Провадження № 2-1421-106, 2012 року
03.04.2012 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого -судді Маржиної Т.В.
при секретарі -Мирошниченко Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»до ОСОБА_1, Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області, ТОВ «Експертно-консалтинговий центр», СПД ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», про:
- визнання прилюдних торгів, проведених 02.09.2011 року ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»з реалізації арештованого майна, а саме: нежитлових приміщень та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_3, такими що не відбулися;
- визнання Акту про примусову реалізацію арештованого майна на прилюдних торгах від 05.09.2011 року -недійсним;
- визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № №1935, виданого ОСОБА_1 08.09.2011 року приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу ОСОБА_4, -
ПАТ «СЕБ Банк»20.10.2011 року звернулось до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що на виконанні Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Миколаївській області знаходиться виконавче провадження № 25517861 з примусового виконання виконавчого листа № 2-640/10 від 10.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «СЕБ банк»заборгованості в сумі 3 449 995 грн. 16 коп.
02.09.2011 року Миколаївською філією ПП СП «Юстиція»були проведені прилюдні торги з реалізації нежитлового приміщення та земельної ділянки по АДРЕСА_1, яке належить на праві власності ОСОБА_3 і перебуває в іпотеці ПАТ «СЕБ Банк». Майно було реалізоване ОСОБА_1 за 164 826 грн., тобто за початковою ціною.
Про результати торгів позивач дізнався 07.09.2011 року. Вважає, що торги були проведені із порушенням вимог закону та підлягають визнанню такими, що не відбулися, оскільки оцінка майна проведена неправильно, порушено право стягувача на оскарження результатів рецензування звіту про оцінку майна; повідомлення про проведення торгів було оприлюднене до виготовлення рецензії звіту про оцінку майна. Оцінка земельної ділянки проведена особою, про яку відсутні відомості в державному реєстрі оцінювачів.
Крім того, не зважаючи на діючі арешти, накладені судом на спірне майно, 08.09.2011 року приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу ОСОБА_4 ОСОБА_1 було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів -нежитлового приміщення, магазину по АДРЕСА_1. В МБТІ за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на вказане майно на підставі зазначеного свідоцтва. Вважає, що оскільки свідоцтво видане нотаріусом під час дії заборони на відчуження майна, воно повинно бути визнане недійсним.
Ухвалою суду від 27.02.2012 року за заявою позивача, на підставі ст. 207 ч.1 п.5 ЦПК України, було залишено без розгляду позовні вимоги про: визнання дій державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції ВДВС ГУЮ у Миколаївській області ОСОБА_5 протиправними; зобов'язання Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції ВДВС ГУЮ у Миколаївській області здійснити дії по проведенню достовірної оцінки вартості нежитлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_1, що належить боржниці ОСОБА_3; стягнення з Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції ВДВС ГУЮ у Миколаївській області на користь ПАТ «СЕБ Банку»2 020 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 повністю підтримала позов, просила його задовольнити, визнати прилюдні торги, проведені 02.09.2011 року ПП «СП «Юстиція»з реалізації арештованого майна: нежитлових приміщень і земельної ділянки по АДРЕСА_1 такими, що не відбулися; визнати Акт про примусову реалізацію арештованого майна на прилюдних торгах від 05.09.2011 року -недійсним та визнати недійсним свідоцтво про придбання зазначеного нерухомого майна з прилюдних торгів № 1935, видане ОСОБА_1 08.09.2011 року. При цьому представник позивача зазначила, що вказане свідоцтво просить визнати недійсним як через те, що воно видане під час дії заборони на відчуження нерухомого майна так і через те, що прилюдні торги мають бути визнані такими, що не відбулися.
Інші учасники процесу в судові засідання неодноразово не з'являлися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно і належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 29.11.2011 року надала суду заяву, в якій просила розглянути справу в її відсутність і відмовити в задоволенні позову з тієї підстави, що здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання були вчинені у рамках чинного законодавства і вона є добросовісним набувачем реалізованого з прилюдних торгів майна.
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області 06.12.2011 року та 23.12.2011 року надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що всі дії з реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_3, в тому числі і оцінка майна, були вчинені у рамках закону, з повідомленням учасників виконавчого провадження та дотриманням установлених строків. Зазначив також, що проведено як оцінку нежитлових приміщень, так і земельної ділянки, про що конкретно зазначено у висновку про оцінку майна. При цьому на вимогу стягувача було проведено рецензування звіту, за результатами якого звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має значні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. Присутність лише одного покупця не суперечить вимогам п.7 ст. 54 Закону «Про виконавче провадження»та ч.3 ст. 45 Закону «Про іпотеку», а Акт державного виконавця від 05.09.2011 року лише підтверджує факт розрахунку покупця за придбаний предмет іпотеки. Також представник ДВС зазначив, що позивач не оскаржував у визначені законом строки і спосіб дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією майна та не оскаржував результати рецензування звіту про оцінку майна в судовому порядку. За таких обставин просив відмовити у задоволенні позову.
Третя особа ПП «СП «Юстиція»02.04.2012 року надало суду відзив на позовну заяву, в якому просило розглянути справу у відсутність представника та відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що прилюдні торги організовані і проведені згідно вимог закону, позивач не є учасником торгів, не є стороною правочину і не може вимагати визнання торгів, тобто правочину, недійсним. Також вважають, що відсутні передбачені законом підстави для визнання торгів недійсними. Просили відмовити у задоволенні позову.
Від інших учасників процесу ані заперечень, ані пояснень по справі не надійшло.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази і заперечення, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області №2-640/10 від 26.05.2010 року між ОСОБА_3 та ПАТ «СЕБ Банк»було розірвано кредитний договір № П 057/41 від 10.10.2008 року та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ „СЕБ Банк ” заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 3 449 995 грн. 16 коп. та судові витрати.
Крім того, в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки, нежитлове приміщення, магазин загальною площею 706,4 кв.м. та земельну ділянку площею 1001,0 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1 Миколаївської області шляхом продажу вказаного предмету іпотеки за початковою ціною: нежитлове приміщення 783 750 грн., земельна ділянка 85 675,59 грн., відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку»будь-якій особі покупцеві ПАТ «СЕБ Банк»з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ «СЕБ Банк»усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
10.12.2010 року за вказаним рішенням видано виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ПАТ «СЕБ Банк», за яким 05.04.2011 року заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Миколаївській області ОСОБА_5 було відкрито виконавче провадження № 25517861. В порядку виконання судового рішення 26.05.2011 року накладено арешт на майно боржника, а саме нежитлове приміщення - магазин по АДРЕСА_1 загальною площею 706,4 кв.м., а також земельну ділянку для обслуговування магазину площею 1001,0 кв.м., оскільки іншого майна за ОСОБА_3, не зареєстровано. Складено акт опису й арешту майна серії АА № 601585. Вказане майно було предметом іпотеки згідно іпотечного договору реєстр. № 3114 від 10.10.2008 року. Направлено заявку на реалізацію арештованого майна. В подальшому зазначене майно передано на реалізацію до МФ ПП «СП «Юстиція».
Такі дії та рішення державного виконавця стягувачем не оскаржувались.
26.05.2011 року державним виконавцем винесена постанова про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, копії якого направлені сторонам виконавчого провадження для відома та виконання.
22.07.2011 року до ДВС надійшов висновок про вартість майна, що належать боржнику ОСОБА_3, відповідно до якого ринкова вартість нежитлових приміщень становить 164 826,00 грн., або без урахування вартості земельних ділянок 147 308,50 грн. У звіті зазначено, що ринкова вартість земельної ділянки визначена окремо, а звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки є невід'ємною частиною даного звіту.
22.07.2011 року за вих. № 16/11467 сторонам виконавчого провадження направлено повідомлення про оцінку арештованого майна боржника, в якій зазначено відомості про вартість нежитлового приміщення і земельної ділянки.
Зазначені обставини підтверджуються копіями документів виконавчого провадження, зокрема: висновком про вартість майна; звітом про незалежну оцінку земельної ділянки; висновком про експертну грошову оцінку земельної ділянки; листом-повідомленням № 16/11467 від 22.07.2011 року про вартість об'єкту згідно експертного висновку; витягом з реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням.
Згідно відомостей виконавчого провадження представник стягувача ОСОБА_7 двічі знайомився з матеріалами виконавчого провадження.
Листом № 12798 від 17.08.2011 року ПП «СП «Юстиція»повідомило сторони виконавчого провадження про дату проведення торгів: 02.09.2011 року, № лоту, його склад, стартову ціну майна та адресу проведення торгів.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що стягувач скористався своїм правом оспорити оцінку майна. 04.08.2011 року до ДВС надійшло заперечення стягувача на результати оцінки майна і 17.08.2011 року державним виконавцем винесена постанова про призначення експерта суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої призначено рецензування звіту. Саме в такому порядку, визначеному Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженому Постановою КМУ від 10.09.2003 року № 1440, повинна доводитись недостовірність оцінки майна. 23.08.2011 року до ДВС надійшла рецензія на звіт про оцінку майна боржника, згідно якої звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Того ж дня 23.08.2011 року за вих. № 16/12367 стягувача повідомлено про результати рецензування. Враховуючи наведене, суд вважає хибним твердження позивача про порушення його права оскаржити оцінку майна боржника, оскільки з матеріалів справи вбачається, що він таким правом скористався.
Стягувачем у визначені законом порядку та строки результати рецензування звіту про оцінку майна боржника оскаржені не були. Дії та рішення державного виконавця також стягувачем в цій частині не оскаржувались.
Тож суд вважає, що доводи позивача щодо неналежної оцінки майна боржника не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Як видно з наданих суду копій Звіту про оцінку нерухомого майна та рецензії на Звіт про оцінку майна, така оцінка проведена своєчасно, відповідно до вимог закону і могла бути використана з метою, вказаною у звіті.
Враховуючи наведене, у державного виконавця не було підстав не використовувати під час вчинення виконавчих дій звіт про оцінку майна боржника, або вважати її недостовірною. Крім того, вказані дії з оцінки майна, рецензування майна було проведено у строк до 02.09.2011 року, тобто до дня, на який було призначено проведення торгів. Крім того, сторони виконавчого провадження повідомлені про результати оцінки відповідно до вимог ч.3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», а процедура оцінки відповідає вимогам ст. 58 вказаного Закону та ст. 43 Закону «Про іпотеку».
Суд вважає, що реалізація майна боржника організована відповідно до Закону України „Про виконавче провадження” (зокрема п.8 ст. 54), Закону України „Про іпотеку” (зокрема ст. ст. 41, 43, 44, 45, 47), Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом міністерства юстиції України №68/5 від 27.10.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 745/4038. При цьому вказане Тимчасове положення вірно застосовано в частині, що не суперечить Закону України „Про іпотеку”, оскільки прилюдні торги стосувались саме предмету іпотеки, а не застави. Тобто норми вказаного Закону мають пріоритетне значення в порівнянні з нормами Тимчасового положення…
Суд вважає, що відповідачами та організатором прилюдних торгів повністю дотримано процедури та порядку проведення прилюдних торгів, визначені наведеними вище нормативно-правовими актами. При цьому, права будь-яких осіб, на думку суду не порушені.
Проведення прилюдних торгів за участю одного учасника відповідає вимогам ч.3 ст.45 Закону України „Про іпотеку”, при цьому в разі участі лише одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною. Крім того, Акт про реалізацію предмета іпотеки, який оскаржується позивачем, складений державним виконавцем відповідно до ст. 47 Закону «Про іпотеку». Будь-які підстави для визнання його недійсним відсутні.
Висновки суду грунтуються на досліджених судом письмових доказах, що містяться у справі і надані сторонами, в їх сукупності, а саме копіях матеріалів виконавчого провадження та документів, складених щодо організації, проведення та оформлення результатів оспорюваних прилюдних торгів. Таким чином, судом встановлено, що прилюдні торги з реалізації майна боржника ОСОБА_3 проведені відповідно до вимог законодавства; права та інтереси будь-яких осіб при цьому порушені не були. Тому відсутні підстави для визнання торгів такими, що не відбулися, а відповідно відсутні і підстави для визнання недійсним акту проведення торгів.
Враховуючи наведене, в задоволенні вимог про визнання прилюдних торгів, проведених 02.09.2011 року ПП «СП «Юстиція»з реалізації арештованого майна, а саме: нежитлових приміщень та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_3, такими що не відбулися; та про визнання Акту про примусову реалізацію арештованого майна на прилюдних торгах від 05.09.2011 недійсним слід відмовити.
Враховуючи наведене, визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися не може бути підставою для визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № №1935, виданого ОСОБА_1 08.09.2011 року приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу ОСОБА_4
Крім того, з документів, наданих суду нотаріусом ОСОБА_4, на підставі яких було видано оспорюване свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, вбачається, що нотаріусом повністю дотримано вимоги ст. 47 Закону України «Про іпотеку»та розділу 25 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (п.п.244-249), затвердженої наказом Мінюсту України 03.03.2004 року № 20/5, зареєстрованої в Мінюсті України 03.03.2004 року за № 283/8882 (яка була чинна в той час). Зокрема, нотаріусом витребувано і використано всі передбачені Інструкцією документи, серед яких не передбачено витягу з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Підставою для видачі такого свідоцтва є саме Акт державного виконавця про проведені публічні торги. Це специфічний порядок оформлення прав, зумовлений спеціальною процедурою отримання майнових прав. Тому наявність або відсутність заборони на відчуження майна в даному випадку не має значення і перевірка заборони нотаріусом в даному випадку, як виключення, не передбачена законом.
Враховуючи наведене, в задоволенні вимоги про визнання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів недійсним слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»до ОСОБА_1, Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області, ТОВ «Експертно-консалтинговий центр», СПД ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів, проведених 02.09.2011 року ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»з реалізації арештованого майна, а саме: нежитлових приміщень та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_3, такими що не відбулися; визнання Акту про примусову реалізацію арештованого майна на прилюдних торгах від 05.09.2011 року -недійсним; визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № №1935, виданого ОСОБА_1 08.09.2011 року приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу ОСОБА_4 -відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом п'яти днів з дня його винесення, а особами, які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з моменту отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляції, якщо апеляцію не було подано. Якщо було подано апеляцію, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.