Справа № 2-а-1489/11/1514
18.04.2012 року м. Кодима Одеської області
Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Сопільняка ОМ.,
при секретарі Гурі С.А.
за участі:
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, Панченка Ю.Г.
представника відповідача Трегубчака Ю.В.
представника третьої особи Мельник Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі Одеської області справу за адміністративним позовом Кодимського районного споживчого товариства, третя особа Кодимська міська рада Одеської області, до комунального підприємства «Кодимське районне бюро технічної інвентаризації»про визнання протиправними дій та відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди,
Кодимське районне споживче товариство (далі Кодимське РайСТ) звернулось до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Кодимське районне бюро технічної інвентаризації»(далі КП «Кодимське РБТІ») про визнання протиправними дій щодо скасування державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в м.Кодима Одеської області та відшкодування завданої товариству моральної (немайнової) шкоди в сумі 50 000 грн.
Ухвалою суду від 18 квітня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, залучено Кодимську міську раду Одеської області.
В судовому засіданні представники позивача Панченко Ю.Г. (голова правління Кодимського РайСТ), ОСОБА_1 (діє за довіреністю від 30 червня 2011 року) та ОСОБА_2 (діє за довіреністю від 08 серпня 2011 року) позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити. Свої вимоги мотивували тим, що рішенням виконавчого комітету Кодимської міської ради Одеської області №230 від 02 липня 2003 року за Кодимським РайСТ визнано право власності на об'єкти нерухомого майна (магазини, кафе, бари), які розташовані в м.Кодима Одеської області. Відповідно до зазначеного рішення Кодимське РайСТ здійснило державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно, оплативши відповідні послуги БТІ в сумі біля 30000 грн. 30 червня 2011 року на адресу Кодимського РайСТ з Кодимської міської ради надійшов лист в якому повідомлялось про скасування міською радою рішення №230 від 02 липня 2003 року. У зв'язку з цим КП «Кодимське РБТІ»безпідставно скасувало державну реєстрацію права власності Кодимського РайСТ на зазначені об'єкти нерухомого майна. Такі дії відповідача вважають незаконними, оскільки вони суперечать вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та Тимчасовому положенню про порядок державної реєстрації
права власності та інших речових прав на нерухоме майно». У зв'язку зі скасуванням відповідачем державної реєстрації права власності Кодимського РайСТ на нерухоме майно останньому в особі голови правління, членів правління та членів споживчого товариства спричинено моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., позаяк протиправними діями відповідача позивач був позбавлений права власності на нерухоме майно, що призвело до фактичного призупинення діяльності товариства. Внаслідок цього товариство змушене було тривалий час захищати свої порушені права. У зв'язку з цим, уточнивши свій позов, просили визнати протиправними дії відповідача щодо скасування реєстрації права власності РайСТ на нерухоме майно та стягнути з нього на користь Кодимського РайСТ моральну шкоду в сумі 50 000 грн.
В процесі розгляду справи представники позивача надали до суду письмові заяви, в яких позов підтримали у повному обсязі та просили закінчити розгляд справи без них.
Представник КП «Кодимське РБТІ»Трегубчак Ю.В. (діє на підставі договору про надання правової допомоги №2 від 20 вересня 2011 року) в судовому засіданні вказав, що РБТІ заявлені до нього вимоги не визнає у повному обсязі, оскільки зобов'язане було виконати відповідне рішення Кодимської міської ради, що у встановленому законом порядку і зробило.
Представник третьої особи Мельник Н.В. вказала, що Кодимська міська рада вважає позов безпідставним.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані ними письмові докази, а також матеріали адміністративної справи, суд визнає позов частково обґрунтованим і вважає необхідним його задовольнити частково.
Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Частиною 1 ст.17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У відповідності з вимогами ч.3 ст.2 КАС України при вирішенні адміністративного позову суд має виходити з наступного: 1) чи прийнято оскаржуване рішення відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано?; 2) чи прийнято це рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття?; 3) чи дотримано при його ухваленні принцип рівності перед законом, запобігання несправедливій дискримінації?; 4) чи прийняте воно пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що рішенням Кодимської міської ради Одеської області №230 від 02 липня 2003 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м.Кодима»за Кодимським РайСТ визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані в м.Кодима, зокрема на приміщення РайСТ по вул.Леніна, 47, приміщення госпрозрахункової бази по вул.Леніна, 60, універмаг по вул.Леніна, 96, магазин «Сільгосповочі»по вул.Єлісеєва, магазин «Кооператор»по вул.Єлісеєва, 52, магазин «Три кути»по вул.Леніна, магазин «Гастроном»по вул.Леніна, магазин «Книги», магазин «Універсам-фаворит», магазин «Ветеран», магазин №25 «Продтовари»вул.Пархоменка, магазин «Меблі» по вул.Єлісеєва, магазин «Техніка»по вул.Леніна, магазин «Продтовари», магазин «Госптовари»по вул.Єлісеєва, магазин по вул.20 років Жовтня, хлібзавод по вул.Чкалова, перевалки №1 та №2, склад вторинної сировини по вул.Мічуріна, забійний пункт, центральну частину ГОГХ по вул.Леніна, 35, кафе «Педьменна»по вул.Леніна, 6, бар «Капітан»по вул.Маяковського, 2, кафе «Конвалія» по вул.Леніна, кафе «Центральне»по вул.Леніна, 72, кафе «Левада»по вул.Маяковського, 76, кафе №3 по вул.Гусєва, 14, кафе «Під вежею»вул.Леніна, 94а, кіоск «Газ-Вода»по вул.Леніна.
Відповідно до п.8.1 розділу VІІІ Тимчасового положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N7/5 від 07 лютого 2002 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за N157/6445, оформлення права власності на нерухоме майно та видача свідоцтва про право власності проводиться органами місцевого самоврядування.
На підставі рішенням Кодимської міської ради Одеської області №230 від 02 липня 2003 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м.Кодима»Кодимському РайСТ були видані свідоцтва про право власності за зазначені об'єкти нерухомого майна, які (свідоцтва) відповідно до п.6 Додатку №2 до Тимчасового положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно явились підставою для проведення державної реєстрації права власності позивача на нерухоме майно.
У зв'язку з цим 24 вересня 2003 року КП «Кодимське РБТІ»зареєструвало право власності Кодимського РайСТ на зазначені об'єкти нерухомості.
Рішенням Кодимської міської ради №171-VІ від 21 червня 2011 року «Про скасування рішення виконавчого комітету міської ради №230 від 02 липня 2003 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м.Кодима»скасовано рішення міської ради №230 від 02 липня 2003 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м.Кодима». Пунктом 2 цього рішення зобов'язано реєстратора Кодимського БТІ скасувати в реєстрі прав власності зареєстровані права Кодимського РайСТ на нежитлові будівлі.
На підставі цього рішення реєстратором КП «Кодимське РБТІ»було скасовано державну реєстрацію права власності Кодимського РайСТ на зазначені об'єкти нерухомого майна.
22 серпня 2011 року реєстратором БТІ відповідно до протесту прокурора Кодимського району Одеської області №16/1270-11 від 18 серпня 2011 року в Реєстрі прав власності на нерухоме майно поновлені записи про право власності Кодимського РайСТ на спірні об'єкти нерухомості в м.Кодима.
Рішення Кодимської міської ради №171-VІ від 21 червня 2011 року було оскаржене Кодимським РайСТ до Кодимського районного суду (адміністративна справа №2-а-1364/11). 21 грудня 2011 року Кодимська міська рада скасувала своє рішення №171-VІ від 21 червня 2011 року «Про скасування рішення виконавчого комітету міської ради №230 від 02 липня 2003 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м.Кодима». У зв'язку з цим ухвалою суду від 06 лютого 2012 року на підставі заяви представника Кодимського РайСТ позов РайСТ про оскарження рішення Кодимської міської ради №171-VІ від 21 червня 2011 року залишено без розгляду.
Правові відносини щодо реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»№1952-IV від 01 липня 2004 року (далі Закон №1952-IV від 01 липня 2004 року), Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України N7/5 від 07 лютого 2002 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за N157/6445.
Так, відповідно до ч.1 ст.2 Закону №1952-IV від 01 липня 2004 року державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 6 цього закону визначено систему органів державної реєстрації прав, до яких належить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.
Відповідно до п.1 наказу Міністерства юстиції України №7/5 від 7 лютого 2002 року та Перехідних Положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України»№1878-VI від 11.02.2010 року, до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Викладене свідчить про те, що бюро технічної інвентаризації на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, тому КП «Кодимське РБТІ»в розумінні п.7 ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень держави, відтак, враховуючи положення ч.5 ст.18 КАС України вказаний позов підлягає розглядові в порядку адміністративного судочинства та територіально підсудний Кодимському районному суду, як суду адміністративної юрисдикції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону №1952-IV від 01 липня 2004 року обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №1952-IV від 01 липня 2004 року Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають державній реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;
2) приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації, її зупинення, про державну реєстрацію обтяжень, про скасування запису, погашення запису та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав;
3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;
4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;
5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;
6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
7) надає витяги з Державного реєстру прав або відмовляє у їх наданні у випадках, передбачених цим Законом;
8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;
9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
При цьому, відповідно до ч.4 ст.9 цього закону Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється.
Згідно зі ст.15 ч.1 Закону №1952-IV від 01 липня 2004 року державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Державна реєстрація прав проводиться на підставі: 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (ст.19 Закону №1952-IV від 01 липня 2004 року).
У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 6) заявлене право вже зареєстровано. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації оформлюється рішення за зразком, встановленим Міністерством юстиції України. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена (ст.24 Закону №1952-IV від 01 липня 2004 року).
Відповідно до ст.26 Закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними. Записи про обтяження погашаються на підставі актів (рішень) уповноважених на це органів або посадових осіб.
Право власності Кодимського РайСТ на об'єкти нерухомо майно було визнано Кодимською міською радою (рішення №230 від 02 липня 2003 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м.Кодима»). На підставі цього рішення Кодимському РайСТ були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно, які явилося підставою для державної реєстрації права власності РайСТ на вказані об'єкти нерухомості.
За змістом ст.26 Закону №1952-IV від 01 липня 2004 року записи про право власності Кодимського РайСТ на спірне нерухоме майно могли бути скасовані у разі, коли підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Таких обставин судом не встановлено, окрім цього, свідоцтва про право власності Кодимського РайСТ на вказане нерухоме майно на момент скасування державної реєстрації були чинними, тому державний реєстратор рішення про скасування запису про право власності РайСТ на спірне нерухоме майно прийняла всупереч вимог закону.
У зв'язку з цим позов у частині визнання протиправними дії КП «Кодимське РБТІ»щодо скасування державної реєстрації права на нерухоме майно підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.30 Закону №1952-IV від 01 липня 2004 року державні реєстратори за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом. Шкода, завдана органом державної реєстрації прав, державним реєстратором фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.71 КАС України обов'язок довести обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладається на сторони.
Згідно зі ст.69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Ці докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ст.70 КАС).
Обґрунтовуючи свій позов у частині відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди представники позивача посилались на те, що Кодимському РайСТ спричинена моральна (немайнова) шкода внаслідок незаконного позбавлення його права власності на об'єкти нерухомого майна та неможливості використовувати це майно на власний розсуд. Зазначали також, що всі понесені моральні страждання та переживання стали наслідком саме незаконного позбавлення Кодимського РайСТ права власності на нерухоме майно.
Водночас КП «Кодимське РБТІ»не приймало рішення про позбавлення Кодимського РайСТ права власності на нерухоме майно та взагалі не вправі було приймати такі рішення, а лише на підставі рішення органу місцевого самоврядування скасувало в Реєстрі запис про право власності позивача.
Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно виникає з момент державної реєстрації. Відповідно, це право припиняється з моменту скасування такої реєстрації. Отже, незважаючи на позбавлення Кодимського РайСТ права власності на нерухоме майно рішенням Кодимської міської ради, а не КП «Кодимське РБТІ», юридично припиненим це право вважалось саме з моменту скасування реєстратором запису про право власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, після скасування державної реєстрації було порушено право власності Кодимського РайСТ на нерухоме майно, що призвело до спричинення йому моральної шкоди.
Однак, з врахуванням того, що рішення Кодимської міської ради №171-VІ «Про скасування рішення виконавчого комітету міської ради №230 від 02 липня 2003 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м.Кодима»було прийнято 21 червня 2011 року, а вже станом на 22 серпня 2011 року право власності РайСТ на спірне нерухоме майно було поновлено РБТІ, з огляду на тривалість та характер допущеного порушення, суд визнає заявлений позивачем розмір моральної шкоди завищеним та, виходячи з засад розумності і справедливості, вважає необхідним його зменшити.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог (ч.3 ст.94 КАС). У зв'язку з цим, з врахуванням положень підпунктів 1 та 6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»№3674-VI від 08 липня 2011 року, стягненню з Державного бюджету на користь Кодимського РайСТ підлягає судовий збір в сумі 218 грн. (3.40 + 214.60).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6,11,71,94,99,100,162,158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Кодимського районного споживчого товариства до комунального підприємства «Кодимське районне бюро технічної інвентаризації» про визнання протиправними дій та відшкодування завданої моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправними дії реєстратора комунального підприємства «Кодимське районне бюро технічної інвентаризації»щодо скасування запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про право власності Кодимського районного споживчого товариства на об'єкти нерухомого майна в м.Кодима Одеської області, зокрема на приміщення РайСТ по вул.Леніна, 47, приміщення госпрозрахункової бази по вул.Леніна, 60, універмаг по вул.Леніна, 96, магазин «Сільгосповочі»по вул.Єлісеєва, магазин «Кооператор»по вул.Єлісеєва, 52, магазин «Три кути»по вул.Леніна, магазин «Гастроном» по вул.Леніна, магазин «Книги», магазин «Універсам-фаворит», магазин «Ветеран», магазин №25 «Продтовари» вул.Пархоменка, магазин «Меблі»по вул.Єлісеєва, магазин «Техніка»по вул.Леніна, магазин «Продтовари», магазин «Госптовари»по вул.Єлісеєва, магазин по вул.20 років Жовтня, хлібзавод по вул.Чкалова, перевалки №1 та №2, склад вторинної сировини по вул.Мічуріна, забійний пункт, центральна частина ГОГХ по вул.Леніна, 35, кафе «Педьменна»по вул.Леніна, 6, бар «Капітан»по вул.Маяковського, 2, кафе «Конвалія»по вул.Леніна, кафе «Центральне»по вул.Леніна, 72, кафе «Левада»по вул.Маяковського, 76, кафе №3 по вул.Гусєва, 14, кафе «Під вежею»вул.Леніна, 94а, кіоск «Газ-Вода»по вул.Леніна.
Стягнути з комунального підприємства «Кодимське районне бюро технічної інвентаризації»на користь Кодимського районного споживчого товариства 3000 (три тисячі) грн. в якості відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь Кодимського районного споживчого товариства 218 грн. судового збору.
Відповідно до ч.3 ст.160 та ч.2 ст.186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Кодимський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова в повному обсязі складена 19 квітня 2012 року.
Суддя О. < По батькові >. Сопільняк