05.04.2012 рокуСправа №1915/3521/2012
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
Головуючого Очеретяного Є.В.
З участю секретаря Дилієвської І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВО1 № 133135 від 20.02.2012 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 255 грн., посилаючись на те, що 10.02.2012 року о 20 год.05 хв. здійснив зупинку на Привокзальному майдані у м. Тернополі у зв»язку із технічною несправністю автомобіля. Інспектор ДАІ не взяв до уваги його пояснень, в порушення вимог ст.280 КУпАП не з»ясував всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та порушив його права передбачені ст. 268 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено у його відсутності, а тому вважає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позовній заяві та просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВО1№ 133135 від 20.02.2012 року як незаконну.
Представник відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області у судовому засіданні відносно позову заперечив та суду пояснив, що позивач 10.02.2012 року керуючи транспортним засобом у м. Тернополі здійснив зупинку на Привокзальному майдані в зоні дії дорожнього знаку «Стоянку заборонено»та ближче 10 м до в»їзду на прилеглу територію, чим порушив вимоги п.3.35, 15.9 и ПДР України. При цьому ОСОБА_1 не було вжито необхідних заходів, передбачених ПДР України на випадок виконання вимушеної зупинки у невстановленому місці, його заперечення є надуманими та дані з метою уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, у задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:
Постановою в справі про адміністративне правопорушення ВО1 № 133135 від 20.02.2012 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 гривень.
Як вбачається з постанови, ОСОБА_1 10.02.2012 р. о 20 год. 05 хв. керуючи транспортним засобом марки ВАЗ-21124 номерний знак НОМЕР_1 на Привокзальному майдані у м. Тернополі здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку «Стоянка заборонена»та ближче 10 м до в»їзду на прилеглу територію, чим порушив вимоги п.п.3.35 д.1, 15.9 и ПДР України.
Постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ВО1 №196947 від 10.02.2012 року.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інше.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив факт порушення правил дорожнього руху та ствердив, що виконав вимушену зупинку у зв»язку із технічною несправністю автомобіля.
У відповідності до п. 15.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинна здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі, тобто місцях позначених дорожнім знаком 5.38 «Місце для стоянки»або 6.15 «Місце для відпочинку».
Забороняється зупинка транспортних засобів ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду-п.15.9 и ПДР України.
Дорожній знак 3.35 додатку 1 до ПДР України відноситься до заборонних знаків і забороняє стоянку всіх транспортних засобів.
У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити-діяти у відповідності до пунктів 9.9-9.11 правил, тобто увімкнути аварійну світлову сигналізацію та встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар - п. 15.14 ПДР України, чого в даному випадку позивачем зроблено не було і ОСОБА_1 даний факт не заперечив у судовому засіданні.
Відповідальність за порушення правил зупинки і стоянки передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Обставини вчинення даного правопорушення повністю викладені в протоколі про адмінправопорушення від 10.02.2012 року, є об"єктивні і вказують на вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається з письмових пояснень позивача, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 10.02.2012 року, він дійсно виконав зупинку у невстановленому місці, мотивуючи це несподіваною поломкою автомобіля.
При постановленні рішення суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_1, як такі, що спростовуються дослідженими доказами по справі.
Відповідно до вимог ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що в даному випадку заявлені вимоги про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищенаведене, а також особу порушника, обставини, за яких було вчинено правопорушення, незначний характер даного правопорушення, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 1 ч.1, 10,11,18 ч.1 п.2, 71, 158-163,171-2 КАС України, ст.ст.22, 122 ч.1, 251, 254, 258, 280, 293 КУпАП, п.п. 3.35 д.1, 15.9 и ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р., суд,-
Позов -задовольнити частково.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення ВО1 № 133135 від 20.02.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень-скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП -провадженням закрити, у зв"язку із малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяЄ. В. Очеретяний