2108/202/2012
23.03.2012 м. Гола Пристань
Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:
головуючої судді -Охтень А.А.,
при секретарі -Данилевич В.П.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Голопристанського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування
Позивачі звернулися до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у 2009 році померла їхня мати -ОСОБА_3. Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Дане нерухоме майно було успадковане позивачами на підставі заповіту та отримано свідоцтво про право власності. Однак, позивачі зазначають, що до спадкового майна не було включено перелік наступного майна, а саме: сіни літ. «а», літня кухня літ. «б», сараї літ. «в, г, е, з», баня літ «ж». розташовані за тією ж адресою, а тому просять визнати за ними право спільної часткової власності по Ѕ частині кожному на вищезазначені нерухомі об'єкти.
В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. За згодою позивачів, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, застосувавши заочний розгляд справи.
Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності, видане Голопристанською нотаріальною конторою Херсонської області від 18.02.1997 року за № 1-203.
Згідно заповіту, який було складеного 26.09.2005 року, ОСОБА_3 після своєї смерті майно заповіла своїм двом синам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - померла, про що відділом РАЦС Голопристанського РУЮ Херсонської області, 29.09.2009 року зроблено відповідний актовий запис №271 та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1. Після її смерті відкрилась спадщина.
Згідно свідоцтва про спадщину за заповітом від 01.02.2011 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували після смерті своєї матері ОСОБА_3 житловий будинок літ «а», туалет літ. «д», помпа №1, огорожа №2-4., що розташовані по АДРЕСА_1. Згідно даного ж свідоцтва на території зазначеного домоволодіння також знаходяться будівлі та споруди: сіни літ. «а», літня кухня літ. «б», сараї літ. «в, г, е, з», баня літ «ж», які не ввійшли в успадковане майно, а тому позивачі просять визнати за ними право власності на дані об'єкти в порядку ст. 1268,1270 ЦК України.
Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 30.01.1997 року складено технічний паспорт, що свідчить про те, що будівельні норми та правила при здійсненні будівництва не порушено.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування»від 30.05.2008 року за №7, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України (2004 р.), якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004 року.
Таким чином, враховуючи, що спадщина відкрилася після смерті спадкодавця в 2009 році, суд вважає необхідним до вказаних правовідносин застосувати положення норм Цивільного кодексу України 2004 року, що діяв на час відкриття та прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1216, 1217 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця), яке здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені в статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст.1261ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя який його пережив та батьки.
В судовому засіданні встановлено, що позивачі по справі ОСОБА_1, ОСОБА_2 є синами померлої ОСОБА_3.
Частиною 1 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
У відповідності до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, в строк встановлений ст. 1270 ЦК України.
Як вбачається із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі позивач, звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, в результаті чого була заведена спадкова справа за №415/2010.
Оскільки позивачі не подавали заяви про відмову від спадщини, то в розумінні ч.1 ст. 1269 ЦК України, вважаються такими, що її прийняли.
Згідно з частиною 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона визнається належною спадкоємцям з часу її відкриття.
На підставі вищевикладеного, заслухавши пояснення позивачів, вивчивши матеріали справи, оцінивши та дослідивши зібрані докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що позивачі є спадкоємцями за заповітом і у встановлений законом строк прийняли спадщину. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з моменту її відкриття. Тобто, право власності позивачами набуте правомірно на підставах, що встановлені законом.
Тому, враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 1216, 1217, 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 179, 209, 212-215, 217 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності в порядку спадкування на наступне спадкове майно -сіни літ. «а», літня кухня літ «Б»сараї літ. «В, Г, Е, З», баня літ. «Ж»розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в рівних долях по Ѕ частині кожному.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя:А. А. Охтень