справа № 2-2663/11
Іменем України
10.04.2012 року Дніпровський районний суд м. Херсона в складі:
головуючого судді Полив'яного В.М.
при секретарі Дудковій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний виділ частини домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою, Третя особа - ОСОБА_3,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що він разом з відповідачем, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.12.2010 року є спадкоємцями майна їхньої матері ОСОБА_4 Спадщина, на яку видано Свідоцтво, складається з 49/100 частин житлового будинку, з відповідними господарськими та побутовими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці, площею 547,6 кв.м., що надана у користування. Вказує, що відповідного до даного Свідоцтва, йому та його брату - ОСОБА_2 належить по 1/2 частки у спадщині.
Стверджує, що причиною звернення до суду послугували виниклі на цей час непорозуміння щодо порядку користування власністю (49/200 частин домоволодіння) та земельною ділянкою, тож виникла необхідність провести реальний розподіл домоволодіння між співвласниками та визначити порядок користування земельною ділянкою між сторонами відповідно до вказаних часток співвласників у домоволодінні.
Просив суд постановити рішення, яким виділити йому в натурі 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1, відповідно належної йому частки та встановити порядок користування земельною ділянкою між сторонами відповідно до їх часток у домоволодінні.
В судовому засіданні представник позивача надала суду письмові доповнення до позовної заяви, просила суд виділити в користування ОСОБА_1, відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 28.10.2011 року, в домоволодінні АДРЕСА_1 в будинку літ. «А» - житлову кімнату 1-7, площею 12,7 кв.м., надвірні споруди літ. «Г» вхід до підвалу з підвалом, літ. «К» душ, № 1 - ворота (калитка) - 1/4 частина, № 3 - водопровід - 1/4 частина та земельну ділянку, площею 114 кв.м., яка складається згідно експертизи з земельної ділянки № 2 - площею 83,9 кв.м., у тому числі під душем літ. «К», земельну ділянку № 3 - площею 13,8 кв.м., з входом до підвалу літ. «Г» та земельну ділянку № 4 - площею 16,3 кв.м. під приміщенням «1-7» житлового будинку літ. «А».
Вважає, що реальна частка ОСОБА_1 складає 31/100.
Просила виділити в користування ОСОБА_2 в домоволодінні АДРЕСА_1 в будинку літ. «А» житлову кімнату 1-6 - площею 12,0 кв.м., надвірні споруди літ. «И» туалет, № 1 - ворота (калитка) - 1/4 частина, № 3 - водопровід - 1/4 частина та земельну ділянку площею 114,0 кв.м.
Вважає, що реальна частка ОСОБА_2 складає 28/100.
Просила в спільному користуванні залишити приміщення 1-2 коридор, площею 6,4 кв.м., приміщення 1 кухня - площею 4,8 кв.м., земельну ділянку № 5 - площею 13,8 кв.м. з прибудовою літ. «а», земельну ділянку № 6 - площею 57,0 кв.м. у спільному користуванні всіх співвласників.
Виселити ОСОБА_2 з житлової кімнати 1-7 площею 12,7 кв.м., яка знаходиться в будинку літ. «А» АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_1 з житлової кімнати 1-7, площею 12,7 кв.м., яка знаходиться в будинку літ. «А» АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і пояснив, що у дослідницькій частині експертизи зазначено, що виділена за рішенням народного суду Дніпровського району від 13.12.1971 року частина житлового будинку ( в цілому) розрахована на заселення однією сім'єю, крім того, вважав, що реальний розподіл частини будинку неможливий, запропонований експертом варіант визначення порядку користування житловими приміщеннями суперечить вимогам закону та ДБН. Просив суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Експерт ОСОБА_5 у судовому засіданні стверджувала, що розділити коридор між сторонами неможливо, крім того, здійснився розподіл часток співвласників у домоволодінні: ОСОБА_3 - 41/100 та сумісна частка ОСОБА_1, ОСОБА_2 - 59/100, замість часток згідно рішення народного суду Дніпровського району м. Херсона від 13.12.1971 року 51/100 та 49/100 у зв'язку з новим будівництвом.
Третя особа - ОСОБА_3 при вирішенні справи покладалась на розсуд суду, заперечувала проти зміни часток у домоволодінні, оскільки вважала це порушенням її права власності на частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Заслухавши пояснення сторін, пояснення експерта ОСОБА_5 та Третьої особи ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до фотокопії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.06.2003 року, ОСОБА_4 була спадкоємицею зазначеного у заповіті майна ОСОБА_6, а саме - 49/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових будівель і споруд, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 539,8 кв.м.
Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкоємцями її майна стали її сини - сторони по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі фотокопії свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 грудня 2010 року, яким належить по Ѕ частці у спадщині, а саме - 49/100 житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами під номером 119, що знаходиться в АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 547,6 кв.м., що надана у користування.
Суд звертає увагу, що відповідно до вище зазначеного Свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 грудня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3-2262, самочинно побудовані літ. «И, Б, К», в літ. «А» частина приміщення 1-6 переобладнано в житлове приміщення площею 3,6 кв.м. - до складу спадщини не входять та в свідоцтві про право на спадщину не включені. Тобто сторони по справі на момент розгляду справи у суді належним чином не узаконили відповідні самочинно побудовані приміщення.
Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 345245 від 11.04.2003 року, Третій особі - ОСОБА_7 належить 51/100 частка будинку, житлового з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину б/н від 21.11.1983 р. за заповітом, посвідченого нотаріусом Першої держнотконтори м. Херсона за р. №3-2869.
На підставі судової будівельно-технічної експертизи № 194 від 10 січня 2012 року, провести реальний розподіл частини домоволодіння АДРЕСА_1, належної ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для самостійного проживання у складі необхідних житлових та допоміжних приміщень згідно з нормативно-технічними вимогами технічно неможливо (а. с. 10, 16 Експертизи).
Крім того, внаслідок самочинного будівництва, експертом ОСОБА_5 зазначено, що реальна частка сторін у домоволодінні АДРЕСА_1 збільшилася з 49/100 до 59/100 (а.с. 16 Експертизи), що суперечить рішенню народного суду Дніпровського району м. Херсона від 13 грудня 1971 року, яким спадкодавцям нинішніх власників домоволодіння належало відповідно 51/100 та 49/100.
Таким чином, суд вважає, що внаслідок такого розподілу зазначеного вище домоволодіння між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, суттєво порушуються майнові права Третьої особи ОСОБА_3, оскільки її частка у належному їй майні безпідставно зменшується з 51/100 до 41/100.
Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників майна має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
З огляду на викладені обставини, суд не вбачає підстав до задоволення позову.
Керуючись, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 355, 358, 364, 370, 374, 377, 380 ЦК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Дніпровський районний суд м. Херсона.
Головуючий Полив'яний В.М.