Вирок від 13.04.2012 по справі 1916/28/2012

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2012 року Справа № 1916/28/2012

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Яковець Н. В.

суддів Теслі О.П., Запорожець Л.М.

за участі секретаря Олійник О.С.

прокурора Паньків П.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Чорткова справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя

с.Королівка, Борщівського району, Тернопільської

області, українця, громадянина України, з

середньою освітою, розлученого, не працюючого,

раніше судимого:

- 09.12.1989р. Синельниковським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 222 ч.І, 188-1 ч.І, 94, 42 КК України (в редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на дванадцять років. Звільнений 15.06.2000р. на підставі ст. 8 ЗУ «Про амністію»від 11.05.2000р:

- 25.11.2005 року апеляційним судом Тернопільської області за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.15, п.13 ч.2 ст.115, ч.2 ст. 263, ст.70 КК України до позбавлення волі строком на п'ять років. Звільнений 15.01.2009 р. умовно- достроково постановою Сокальського районного суду Львівської області від 08.01.2009р. (не відбутий термін покарання 1 р. 23д.), -

за п.13 ч.2 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2011 року близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в кімнаті будинку за місцем проживання ОСОБА_3, по АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних відносин, влаштував сварку з ОСОБА_3 поєднану з її побиттям.

У цей час, в кімнаті будинку знаходився ОСОБА_4, житель с. Королівка Борщівського району Тернопільської області, який підійшовши до ОСОБА_2, втрутився у сварку між ними і зробив зауваження ОСОБА_2, намагаючись припинити конфлікт.

Перебуваючи в роздратованому стані, викликаному конфліктом із ОСОБА_3, яка з метою уникнення подальшого побиття залишила будинок і вибігла на вулицю, та будучи обуреним поведінкою ОСОБА_4, що намагався захистити ОСОБА_3, у ОСОБА_25 виник злочинний намір, спрямований на вбивство ОСОБА_4

З цією метою, діючи умисно, він наніс удар кулаком в ділянку голови ОСОБА_4 після чого, даючи звіт своїм діям та керуючи ними, взяв у праву руку з поверхні селянської пічки чавунну плиту і, з метою позбавлення життя потерпілого ОСОБА_4 умисно наніс нею близько шести ударів в різні ділянки його тіла, зокрема, в ліву частину голови та ліве плече, після чого кинув плиту на підлогу. Від нанесених ударів потерпілий ОСОБА_4 втратив рівновагу і впав на ліжко, що знаходилось у кімнаті будинку, однак, зібравшись із силами, знову піднявся на ноги. З метою доведення злочинного умислу до кінця, направленого на позбавлення життя ОСОБА_4, ОСОБА_25 взяв у праву руку з поверхні селянської пічки іншу чавунну плиту і наблизившись до ОСОБА_4, наніс йому близько трьох ударів вказаною плитою в різні ділянки голови та тіла, після чого кинув плиту на підлогу.

Надалі, ОСОБА_2 зняв з поверхні селянської пічки раму, що представлена двома металевими кутниками, які з'єднані між собою під прямим кутом і тримаючи цю раму в правій руці в місці з'єднання двох прямих частин, умисно наніс нею ряд ударів в різні частини тіла потерпілого, зокрема в ділянку голови спереду та тулуба, від яких ОСОБА_4 впав на підлогу та втратив свідомість.

У результаті цих дій ОСОБА_25, направлених на умисне вбивство ОСОБА_4, останньому згідно висновку експерта №15 від 18 березня 2011 року спричинено: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливу під м'яку мозкову оболонку у лівій тім'яній ділянці; 12 ран на голові (1- у правій тім'яній ділянці. 2- у лівій тім'яній, 5- на чолі, 1 - на переніссі, 1 - на нижній повіці правого ока, 1- на верхній губі, 1 - лівій завушній ділянці. 1- правій вушній раковині): відкритий перелом кісток носа; травматичний вивих 1.2.3 лівих зубів верхньої щелепи; чисельні садна і синці обличчя; закриту травму грудної клітки у вигляді чисельних (24) двобічних, по кількох анатомічних лініях переломів ребер, синці по передньо-бокових поверхнях грудної клітки справа та зліва; синці та садна на правому та лівому передпліччях, лівій кисті; закриту травма живота у вигляді розриву печінки, яка за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

У цей же вечір, 17 лютого 2011 року, вважаючи, що він довів свій злочинний намір до кінця, з метою приховання вчиненого ним злочину. ОСОБА_2 відніс потерпілого на міст річки Нічлава, що в с. Королівка Борщівського району, Тернопільської області, де кинув ОСОБА_4 в річку, і де труп останнього був виявлений працівниками міліції 18 лютого 2011 року. Смерть ОСОБА_4 згідно висновку експерта №15 від 18 березня 2011 року настала внаслідок утоплення у воді.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого п. 13 ч.2 ст. 115 КК України не визнав, однак суду показав, що 17.02.2011 року, він їхавши до себе до дому та побачивши світло в будинку ОСОБА_3, зайшов туди. Там знаходились ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6. Коли зайшов в будинок побачив, що ОСОБА_3 була в нетверезому стані, він підійшов до ОСОБА_3, почав з нею сваритися та дав їй ляпаса двічі. В цей час ОСОБА_4 піднявся, на що він сказав йому не вмішуватися, вони розберуться самі. ОСОБА_3 почала кричати до нього, і він сказав, що ми домовилися, що жити дальше разом не будемо, і ще раз вдарив ОСОБА_3 Він почув звук посуди, повернувся, побачивши, що ОСОБА_4 взяв ніж, він в цей час взяв сковорідку. ОСОБА_3 побачила це, вирвала в нього сковорідку і кинула її між грубкою та ліжком. ОСОБА_4 стояв з боку з ножем, ОСОБА_3 почала до нього кричати: «ОСОБА_7 не треба». ОСОБА_4 сказав, що «хоче її захистити, а вона захищає мене». В часі події під час сварки між ним та ОСОБА_3, ОСОБА_4 почав вмішуватися. Між ним та ОСОБА_4 почалася шарпанина, тоді ОСОБА_3 замахнулася сокирою на нього, однак він відхилився і удар прийшовся ОСОБА_4 З чола ОСОБА_4 почала текти кров. Тоді він схопив за сокиру, яка була в ОСОБА_3, якою розбив чугунну плиту кухні, від чого тріснула рама, яка впала на землю і кусок бляту. ОСОБА_3 знову намагалася сокирою вдарити ОСОБА_4 Однак, він забрав в неї сокиру, штовхнув ОСОБА_4 та викинув сокиру на двір, зняв куртку, витягнув ОСОБА_4 на подвір'я, а сам повернувся в будинок. ОСОБА_3 продовжувала з ним сваритися, він поставив на місце плиту з кухні та повідомив їй, що їде до Києва на роботу, і більше до неї не повернеться. Коли він виходив з будинку, в будинок зайшов ОСОБА_4, в якому перебували ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_3. Під Житомиром його затримали працівники міліції та звинуватили у вбивстві. Просить, його виправдати.

Показання підсудного ОСОБА_2, суд оцінює критично і вважає їх неправдивими та даними з метою уникнення від відповідальності та такими, що спростовуються здобутими в судовому засіданні доказами.

Так, допитаний в якості підозрюваного на досудовому слідстві слідчим СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_2, в присутності захисника ОСОБА_9, 19.02.2011 року з застосуванням відео зйомки, після роз'яснення йому прав підозрюваного в повному об'ємі згідно ст. 43-1 ч.2 КПК України ствердив, що 17 лютого 2011 року близько 20 год. він, прийшовши в гості до ОСОБА_3, зайшов у кімнату її будинку, що в с. Королівка Борщівського району. В цей час біля печі у кімнаті від входу знаходилась ОСОБА_3 При вході з права біля тумбочки стояло двоє осіб. В кімнаті між ним та ОСОБА_3 відбулась розмова. Під час розмови ОСОБА_3 розсердилась на нього і «наскочила»з кулаками. Він ОСОБА_3 не бив, лише зловив руками її за плечі та трохи потряс нею. Будь-яких ударів ОСОБА_3 не наносив, щоб в неї не було синців. Після вказаних таких його дій, ОСОБА_3 зразу ж вийшла з кімнати на вулицю. З нею також на вулицю вийшли і двоє ОСОБА_8, що стояли при вході у вказане приміщення. Потерпілий ОСОБА_4 весь час сидів на дивані кімнати. В той час, коли ОСОБА_3 виходила з будинку, ОСОБА_4 запитав його, чого він «вчепився»до ОСОБА_3, після чого став з дивана і між ними почався конфлікт. Першим бійку розпочав ОСОБА_4, нанісши йому удар кулаком правої руки в ділянку грудної клітки спереду. Він відповідним чином зреагував на такі дії ОСОБА_4, схопивши своїми руками потерпілого за одяг спереду та відтиснув лівою рукою руку потерпілого. У відповідь ОСОБА_4 зловив двома руками його за верхній одяг в ділянці плечей та штовхнув в напрямку печі. Після того, як потерпілий ОСОБА_4 прижав руками його до печі, він дещо розвернув свій тулуб вправо і в цей час побачив на поверхні печі чавунну плиту прямокутної форми, яку схопив в праву руку і наніс нею удар по тілу потерпілого, а саме в ліву частину голови та ліве плече. Від нанесеного удару плита розламалась на дві частини, одна з якої залишилась у нього в руці, а інша впала на підлогу. Після удару потерпілий правою рукою продовжував тримати його за одяг. І лише після другого, аналогічно нанесеного удару чавунною плитою ОСОБА_4, потерпілий відпустив захват правої руки і нахилився вправо, а він наніс йому удар плитою в ділянку спини, від якого той впав руками на диван кімнати. Скільки всього ударів він наніс потерпілому і якими частинами плити (площиною чи краями) точно не пам'ятає, їх було близько шести. Вказані удари приходились потерпілому в ділянку голови та тулуба. Після нанесених ударів він кинув з рук на землю чавунну плиту. В цей час ОСОБА_4, піднявся з дивана, наблизився до нього і знову зловив його руками за одяг спереду, на рівні нижньої ділянки плечей. Після того, як потерпілий ОСОБА_4 зловив його вдруге руками за одяг спереду, він розвернув свій тулуб вправо і схопив у праву руку іншу чавунну плиту прямокутної форми, аналогічну попередній, і наніс нею удар потерпілому в ділянку верхньої ділянки лівого плеча та в ліву частину голови. Від удару потерпілий нагнувся вправо і оперся руками на диван. Він в цей час наніс близько трьох ударів (аналогічним чином) чавунною плитою в ділянку спини потерпілого. Після нанесених ударів він кинув з рук на землю чавунну плиту і в цей час ОСОБА_4, піднявшись з дивана, почав наближатись до нього. Він в свою чергу зробив крок назад себе, розвернувся трохи вправо і взяв із поверхні печі в праву руку металевий кутник, а саме в його середній частині (в місці з'єднання двох прямих частин кутника) і наніс ним удар по тілу ОСОБА_4 Таких ударів він наніс два. На правій та лівій частині чола потерпілого, від нанесених ударів, були розсічення шкіри, з яких йшла кров. Також кров йшла з правої частини обличчя потерпілого. Від спричинених ударів ОСОБА_4 нахилився праворуч, а в цей час він наніс потерпілому, аналогічним чином, третій удар металевим кутником в ділянку спини. Від цього удару ОСОБА_4 оперся руками на диван, а він розвернувся в сторону вхідних дверей кімнати і направився на вулицю, при цьому тримаючи вказаний металевий кутник в правій руці. Коли він спробував вийти на вулицю, після бійки, то в коридорі будинку його наздогнав ОСОБА_4 і зловив руками за одяг зі спини. Тоді він розвернув тулуб в ліву сторону і, тримаючи в правій руці металевий кутник, наніс ним (способом аналогічно описаним попередньо), удар в ділянку голови спереду потерпілому ОСОБА_4 Від цього удару потерпілий впав на підлогу кімнати таким чином, що його голова була розмішена в напрямку до виходу на вулицю, а ноги в напрямку до кімнати, що розміщена другою при вході в будинок. При цьому потерпілий лежав на лівому боці, а його голова знаходилась на порозі, при вході у будинок розвернута обличчям дещо до низу. Далі він вийшов з будинку на вулицю і, біля входу на відстані 0.2 метра справа від дверної рами поклав після конфлікту із ОСОБА_4 металевий кутник, після чого підійшов до потерпілого і розвернув його обличчям вверх, зловив двома руками за одяг в ділянці плечей спереду, трохи припіднявши тулуб, і таким чином витягнув його із будинку на подвір'я. Витягнувши потерпілого на вулицю з будинку, він положив його спиною до низу, навпроти вхідних дверей будинку на відставні двох метрів, таким чином, що голова ОСОБА_4 була спрямована в сторону, протилежну входу у будинок. Такі дії він вчинив з метою дати потерпілому «відійти»від ударів. Лежачи на подвір'ї господарства ОСОБА_4 ознак життя в той час не подавав, пульс у нього не прощупувався. Тоді він відтягнув потерпілого до лавки зі столом, що знаходиться на подвір'ї господарства ОСОБА_3 і повторно переконавшись у відсутності пульсу у потерпілого, зловив його руками за одяг спереду в ділянці нижньої ділянки плечей, підняв його трохи верх, та зловив лівою рукою за праву руку, а правою рукою за праву ногу, поклав тіло ОСОБА_4 собі на плечі таким чином, що живіт потерпілого був розвернутий в напрямку до верхньої ділянки плечей підозрюваного. Тримаючи таким чином ОСОБА_4 у себе на плечах, він вийшов із господарства ОСОБА_3 і направився в напрямку до моста річки Нічлава, що в с. Королівка, для того, щоб викинути тіло ОСОБА_4 в річку. Знаходячись на мості річки Нічлава с. Королівка Борщівського району, що в напрямку с. Сков'ятин Борщівського району Тернопільської області він підійшов до краю моста, що загороджений бетонною плитою, а саме з правої сторони в напрямку із с. Королівка, зняв труп ОСОБА_4 з плечей та кинув його у річку. Падаючи у воду ОСОБА_4 не вдарявся до бетонної плити чи іншої частини мосту, а тому в цьому місці ніяких ушкоджень на його тілі спричинено не було ( т.1 а.с. 148-154).

Аналогічні покази ОСОБА_2 давав і в ході його допиту 25 травня 2011 року у якості обвинуваченого в присутності його захисника ОСОБА_9 (т.2 а.с. 187 - 188).

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_2 винними себе у скоєнні злочину не визнає, суд, об'єктивно оцінивши всі зібрані і перевірені в судовому засіданні докази, прийшов до переконання про їх доведеність.

Так, потерпіла ОСОБА_10 в своїй заяві, яка надійшла до суду, просила справу розглянути без її присутності, а також, підсудного суворо покарати. Будучи допитаною на досудовому слідстві 04.03.2011 року (т.1 а.с.75-77) вказувала, що її син ОСОБА_4 з дитинства ріс нормальним, спокійним, врівноваженим хлопцем, намагався не встрявати в конфлікти. Після закінчення школи, зразу ж почав працювати, однак постійного місця роботи не мав. Він підробляв різноробочим, декілька останніх років їздив на заробітки в Київ, а коли повертався проживав від неї в м. Борщів. Дружини та дітей у сина не було, він інколи вживав спиртні напої, однак в таких випадках, намагався ні з ким не конфліктувати, зразу йшов спати. Про обставини вбивства сина їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_3, в судовому засіданні показала, що біля 20 години 17.02.2011 року до її помешкання, що в с. Королівка. Борщівського району, прийшов ОСОБА_2 в одній руці він тримав ніж в іншій сокиру. В кімнаті були вона, двоє ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11 до приходу ОСОБА_2 пішов додому. ОСОБА_11 просив ОСОБА_4, щоб той їхав додому, три рази вертався до хати, але ОСОБА_4 відмовився. Сокира була її, яка стояла в коридорі. Чий був ніж їй не відомо. ОСОБА_2 зайшов і сказав, що в неї появилися сестри і брати і почав її бити. Вона злякалася, побачивши його в такому стані. До приходу ОСОБА_2 горілки не пили, тільки ОСОБА_8 випив 150 грам. Вони не пили, чекали на ОСОБА_2 ОСОБА_2 давно був знайомий з ОСОБА_4 ОСОБА_7 хотів зустрітися з ОСОБА_2 і поговорити, оскільки бачив, що вона була побита. Напередодні ОСОБА_2 її побив, на ґрунті конфлікту за гроші. ОСОБА_2 бив її руками, тягав за волосся, прикладав до шиї ножа, на що ОСОБА_4 робив йому зауваження, щоб він це припинив. ОСОБА_2 кинув сокиру, розбивши поверхню (блят) кухні. ОСОБА_8 відібрав в нього сокиру і викинув на подвір'я. ОСОБА_2 тягав ОСОБА_6, аж повибивав вікна. ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_7, схопив ОСОБА_7 за груди. Як він його бив вона не бачила, оскільки, втекла з будинку, а ОСОБА_8 та його дружина ОСОБА_6 ще залишилися в будинку. ОСОБА_2 кричав за нею що її дожене і все рівно вб'є. Коли тікала впала в яму, з якої не могла довго вибратися. Після того сховалася в покинутій хаті по сусідстві, в якій пробула 3 години, потім пішла до сусідки ОСОБА_12. Рано прийшла додому і побачила всюди сліди крові. Тоді прийшла свекруха ОСОБА_13 з її сином і викликала міліцію. З ОСОБА_4 вони були в добрих відносинах, він називав її сестрою, він деколи приходив і допомагав їй.

Свідок ОСОБА_6, в судовому засіданні показала, що того дня до неї зателефонувала ОСОБА_3 і сказала, що їде додому з ОСОБА_11 і ОСОБА_7 і щоб вона до неї прийшла. Коли вона прийшла, в неї в кімнаті сидів ОСОБА_4 і ОСОБА_11, вона не пам'ятає, хто саме зателефонував до ОСОБА_2, щоб він прийшов до них. Пізніше підійшов її чоловік ОСОБА_6. Коли прийшов ОСОБА_2, в руках у нього були ніж і сокира, він почав бити ОСОБА_3 по обличчю та по голові, вона зробила йому зауваження, навіщо він це робить, він взяв її за виворот куртки і вдарив головою в вікно та кинув на землю біля кухні, залишивши її, продовжив бити ОСОБА_3, а потім ОСОБА_4 копати ногами. ОСОБА_3 вибігла перша з будинку на вулицю, а вона за нею. В кімнаті залишились ОСОБА_2, ОСОБА_7 і ОСОБА_8. ОСОБА_2 бив ОСОБА_4 по голові руками. Зранку чула, що ОСОБА_2 забив ОСОБА_4 і кинув у річку.

Свідок ОСОБА_8, в судовому засіданні суду показав, що того дня був у своєї свахи на дні народженні, де вживав спиртні напої. Подзвонила ОСОБА_3 запросила ОСОБА_5 до себе. Через деякий час подзвонила ОСОБА_5 до нього і сказала підійти також. Коли він прийшов, у ОСОБА_3 були ОСОБА_4 ОСОБА_4 і ОСОБА_14, прізвище якого йому не відоме. Вони сіли і він випив грілки. ОСОБА_4 говорив, «що ми сестричку в обіду не дамо». Вони ще трохи посиділи, він сидів біля кухні. Зайшов ОСОБА_2 мав в руці сокиру, яку він одразу забрав і викинув на двір, при цьому коли він забирав в ОСОБА_2 сокиру, ОСОБА_2 вдарив по поверхні кухні і вона розлетілась. Як вони сварились і шарпались він не пам'ятає, бо був п'яний. Першою з хати вибігла ОСОБА_3, після неї ОСОБА_5 і він. В будинку залишилися ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ОСОБА_4 був живий. На наступний день, десь біля обіду, він дізнався, що немає ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_4, тому для себе він зробив висновок, що ОСОБА_2 вбив ОСОБА_4

Враховуючи показання, дані свідками на досудовому слідстві та в судовому засіданні, які є логічними та послідовними, як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні, які між собою суттєво не відрізняються, а незначні розбіжності їх показань не можуть вплинути на не доведеність вини підсудного, оскільки, за показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вони покинули будинок, коли в ньому залишилися ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Суд вважає покази ОСОБА_2 в тій частині, що він залишив першим будинок ОСОБА_3, коли в ньому ще перебували ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_3, неправдивими та оцінює їх критично, оскільки вони спростовуються вище навединими показами свідків.

Свідок ОСОБА_15, в судовому засіданні суду показав, що 17.02.2011 року він поїхав до м. Борщова, оскільки мама зателефонувала і повідомила, що має зустрітись з ним на базарі. Вони зустрілися і пішли до ОСОБА_4. Біля 16 години він попросив маму їхати додому, але вона не погодилась. Десь біля 17 години вони разом з ОСОБА_4 викликали таксі і поїхали додому, по дорозі в селі Пищатинці він зійшов і пішов в село Висічка до бабусі. Десь біля 22 години він зателефонував до бабусі ОСОБА_13 в село Королівку і попросив, щоб дала трубку батькові. Через деякий час він подзвонив на номер мами, але трубку підняв ОСОБА_2, він його запитав де мама, на що той йому відповів, що десь вийшла. Тоді, ОСОБА_2 запитав його, хто йому такий ОСОБА_7, на що він відповів, що його знайомий. ОСОБА_2 сказав, щоб він забрав трупа, який стікає кров'ю коло горіха, а ні, то він його доб'є. В той момент він подумав, що йдеться про маму. В 22:30 години подзвонив до бабусі ОСОБА_13 і попросив її, щоб вона пішла шукати маму. Десь біля 1 години ночі бабуся йому зателефонувала і сказала, що маму шукала та не знайшла.

На наступний день, зранку, він поїхав до бабусі в село Королівку і з бабусею, біля 10 години, пішли до будинку мами. Маму вони зустріли на вулиці, яка була без хустини і плакала, тоді вони всі втрьох пішли до хати, побачили по всюди крові, вийшли з хати і пішли в сторону автобусної зупинки і з мобільного телефону бабуся подзвонила в чергову частину міліції.

Суд вважає, покази свідка ОСОБА_14, що він дзвонив до підсудного і в розмові підсудний повідомив йому, «щоб забрати трупа, який стікає кров'ю, а ні, то він його доб'є», правдивими, оскільки, підсудний ОСОБА_2 в своїх поясненнях даних суду, підтвердив даний факт.

Свідок ОСОБА_16, в судовому засіданні суду показала, що того вечора 17.02.2011 року до неї подзвонив її внук ОСОБА_15 і попросив, щоб вона пішла подивитись до будинку його мами, оскільки він телефонував до мами ОСОБА_3 і йому відповів підсудний ОСОБА_2, який повідомив, щоб внук ОСОБА_15 забрав собі труп. Ніч була місячна, вона взяла ліхтар і пішла до будинку ОСОБА_3. На подвір'ї побачила багато слідів крові. Почала ходити і кликати ОСОБА_3, але її не було. Вона ще ходила по сусідах і шукала, вважала, що вона можливо у когось ночує, при цьому в будинок не заходила. Не знайшовши ОСОБА_3 вона повернулась додому і зателефонувала внуку і повідомила, що мами ніде не має, тільки на подвір'ї по всюди кров.

На наступний день зранку приїхав автобусом внук і вони разом пішли до будинку ОСОБА_3. ОСОБА_3 застали на дорозі, вона зраділа, що вона жива. Вона хотіла зайти до хати, але ОСОБА_3 її вмовляла не заходити, проте, вона все ж таки зайшла і побачила кров на стінах, «блят»від кухні побиті. Вони вийшли з будинку і пішли телефонувати в міліцію, запитавши ОСОБА_3, де вона була, на що та їм повідомила, що ночувала в ОСОБА_17. Коли приїхали працівники міліції вони в сільській раді давали пояснення.

Свідок ОСОБА_12, в судовому засіданні суду показала, що 17.02.2011 року в 22.38 год. до неї прийшла ОСОБА_3, яка залишилась ночувати в неї до ранку. Годину вона бачила чітко, оскільки стоїть тюнер, на якому висвічується година. ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_2 хоче її вбити, ще вона їй говорила, що до того, як прийшла до неї, то сиділа в стайні в сусіда. На наступний день ОСОБА_3 пішла від неї десь по дев'ятій годині.

Свідок ОСОБА_18, в судовому засіданні суду показав, що 17.02.2011 року ОСОБА_2 прийшов до нього ночувати в 12:00 годині ночі, тому, що вранці вони разом мали їхати в м. Київ на роботу.

Свідок ОСОБА_19, в судовому засіданні суду показав, що він ОСОБА_2 побачив вже коли їхали в Київ в 04:30, до того, знає, що ОСОБА_2 з братом привезли на підводі біля 18:00 годин сумки до нього, тому, що він живе біля автобусної зупинки.

Свідок ОСОБА_20, в судовому засіданні суду показав, що на підводі 17.02.2011 року, біля 17:00 годин, сумки завезли до ОСОБА_19, коли поверталися назад, ОСОБА_2 залишився біля будинку ОСОБА_3. На наступний день зустрілися вже в автобусі.

Свідок ОСОБА_21, про допит якого клопотав підсудний в судовому засіданні суду показав, що ОСОБА_2 прийшов до нього після обіду, і дружина дала йому поїсти, більше ОСОБА_2 він не бачив.

Показання свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, про допит, яких в судовому засіданні клопотав підсудний, суд, оцінює як такі, що не спростовують вини підсудного у вчиненні злочину, оскільки, дані показання не створюють алібі для підсудного, не заперечують по суті участь підсудного у вчиненні вбивства та на кваліфікацію дій та доведеність вини підсудного не впливають.

В судовому засіданні в якості додаткових свідків, за клопотанням захисника в інтересах підсудного, були також допитані в якості свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23

Свідок ОСОБА_22, в судовому засіданні суду показав, що 18.02.2011 року, коли пропав ОСОБА_4, зранку, він був в приміщенні Борщівського РВ, коли поступило повідомлення про зникнення ОСОБА_4 Біля обіду, начальник Борщівського РВ УМВС викликав його, сказав, що за ним був закріплений автомобіль і наказав йому з ОСОБА_23 разом їхати в м. Любар за ОСОБА_2 В кабінеті начальника міліції м. Любар ОСОБА_23 опитав ОСОБА_2 про ОСОБА_4. ОСОБА_2 сказав, що побив ОСОБА_4, вказав, що тіло ОСОБА_4 взяв на плечі і кинув з моста в річку, при цьому чітко вказавши місце. Після цього ОСОБА_23 передзвонив в Борщівський РВ УМВС в Тернопільській області і повідомив про отриману інформацію від ОСОБА_2, а саме, що тіло потрібно шукати в річці нижче мосту в селі Королівка.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні суду показав, що в Борщівське РВ поступило повідомлення, що пропав ОСОБА_4, останнім хто його бачив був ОСОБА_2 Було встановлено, що ОСОБА_2 поїхав в м. Київ. В обід 18.02.2011 року, було вирішено питання про доставлення ОСОБА_2 з м. Любар в Борщівський РВ УМВС. Коли приїхали з ОСОБА_22 в м. Любар, ОСОБА_2 знаходився в кабінеті начальника міліції. Під час розмови з ОСОБА_2, останній повідомив, що вбив ОСОБА_4, при цьому добровільно розповів, що прийшов до хати ОСОБА_24 там був ОСОБА_4, що він розбив кухню, бив ОСОБА_4 блядом і кутником, витягнув на двір перед хатою, подивився, що той не дихає, взяв на плечі і поніс до мосту, з якого кинув тіло в річку. Ці пояснення ОСОБА_2 давав йому біля 19-20 год. в цей самий день. Тоді він передзвонив в Борщівський РВ і повідомив, про те, що розповів йому ОСОБА_2, та де знаходиться тіло. У ОСОБА_2 при затриманні був забруднений одяг з слідами схожими на кров. Насильницьких дій щодо ОСОБА_2 ні ним, ні іншими працівниками міліції не застосовувалося. Пояснення дані ОСОБА_2 в м. Любарі надали можливість працівникам Борщівського РВ УМВС виявити тіло ОСОБА_4

Суд, враховуючи показання даних свідків, приходить до висновку, що пояснення, які давав ОСОБА_2 на досудовому слідстві, були отримані з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства. Даних, які б свідчили про застосування до ОСОБА_2 недозволених методів, що могли потягнути обмову, у справі не виявлено.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину також доводиться:

- протоколом огляду місця події в часі проведення з 11 години 15 хвилин по 16 годину 10 хвилин від 18 лютого 2011 року з фото таблицею, в якому зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину у господарстві ОСОБА_3, що в с. Королівка Борщівського району, а також виявлено залишки рідини бурого кольору та знаряддя вчиненого злочину ( а.с.15-41 т. 1);

- протоколом огляду місця події в часі проведення з 20 години по 21 годину 12 хвилин від 18 лютого 2011 року з фото таблицею - правого берегу річки Нічлава, що в с. Королівка, в ході якого виявлено труп ОСОБА_4 (а.с. 42-47 т. 1);

- протоколом огляду місця події в часі проведення з 21 години 45 хвилин по 22 годину 55 хвилин від 18 лютого 2011 року з фото таблицею - господарства ОСОБА_2, що в с. Королівка, Борщівського району, в ході якого виявлено та вилучено речі зі слідами речовини бурого кольору (а.с. 48-59 т. 1);

- показаннями підозрюваного ОСОБА_25, викладеними в протоколі відтворення обстановки і обставин події від 19 лютого 2011 року із застосуванням відео зйомки, згідно яких, підозрюваний зізнається у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 та в подальшому у вбивстві ОСОБА_4 шляхом утоплення останнього в річці Нічлава, про що безпосередньо, відтворив в присутності понятих на місці події в с. Королівка (а.с. 157-162 т.1);

- висновком експерта № 15 від 19.02.-18.03.2011 року, згідно якого, при експертизі трупа ОСОБА_4 встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок утоплення у воді. Смерть ОСОБА_4 настала приблизно за 24-48 годин до розтину його трупа.

При проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 виявлено масивну травму голови, грудної клітки та живота, численні рани, синці та садна на його тілі, зокрема: відкриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливу під м'яку мозкову оболонку у лівій тім'яній ділянці; 12 ран на голові (1- у правій тім'яній ділянці. 2- у лівій тім'яній, 5- на чолі, 1 - на переніссі. 1 - на нижній повіці правого ока. 1- на верхній губі. 1 - лівій завушній ділянці. 1- правій вушній раковині); відкритий перелом кісток носа: травматичний вивих 1,2,3 лівих зубів верхньої щелепи; чисельні садна і синці обличчя; закриту травму грудної клітки у вигляді чисельних (24) двобічних, по кількох анатомічних лініях переломів ребер, синці по передньо-бокових поверхнях грудної клітки справа та зліва; закриту травму живота у вигляді розриву печінки, що за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння стосовно живих осіб, відноситься до тяжких: синці та садна на правому та лівому передпліччях, лівій кисті. Усі ці ушкодження утворилися прижиттєво, незадовго до настання смерті ОСОБА_4 (а.с.4-11 т.2);

- висновком експерта № 41 від 11.05.-13.05.2011 року, згідно якого виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 тілесні ушкодження, зважаючи на їх види (переломи, крововиливи, садна, синці тощо) та морфологічні властивості ран (нерівні, осаднені краї, закруглені та гострі кінці з тканинними перетинками між краями, розчавлення та розшарування м'яких тканин, наявність переломів кісток), утворилися від дії тупих предметів з обмеженою та переважаючою плоскою поверхнями. Встановлені конструктивні особливості наданих для експертного дослідження чавунних металевих плит та металевої рами, дають можливість стверджувати, що ушкодження у ОСОБА_4 могли виникнути при нанесенні численних ударів чавунною плитою та металевим кутником.

Утворення виявлених на трупі ОСОБА_4 ушкоджень за обставин наведених у наданих протоколах допиту підозрюваного ОСОБА_2 і відтворення обстановки та обставин події за його участю, не виключається.

Чисельність тілесних ушкоджень їх масивність та характер вказують на багаторазові механічні впливи, кожний з яких звичайно супроводжується відчуттям фізичного болю, якщо під час їх нанесення потерпілий не перебував у безсвідомому стані чи в стані наркозу. Зважаючи на те, що ОСОБА_4 в момент заподіяння йому тілесних ушкоджень перебував в стані алкогольного наркозу, цілком ймовірно, що відчуття болю могло бути відсутніми (а.с.20-24 т.2);

- висновком експерта № 39 від 19 лютого 2011 року, згідно якого у ОСОБА_2 при судово-медичній експертизі будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено ( а.с.28 т.2). Даним висновком, суд вважає, спростовуються пояснення ОСОБА_2, що до нього під час досудового слідства могли бути застосовані заходи фізичного впливу;

- висновком експерта № 40 від 19 лютого 2011 року, згідно якого при судово- медичні експертизі у ОСОБА_3 виявлені синці та садна на чолі та шиї, які відносяться до легких тілесних ушкоджень і характерні для виникнення від дії тупих предметів, та могли утворитись внаслідок ударів руками чи ногами (а.с. 32 т.2). Даним висновком, підтверджуються показання свідка ОСОБА_3 про те, що під час події її побив ОСОБА_2;

- висновком експерта № 73 від 10.03.-08.04.2011 року, згідно якого в піднігтьовому вмісті рук ОСОБА_2 знайдено епітеліальні клітини, походження яких від ОСОБА_4 не виключається (а.с. 192-194 т.1);

- висновком експерта №163 від 21.03.-25.03.2011 року, згідно якого в слідах на гольфі, що вилучений у ОСОБА_2 виявлено кров людини, походження якої від ОСОБА_4 не виключається (а.с.217-220 т. 1);

- висновком експерта № 165 від 21.03.-25.03.2011 року, згідно якого у слідах на двох скляних пляшках, вилучених при огляді місця події, знайдена кров людини, походження якої від ОСОБА_4 не виключається (а.с.235-237 т. 1);

- висновком експерта № 76 від 10.03.-08.04.2011 року, згідно якого в речовині бурого кольору, на поверхні клинка ножа, вилученого з будинку ОСОБА_2 виявлено кров людини, походження якої від ОСОБА_4 не виключається (а.с. 60-63 т.2);

- висновком експерта № 75 від 10.03.- 08.04.2011 року, згідно якого в речовині бурого кольору, розташованій на поверхні чавунних плит знайдено кров людини, походження якої від ОСОБА_4 не виключається (а.с.З7-40 т.2);

- висновком експерта № 110 від 27.04.-12.05.2011 року, згідно якого в речовині бурого кольору, розташованій на поверхні рами для селянської пічки, знайдено кров людини, походження якої від ОСОБА_4 не виключається (а.с. 45-48 т.2);

- висновком експерта №164 від 21.03.-25.03.2011 року, згідно якого в слідах на сорочці, носовій хустинці, вилучених з будинку ОСОБА_2, виявлено кров людини, походження якої від ОСОБА_4 не виключається (а.с.68-71 т.2);

- висновком експерта № 166 від 21.03.-31.03.2011 року, згідно якого у слідах на марлевому тампоні зі змивом, зробленим при огляді будинку ОСОБА_2. знайдено кров людини, походження якої від ОСОБА_4 не виключається (а.с.76-78 т.2);

- висновком експерта № 167 від 25.03.-31.03.2011 року, згідно якого у слідах на двох марлевих тампонах зі змивами та уламку скла з будинку ОСОБА_3. знайдено кров людини, походження якої від ОСОБА_4 не виключається (а.с.83-86 т.2);

- висновком експерта № 168 від 25.03.-31.03.2011 року, згідно у слідах на підодіяльнику та наволочці з місця події, знайдено кров людини, походження якої від ОСОБА_4 не виключається (а.с. 91-94 т.2);

- висновком експерта № 169 від 25.03.-31.03.2011 року, згідно якого в слідах на куртці (дублянці) та кашкеті, що вилучені при огляді місця події, знайдено кров людини, походження якої від ОСОБА_4Р не виключається (а.с.99-102 т.2);

- висновком наркологічної експертизи № 317 від 19.04.2011 року, згідно якого ОСОБА_2 не хворіє хронічним алкоголізмом та наркоманією і не потребує лікування ( а.с. 115 т.2);

- висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 265 від 19 квітня 2011 року, згідно якої ОСОБА_2 на момент вчинення злочину та на даний час психічними захворюваннями не страждав та не страждає, а тому в повній мірі міг та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру не потребує. На час вчинення злочину в стані патологічного сп'яніння не знаходився, в стані афекту не перебував ( а.с. 110-111 т.2).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєні вказаного злочину повністю підтверджується зібраними в справі доказами, дослідженими судом, які узгоджуються між собою, відповідають фактичним обставинам справи та об'єктивним судово-медичним даним та показаннями свідків.

Невизнання вини ОСОБА_2 в умисному вбивстві ОСОБА_4, суд розцінює, як спосіб ухилення від передбаченої законом відповідальності за злочин або ж пом'якшення участі у ньому, тому підстав для перекваліфікації дій підсудного чи звільнення його від кримінальної відповідальності суд не вбачає.

В судовому засіданні не було встановлено, що до підсудного застосовувалися незаконні методи ведення слідства, внаслідок чого визнавальні покази, як у якості підозрюваного, так і в якості обвинуваченого він давав під тиском працівників правоохоронних органів і заяв з даного приводу до суду не подавав.

Колегія суддів, приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за п.13 ч.2 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

При обранні ОСОБА_2 виду та розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема те, що скоєний злочин, згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжким і свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи.

При призначенні покарання ОСОБА_2, колегія суддів, відповідно до ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно, а також обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

Тому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину та наслідки, що від нього настали, колегія суддів, вважає, що для виправлення підсудного необхідно призначити покарання, яке пов'язане з реальним позбавленням волі на певний строк, в межах санкції ч.2 ст.115 КК України.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 слід рахувати згідно протоколу затримання (а.с.120 т.1) з часу його фактичного затримання 19.02.2011 року та міру запобіжного заходу залишити утримання під вартою.

Судові витрати по справі за проведення дактилоскопічної експертизи відповідно до положень ст. 93 КПК України в сумі 351,60 гривень покласти на ОСОБА_2

Речові докази по справі відповідно до положень ст. 81 КПК України, зазначені в постанові про їх приєднання до справи (а.с.125-126 т.2), враховуючи те, що вони не мають ніякої цінності і не можуть бути використані - знищити.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого п.13 ч.2 ст. 115 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк тринадцять років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 19 лютого 2011 року - часу його фактичного затримання.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_2 залишити попередню - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі за проведення дактилоскопічної експертизи №14/02/24/11 від 25.04.2011 року в сумі 351,60 гривень в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області МФО-838012, р/р 31256272210463.

Речові докази по справі, зазначені в постанові про їх приєднання до справи від 18.05.2011 року (а.с.125-126 т.2) - знищити.

На вирок можуть бути подані апеляції в апеляційний суд Тернопільської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Чортківський районний суд, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий Н. В. Яковець

Судді:

Попередній документ
22646650
Наступний документ
22646652
Інформація про рішення:
№ рішення: 22646651
№ справи: 1916/28/2012
Дата рішення: 13.04.2012
Дата публікації: 23.04.2012
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Чортківський районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство