Провадження №2/1422/236/12
06 квітня 2012 року Снігурівський районний суд Миколаївської області
у складі : головуючого - судді Кішковської З.А.,
при секретарі - Забаровській С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снігурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на будівлю за набувальною давністю,
06 березня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом.
В заяві зазначив, що 22 лютого 2002 року на Українській біржі нерухомості з ВАТ БВКФ "Миколаївводбуд" уклав договір №693 про купівлю-продаж будівлі їдальні АДРЕСА_1, який пройшов державну реєстрацію. Вважаючи заволодіння чужим майном добросовісним і стверджуючи про продовження відкритого та безперервного володіння ним протягом десяти років, позивач просив постановити рішення про визнання за ним права приватної власності на вказану будівлю їдальні за набувальною давністю.
У судове засідання учасники процесу не з"явилися.
Позивач надав заяву про слухання справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав і просив про їх задоволення на підставі наданих доказів.
Представник відповідача Снігурівської міської ради за довіреністю письмовою заявою проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечував.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з копії договору №693 (а.с.5) 22 лютого 2002 року між позивачем та ВАТ БВКФ "Миколаївводбуд" на Українській біржі нерухомості укладено договір купівлі-продажу будівлі їдальні АДРЕСА_1 за 6000грн.(а.с.5).
12 квітня 2002 року ММБТІ здійснено державну реєстрацію наведеного договору за видачею реєстраційного посвідчення №205 (а.с.9). Станом на 19 березня 2012 року у КП ММБТІ за довідкою №472 (а.с.17) в АДРЕСА_1 власність вартістю 23584грн. зареєстрована за ОСОБА_1
04 вересня 2003 року ОСОБА_1 видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для обслуговування будівлі їдальні серії МК №031747 на підставі договору купівлі-продажу від 22 листопада 2002 року ВАВ №862018 (а.с.10).
Юридична особа власника будівля їдальні ВАТ БВКФ "Миколаївводбуд" припинена, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13 жовтня 2009 року (а.с.11).
На підставі викладеного, суд приходить висновку, що дії позивача по заволодінню майном носили добросовісний характер. Надалі він володів та користування майном відкрито та безперервно з 2002 року.
У відповідності до ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно п.8 Прикінцевих та перехідних положень правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до абрання чинності Цивільним Кодексом України.
Заявлений позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Спір вирішено на підставі ст.344 ЦК України.
Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України, суд,-
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право приватної власності на будівлю їдальні АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення Снігурівського районного суду може бути подана на ім"я Миколаївського аеляційного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя