Справа № 1420/619/2012
Провадження 1/1420/62/2012
Іменем України
18 квітня 2012 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого -судді Головко Л.І.
при секретарі Гречці С.Є.,
за участю прокурора Носикова В.В.,
представника служби у справах дітей ОСОБА_1,
підсудного ОСОБА_2,
підсудного ОСОБА_3, його законного представника ОСОБА_4,
захисника -адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Очакові Миколаївської області, є громадянином України, одруженим, має повну загальну середню освіту, працює за контрактом, є раніше не судимим, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315, ч. 1 ст. 304 КК України,
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Петрікові Гомельської області Республіки Білорусь, є громадянином Білорусі, має базову загальну середню освіту, навчається в 11 класі Очаківської ЗОШ № 3, є раніше не судимим, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
На протязі листопада 2011 року ОСОБА_2, маючи умисел на організацію та утримання місця для незаконного вживання наркотичних засобів, в приміщенні квартири АДРЕСА_1 Миколаївської області, систематично, спільно з ОСОБА_7 незаконно вживав наркотичні засоби, а також надавав своє житло для незаконного вживання наркотичних засобів.
Крім того, ОСОБА_2 за невстановлених в ході досудового слідства обставин, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб -каннабіс, який зберігав при собі.
25 листопада 2011 року приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_2, маючи умисел на незаконний збут наркотичних засобів, в під'їзді будинку АДРЕСА_1 Миколаївської області незаконно, шляхом продажу, за гроші в сумі 100 грн. збув ОСОБА_8 особливо небезпечний наркотичний засіб -каннабіс вагою 2,18 г.
Крім того, ОСОБА_2, знаючи та розуміючи, що ОСОБА_3 не досяг повнолітнього віку, маючи намір на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, запропонував йому вчинити злочин, чим втягнув останнього у злочину діяльність. Так, 19 грудня 2011 року приблизно о 16 год. 20 хв., ОСОБА_9, маючи умисел на незаконний збут наркотичних засобів, діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3, біля автобусної зупинки «Південна»по вул. Чижикова в м. Очакові Миколаївської області незаконно шляхом продажу, за гроші в сумі 100 грн. збули ОСОБА_8 особливо небезпечний наркотичний засіб -каннабіс вагою 2,89 г.
У судовому засіданні підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у пред'явленому їм обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а підсудний ОСОБА_2 також у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 304 КК України, винними себе визнали повністю та дали показання про те, що дійсно, в листопаді та грудні 2011 року здійснили продаж каннабісу за викладених вище обставин. Підсудний ОСОБА_2, крім того, підтвердив, що дійсно в листопаді 2011 року двічі надавав своє житло ОСОБА_7 для спільного вживання наркотичних засобів, а також 19 грудня 2011 року запропонував неповнолітньому ОСОБА_10 збути наркотичний засіб, усвідомлюючи, що останній не досяг повнолітнього віку. У вчиненому щиро каються.
Крім власних показань підсудних, їх вина у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, об'єктивно підтверджується висновками судово-хімічних експертиз № 1795 від 13.12.2011р. та № 1853 від 21.12.2011р., (а. с. 70, 82), з яких вбачається, що придбана ОСОБА_8 у підсудного ОСОБА_2 25 листопада 2011 року речовина вагою у висушеному стані 2,18 г, 19 грудня 2011 року -у підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 речовина вагою у висушеному стані 2,89 г відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу -каннабісу. Вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, підтверджується висновком судово-хімічної експертизи № 1854 від 26 грудня 2011 року (а. с. 96), згідно якого на внутрішній поверхні верхнього фрагменту полімерної пляшки, вилученої в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, міститься нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу -каннабісу.
Показання підсудних відповідають фактичним обставинам справи, що викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, і жоден з учасників процесу ці обставини не оспорює, з огляду на що суд вважає їх встановленими та кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 як організацію та утримання місць для незаконного вживання наркотичних засобів -за ч. 1 ст. 317 КК України; як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 317 КК України, -за ч. 2 ст. 307 КК України, а також як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність -за ч. 1 ст. 304 КК України; дії підсудного ОСОБА_3 як незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинений за попередньою змовою групою осіб, -за ч. 2 ст. 307 КК України.
Разом із тим суд вважає за необхідне при кваліфікації дій підсудного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України виключити з обвинувачення, що пред'явлене останньому, таку кваліфікуючу ознаку як «вчинення злочинів особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 315 КК України», оскільки вину ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину не встановлено. Також суд вважає, що оскільки ОСОБА_2 придбав та зберігав наркотичні засоби з наміром їх збуту, і, діючи з цією метою, збував їх ОСОБА_8, враховуючи, що відповідно до ст. 32 КК України, повторність злочинів відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром, кваліфікуючу ознаку «повторність»також слід виключити з обвинувачення.
Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що 19 грудня 2011 року приблизно о 14 год. 30 хв., реалізуючи умисел на схиляння до вживання наркотичних засобів, в приміщенні квартири АДРЕСА_1 Миколаївської області, він шляхом пропозиції схилив неповнолітнього ОСОБА_3 до вживання наркотичного засобу -каннабісу.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 315 КК України, пояснивши, що жодного разу не пропонував неповнолітньому ОСОБА_3 вживати наркотичні засоби. Аналогічні показання ОСОБА_2 давав й під час досудового слідства (а. с. 236-237).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи безстороннім судом, який встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У керівних роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року (п. 18 постанови № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя») міститься позиція, що при розгляді кримінальних справ має суворо додержуватись закріплений у ч. 1 ст. 62 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії і мають найвищу юридичну силу, принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в встановленому законом порядку і встановлено обвинувальним вироком, що набрав законної сили. При цьому звернуто увагу судів на те, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до ст. 327 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена, згідно вимог ст.327 КПК України.
Зі змісту п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорсів» вбачається, що під схилянням до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів потрібно розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії, спрямовані на збудження в іншої особи бажання вжити ці засоби або речовини хоча б один раз (пропозицію, умовляння, пораду, переконування тощо).
Допитаний в ході судового слідства неповнолітній ОСОБА_3 повідомив, що 19 грудня 2011 року вжив наркотичний засіб -каннабіс за власною ініціативою, підсудний ОСОБА_2 не пропонував йому цього робити, навіть, навпаки, відмовляв. До цього моменту він декілька разів курив коноплю, жодного разу спільно із ОСОБА_2. Зазначені факти, крім показань підсудного ОСОБА_2, узгоджуються зі свідченнями ОСОБА_11, який будучи допитаний в якості свідка повідомив суду, що ще взимку 2010 року ОСОБА_3 вживав наркотичні засоби.
Докази, зібрані досудовим слідством по обвинуваченню підсудного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 315 КК України є сумнівними, можливість отримання додаткових достовірних доказів вичерпана.
Щодо пояснень ОСОБА_12, даних ним 19 грудня 2011 року (а. с. 37), в яких він зазначив, що в цей день ОСОБА_2 запропонував йому вжити наркотичний засіб, і на яких ґрунтується обвинувачення, то, відповідно до ст. 65 КПК України, письмові пояснення особи, відібрані до порушення кримінальної справи, не є належним доказом. Суд не може покласти їх в основу обвинувального вироку, оскільки вважає їх недопустимими доказами, здобутими з порушенням встановленого законом процесуального шляху (способу і порядку). Зокрема, із матеріалів справи не вбачається в якому місці і в якій саме час були відібрані ці пояснення у ОСОБА_3.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд бере до уваги оцінку аналогічній обставині, якій Європейський Суд з прав людини дав у рішенні по справі «Шабельник проти України»від 19 лютого 2009 року (п. 53), вказавши, що «як правило вже на початку поліцейських допитів обвинуваченому має надаватися можливість користуватися допомогою захисника. Право захисту буде в принципі непоправно порушено, якщо при засудженні його судом використовуються викривальні показання, отримані під час допиту без присутності захисника».
З огляду на зазначене, суд не бере до уваги пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 від 19 грудня 2011 року як доказ, оскільки він отриманий без роз'яснення йому процесуальних прав, особливо права на захист та права не свідчити проти самого себе, як це передбачено ч. 3 ст. 107 КПК України.
До такого висновку суд дійшов на підставі рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України (№ 12-рп/2011) про те, що «подані будь-якою фізичною або юридичною особою згідно з частиною другою статті 66 Кодексу речі або документи (фактичні дані) не відповідають вимогам допустимості доказів, якщо вони одержані з порушенням прав і основоположних свобод людини, закріплених в Конституції України, зокрема, внаслідок цілеспрямованих дій із застосуванням оперативно-розшукових заходів, передбачених Законом», чого у даній справі дотримано не було.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.
Крім цього, згідно ст.74 КПК України, показання обвинуваченого, в тому числі й такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці. Визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є у справі, а на думку суду, по епізоду схиляння неповнолітнього до вживання наркотичного засобу, така сукупність відсутня.
За таких обставин, враховуючи, що в справі відсутні будь-які прямі, беззаперечні докази вчинення підсудним ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 315 КК України, його слід виправдати за відсутністю події злочину.
До обставин, що обтяжують покарання для підсудних, досудовим слідством віднесено вчинення злочину особою, що перебуває в стані сп'яніння, викликаному вживанням наркотичних засобів. Однак, виходячи із положень ч. 2 ст. 67 КК України, суд вважає, що з обсягу обвинувачення слід виключити цю обтяжуючу обставину, оскільки в обвинуваченні (а. с. 282-303) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вмінено вчинення злочину в стані сп'яніння, викликаному вживанням наркотичних засобів. Крім того, суд не вбачає наявності зв'язку між вживанням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наркотичного засобу та характером вчиненого ними злочину.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що він вчинив тяжкі злочини, його особу, а саме те, що він є раніше не судимим та вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та роботи, характеризується переважно позитивно, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом «зловживання каннабіноїдами», відсутність обставин, що обтяжують покарання, та як обставину, що його пом'якшує, -щире каяття підсудного.
Приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару та запобігання вчиненню інших злочинів, а й виправлення засудженого, враховуючи молодий вік ОСОБА_2, його критичне ставлення до скоєного, суд вважає, що перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, та, відповідно, вважає можливим звільнення його від відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що він вчинив тяжкий злочин, його особу, а саме те, що він є раніше не судимим, характеризується посередньо, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та як обставини, що його пом'якшують, -вчинення злочину неповнолітнім та щире каяття підсудного, а тому вважає можливим виправлення останнього без відбування призначеного покарання та, відповідно, можливим звільнення його, на підставі ст. 104 КК України.
Речові докази у справі, що зберігаються у камері збереження речових доказів Очаківського МВ УМВС України в Миколаївській області: каннабіс вагою 1,88 г, 2,69 г, два фрагменти полімерних пляшок, два гумових ковпачки циліндричної форми, два полімерних пакунки з насінням рослинного походження, полімерний ковпачок кубічної форми, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 81 КПК України, слід знищити; мобільний телефон 1209»з карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф» та грошову купюру номіналом 50 грн., відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 81 КПК України, належить передати в дохід держави; купюру номіналом 20 грн. серії ЗА № 2751969, слід повернути оперативним підрозділам Очаківського МВ УМВС України в Миколаївській області для подальшого використання в оперативно-розшуковій діяльності.
У порядку, передбаченому ст. 93 КПК України, підлягають стягненню з підсудних на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області витрати на провадження судово-хімічних експертиз (висновки № 1795 від 13.12.2011р., № 1853 від 21.12.2011р., № 1854 від 26.12.2011р., № 45 від 13.01.2012р. та №46 від 16.02.2012р.), частина яких сплачена підсудним ОСОБА_2 до постановлення вироку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 304 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 317 КК України -у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців;
- за ч. 2 ст. 307 КК України -у виді позбавлення волі строком на п'ять років з конфіскацією майна;
- за ч. 1 ст. 304 КК України -у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2, за сукупністю злочинів, покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років з конфіскацією майна.
На підставі ст. 75 КК України, засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом трьох років від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
ОСОБА_2 в обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 315 КК України, -виправдати за відсутністю події злочину.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років з конфіскацією майна.
На підставі ст. 104 КК України, засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом двох років від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речові докази у справі:
- каннабіс вагою 1,88 г, 2,69 г, два фрагменти полімерних пляшок, два гумових ковпачки циліндричної форми, два полімерних пакунки з насінням рослинного походження, полімерний ковпачок кубічної форми -знищити;
- мобільний телефон 1209»з карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф»та грошову купюру номіналом 50 грн. -передати в дохід держави;
- купюру номіналом 20 грн. серії ЗА № 2751969 -повернути оперативним підрозділам Очаківського МВ УМВС України в Миколаївській області для подальшого використання в оперативно-розшуковій діяльності.
Стягнути з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області в рахунок відшкодування витрат на провадження судово-хімічних експертиз -1125 (одну тисячу сто двадцять п'ять) гривень 60 копійок.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний щодо засудженого ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили -змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, обраний щодо засудженого ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили -залишити попереднім.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий: