2108/57/2012
22.03.2012 м. Гола Пристань
Голопристанський районний суд Херсонської області в складі :
головуючої судді - Охтень А.А.,
при секретарі - Данилевич В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення житлового будинку шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення житлового будинку шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала і пояснила, що з 1994 р. по 2001 рік вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Після офіційного розірвання шлюбу, сторони й надалі проживають в одному будинку, проте сімейних стосунків уже не підтримують. Останні десять років ОСОБА_2 постійно зловживає спиртними напоями, після чого, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скоює скандали і провокує бійки. Неодноразово з його сторони були сказані нецензурні слова та груба лайка в адресу позивачки та їхнього спільного сина. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 вимушена була звертатися до Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області для припинення насильства в сім'ї. Вважає, що подальше сумісне проживання у житловому будинку є неможливим та просить суд позбавити відповідача права користування будинком шляхом зняття з реєстрації та виселення без надання іншого жилого приміщення.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Суд вирішує розглядати справу у його відсутності. Позивачка проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Заслухавши позивача, проаналізувавши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу за №2-1857 від 13.07.2001р.
Відповідно до ст.150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
У вищевказаному будинку зараєстроване місце проживання ОСОБА_2, який є колишнім чоловіком ОСОБА_1.
Відповідно до ч.4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Згідно зі ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником не позбавляє колишніх членів сім'ї права користування займаним приміщенням.
Однак, статтею 157 ЖК України передбачено, що членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст.116 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушення правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12.04.1985 року зі змінами - при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів.
Оглянуті постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.12.2011 року та 06.02.2012 року підтверджують факти антигромадської поведінки ОСОБА_2 щодо дружини та сина, вчинення насильства в сім'ї.
Окрім цього, згідно характеристики наданої Нововолодимирівською сільською радою, ОСОБА_2 зарекомендував себе посередньо, часто вживає спиртні напої та вчиняє сварки на побутовому підґрунті.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідач систематично порушує правила співжиття і робить неможливим проживання інших осіб та позивача в будинку АДРЕСА_1. Його антигромадська поведінка є триваючою, до відповідача застосовувались заходи попередження органами внутрішніх справ, у зв'язку з чим відповідача можливо виселити із зареєстрованого місця проживання без надання іншого жилого приміщення.
На підставі викладеного та керуючись ст.. 391 ЦК України, ст. 9, 116, 150, 156, 157 ЖК України, ст.ст.15, 208, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 права користування будинком, що знаходиться в АДРЕСА_1 шляхом його виселення без надання іншого житлового приміщення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:А. А. Охтень