зважаючи на викладене, висновок слід вважати належним та допустимим доказом у справі.
Оцінивши висновок судової експертизи у сукупності з іншими доказами у справі, суд приходить до висновку, що технічне рішення, що захищене патентом України № НОМЕР_1, не є очевидним для фахівця у даній галузі, тобто явно не випливає з рівня техніки.
Таким чином, оцінка наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку, що технічному рішенню, захищеному патентом України НОМЕР_1, притаманні суттєві відмінності, оскільки в порівнянні з рішеннями, відомими у науці та техніці на дату заявки (документи RU 1504 U1, 16/01/1996; WO 2004057132 A2, 08.07.2004; US 6189944 B1, 20.02.2000 та ін.), які протиставлялися винаходу за оспорюваним патентом), воно характеризується новою сукупністю ознак.
Відтак, винахід за оскаржуваним патентом відповідає визначеній умові патентоздатності - новизна.
За приписами ст. 33 Закону України "Про охорону прав на знак для товарів і послуг" саме невідповідність запатентованого винаходу умовам патентоздатності є підставою для визнання патенту недійсним.
Зважаючи на встановлення судом того, що запатентований винахід за патентом України № НОМЕР_1 відповідає умовам патентоздатності, у суду відсутні підстави для визнання вказаного патенту недійсним.
Оскільки позовні вимоги позивача щодо розірвання ліцензійного договору обгруновані саме невідповідністю деклараційного патенту умовам патентоздатності корисної моделі через те, що вона не є новою, у суду немає підстави для розірвання цього договору.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати при подачі позовної заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 69, 460, 463, 464 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 10, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Р.В.Ц.» до ОСОБА_3 про визнання деклараційного патенту недійсним та розірвання ліцензійного договору, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя О.І. Орєхов