2-4166/11
28 березня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого -судді Алтухової О.С.,
при секретарі -Щукіній О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького державного науково-дослідницького і проектного інституту кольорових металів про поновлення на роботі, стягнення суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
19 грудня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Донецького державного науково-дослідницького і проектного інституту кольорових металів про поновлення на роботі, стягнення суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини.
04.10.2011 року його було прийнято на посаду в.о. заступника начальника НЕК-2 з обладнання. Письмову угоду з ним не підписували.
12.12.2011 року його було звільнено, як такого, що не витримав випробувальний термін за ст. 28 КзпП України.
При прийнятті на роботу питання про випробувальний термін не ставилося, що підтверджується заявою про прийом на роботу, в якій відсутня вказівка про такий термін, відсутня така вказівка і в резолюції директора на цій заяві. Вперше про випробувальний термін він дізнався через місяць після початку роботи, коли його ознайомили з наказом про прийом на роботу, однак вмовили підписати його заднім числом і поставити дату прийому на роботу.
З посадовою інструкцією, локальними нормативними актами його ніхто не ознайомлював, план роботи на весь час випробувального терміну, а також які обов'язки на нього було покладені, не надавався.
Починаючи з 10 листопада 2011 року з нього почали вимагати написання заяви про звільнення. 17 листопада 2011 року під час перебування на роботі він захворів, начальник відділу кадрів інституту зателефонувала і запропонувала написати заяву про звільнення до початку хвороби, з чим він не погодився.
12 грудня 2011 року після виходу з лікарняного, йому ще раз запропонували написати заяву про звільнення за власним бажанням, а коли він не погодився, то вручили наказ про звільнення, як такого, що не витримав випробувальний термін на підставі службової записки начальника НЕК-2, яку йому не показали.
Після звільнення йому не виплатили допомогу з тимчасової непрацездатності в розмірі 2139,86 гривень.
Після 10 листопада, коли на нього почався тиск з приводу звільнення за власним бажанням, його самопочуття погіршилось, він лікувався у невролога. Порушення його трудових прав призвело до морально-напруженого стану. Оцінює моральну шкоду в 5000 гривень.
Просив визнати незаконним звільнення, скасувати наказ віл 12.12.2011 року № 195-к, поновити на роботі в.о. заступника начальника НЕК № 2 Донецького науково-дослідницького та проектного інституту кольорових металів, стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12.12.2011 року, стягнути невиплачену суму допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 2 139,86 гривень, стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.
У судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, виданої Обласною організацією профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України, підтвердили викладені вище у позові обставини, наполягали на тому, що позивача не ознайомлювали з посадовою інструкцією. В частині позовних вимог про стягнення допомоги з тимчасової непрацездатності відмовилися, оскільки 25.01.2012 року позивачем її було отримано. В іншій частині просили суд повністю задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, заперечувала проти задоволення позову, вважає вимоги позивача необґрунтованими з наступних підстав. Про встановлення 2-місячного випробувального терміну позивача було попереджено під час проходження співбесіди з начальником відділу кадрів. На заяві про прийом на роботу міститься віза начальника відділу кадрів ОСОБА_4 про встановлення випробувального терміну. Позивач був ознайомлений з наказом про прийом на роботу 04.10.2011 року, і не міг не бачити, що його прийнято з випробувальним терміном. Твердження позивача про несвоєчасне ознайомлення з наказом нічим не підтверджуються. 05.10.2011 року позивача було ознайомлено з правилами трудового розпорядку і колективним договором, про що є відмітка в заяві про прийом на роботу. Позивача ознайомлювати з посадовою інструкцією та локальними нормативними актами. Більш того, ксерокопія посадової інструкції і журнал ведення обліку виконуваних ремонтних робіт ремонтним персоналом були передані ОСОБА_1 попереднім заступником начальника НЕК-2 на етапі прийому-передачі локальних нормативних документів і матеріальних цінностей. Вказані документи, незважаючи на нагадування начальника НЕК-2, ОСОБА_1 не були повернуті і не повернуті до теперішнього часу. 18.11.2011 року наказом № 102 ОСОБА_1 було оголошено догану, ознайомлюватися з яким позивач відмовився, як відмовився і від написання пояснень, що спростовує доводи позивача про відсутність претензій до нього як до спеціаліста. ОСОБА_1 журнал ведення обліку виконуваних робіт ремонтним персоналом не вівся, наряди робочим не видавалися. Просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Свідок ОСОБА_5, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що працює слюсарем-електриком в НЕК-2 Донецького науково-дослідницького та проектного інституту кольорових металів. ОСОБА_1 деякий час працював його безпосереднім керівником. Завдання ОСОБА_1 давав усно і тільки, коли він зауважив, що роботи в небезпечних умовах проводяться тільки на підставі письмового наряду і не менше ніж двома особами, ОСОБА_1 на його прохання один раз виписав наряд. Як керівник ОСОБА_1 жодних ініціатив не проявляв.
Свідок ОСОБА_6, допитана в судовому засіданні, пояснила, що працює економістом ІІ категорії відділу праці та управління кадрами Донецького науково-дослідницького та проектного інституту кольорових металів. 04.10.2011 року ОСОБА_1 прийшов влаштовуватися на роботу, наприкінці дня він ознайомився з наказом про прийом на роботу, а наступного дня ознайомився з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором. З посадовою інструкцією ОСОБА_1 повинен був ознайомити начальник НЕК-2.
Свідок ОСОБА_7, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що працює начальником НЕК-2 Донецького науково-дослідницького та проектного інституту кольорових металів. ОСОБА_1 деякий час був його підлеглим. Прийнято на роботу його було з випробувальним терміном 2 місяці. В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 погано виконував роботу, ним 17.11.2011 року було написано доповідну записку директору інституту. Він запросив ОСОБА_1 і дав йому ознайомитися зі змістом записки і запропонував написати пояснення з приводу того, чому він не виконує розпорядження керівництва, але він відмовився. У нього як керівника і раніше до ОСОБА_1 були претензії, так, 04.11.2011 року він попросив надати йому книгу нарядів, але виявилось, що ОСОБА_1 вказана книга взагалі не велась. Наполягав, що особисто ознайомив ОСОБА_1 з посадовою інструкцією і ОСОБА_1 розписався про ознайомлення, але, як виявилось із розмови з ОСОБА_1, він забрав і посадову інструкцію, і журнал обліку нарядів додому, і обіцяв повернути всі документи після їх опрацювання. 17.11.2011 року після того, як він ознайомив ОСОБА_1 з доповідною запискою, той написав заяву про звільнення за власним бажанням і сказав, що поїхав до інституту до відділу кадрів із вказаною заявою, але в інституті ОСОБА_1 того дня так і не з'явився. Наступного дня ОСОБА_1 не вийшов на роботу, на телефонний дзвінок відповів, що хворіє і лікарняний відкрито 17.11.2011 року.
Свідок ОСОБА_4, допитана в судовому засіданні, пояснила, що працює начальником відділу праці та управління кадрами Донецького науково-дослідницького та проектного інституту кольорових металів. Нею проводилась співбесіда при прийомі на роботу ОСОБА_1 і йому було повідомлено про встановлення випробувального терміну, про це було зазначено нею і у візі на заяві про прийом на роботу. З наказом про прийом на роботу його було ознайомлено своєчасно, в день прийняття на роботу 04.10.2011 року. Пояснила, що ОСОБА_1 проявив слабкі організаторські здібності, наприклад, ним навіть не було проведено інструктаж з техніки безпеки з працівниками, який повинен проводитись раз на три місяці. Щодо примушування до написання заяви про звільнення за власним бажанням пояснила, що 17.11.2011 року ОСОБА_1, після того, як ознайомився з доповідною запискою керівника НЕК-2, подав заяву про звільнення з посади за власним бажанням, але 18.11.2011 року ОСОБА_7 повідомив її про те, що ОСОБА_1 перебуває на лікарняному. Після виходу з лікарняного ОСОБА_1 12.12.2011 року вона у нього запитала про те чи бажає він досі звільнитися за власним бажанням, на що він відповів, що він взагалі не писав жодних заяв. Коли до відділу кадрів прийшов ОСОБА_7, ОСОБА_1 зізнався, що заяву писав він, але навмисно лівою рукою для зміни почерку, дату на заяві він також навмисно написав невірно 18.11.2010 року, для того, щоб вона вважалась недійсною. Про вказаний інцидент було складено акт.
Свідок ОСОБА_8, допитана в судовому засіданні, пояснила, що працює економістом розрахункового відділу Донецького науково-дослідницького та проектного інституту кольорових металів. До розрахункового відділу надійшов наказ про звільнення ОСОБА_1 Вона здійснила розрахунок, з яким ознайомила ОСОБА_1, при цьому пояснила, що допомогу з тимчасової непрацездатності йому буде виплачено після перерахування коштів Фондом соціального страхування. 24.01.2012 року вказана допомога була перехована інституту, вона того ж дня зателефонувала ОСОБА_1 і він наступного дня отримав кошти.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
Наказом в.о. директора Донецького державного науково-дослідницького інституту та проектного інституту кольорових металів № 158-к від 04.10.2011 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду виконуючого обов'язки заступника начальника НЕК-2 з енергомеханічного обладнання з 04.10.2011 року з випробувальним терміном 2 місяці. З вказаними наказом ОСОБА_1 було ознайомлено 04.10.2011 року, про що свідчить його особистий підпис. Доводи позивача про те, що фактично з наказом його було ознайомлено через місяць, як вказано в позові, або через два тижні, як зазначав позивач в судовому засіданні, не підтверджуються доказами та спростовуються, в тому числі показами свідка. Крім того, про встановлення випробувального терміну зазначено у візі начальника відділу праці та управління кадрами ОСОБА_4 на заяві ОСОБА_1 про прийом на роботу. 05.10.2011 року ОСОБА_1 було ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором, що підтверджується особистим підписом позивача на заяві про прийом на роботу.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що при встановленні випробувального терміну ОСОБА_1 керівництвом Донецького державного науково-дослідницького інституту та проектного інституту кольорових металів не було порушено вимоги трудового законодавства, позивач був обізнаний про двомісячний випробувальний термін.
Щодо посилань позивача на те, що його не було ознайомлено з посадовою інструкцією, суд зазначає, що згідно показів свідка ОСОБА_7, який був безпосереднім керівником позивача, він особисто надав ОСОБА_1 оригінал посадової інструкції і ОСОБА_1 розписався про ознайомлення з нею, але потім виявилось, що посадова інструкція знаходиться вдома у ОСОБА_1 Крім того, як пояснив позивач в судовому засіданні, до виникнення конфліктної ситуації з ОСОБА_7 на початку листопада 2011 року, у нього не було підстав для звернення до керівництва або до профспілкового комітету з питання порушення його трудових прав, яке виявилося в тому, що його не ознайомили з посадовою інструкцією.
17.11.2011 року начальником НЕК-2 ОСОБА_7 було написано службову записку, відповідно до якої за час роботи ОСОБА_1 організаторських здібностей не виявив, до виконання службових обов'язків ставиться халатно, не виконав жодного з доручених завдань; не підготував план робіт з виведення з роботи силового трансформатора, графік робіт з профілактичного обслуговування обладнання, план робіт з підготовки до зими, не організував проведення робіт з підготовки до роботи печі ПРНМ 0,8, що призвело до зупинки технологічного процесу 20.10.2011 року на 9 годин. Вказана записка була отримана керівництвом інституту 18.11.2011 року.
З 17.11.2011 року по 09.12.2011 року включно ОСОБА_1 перебував на лікарняному, в зв'язку з чим наказом № 184-к від 21.11.2011 року випробувальний термін йому було продовжено на кількість днів перебування з причини тимчасової непрацездатності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 27 КЗпП України.
Наказом № 102 від 18.11.2011 року ОСОБА_1 на підставі службової записки начальника НЕК-2 ОСОБА_7 оголошено догану.
Наказом в.о. директора Донецького державного науково-дослідницького та проектного інституту кольорових металів № 195-к від 12.12.2011 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за результатами випробування, як такого, що не витримав випробувальний термін. З вказаним наказом позивача було ознайомлено 12.12.2011 року, того ж дня позивач отримав всі належні йому суми, окрім допомоги з тимчасової непрацездатності, які були отримані ним наступного дня після надходження коштів від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а саме 25.01.2012 року.
Згідно ч. 2 ст. 28 КЗпП України якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір.
Таким чином, під час випробувального терміну керівництвом Донецького державного науково-дослідницького та проектного інституту кольорових металів було встановлено невідповідність ОСОБА_1 керівній посаді, на яку його було призначено, що підтверджується службовою запискою начальника НЕК-2 ОСОБА_7 та показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 було проведено з дотриманням норм трудового законодавства, а тому вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставними.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Під час розгляду справи позивачем не доведено наявності моральної шкоди, крім того, судом не встановлено протиправності дій відповідача відносно позивача, а тому вимоги про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 26, 27, 28, 237-1, 252 КЗпП України, ст.ст. 5, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Донецького державного науково-дослідницького і проектного інституту кольорових металів про поновлення на роботі, стягнення суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя Ворошиловського
районного суду м. Донецька О.С.Алтухова