01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"10" квітня 2012 р. Справа № 25/113-11
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
03134, АДРЕСА_1
до Приватного сільськогосподарського підприємства "ШЛЯХОВИК",
08513, Київська область, Фастівський район, с. Пришивальня, вул. Буйка, 28
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО",
03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А
про стягнення 21 880,09 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 04.12.2011);
відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;
третьої особи -не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -позивач) до Приватного сільськогосподарського підприємства "ШЛЯХОВИК" (далі - відповідач) про стягнення 21 880,09 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.09.2011.
15.09.2011 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 12686 від 15.09.2011) надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, обґрунтоване тим, що угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги), яка є однією з підстав позову у даній справі, уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" не підписувала, а тому, рішення зі спору у даній справі може вплинути на права Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО".
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.09.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" (далі -третя особа) залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
У судовому засіданні 18.10.2011 третьою особою подано клопотання про призначення судової експертизи, у зв'язку з запереченням нею підписання угоди про заміну кредитора у зобов'язанні між нею та позивачем.
Ухвалою суду від 18.10.2011 на підставі статті 41 Господарського процесуального кодексу України призначено у справі судову комплексну експертизу, визначено перелік запитань до експерта, проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
12.12.2011 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №17197 від 12.12.2011) супровідним листом від 06.12.2011 № 11/01-05/11614/11615/11-32 надійшло клопотання судового експерта Кривошеїної О.П. про надання матеріалів, необхідних для проведення почеркознавчої експертизи.
14.12.2011 вимоги експерта про витребування документів в оригіналах та їх завірених копіях доведені до відома сторін.
05.01.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №81 від 05.01.2012) супровідним листом від 28.12.2011 № 11616/11-33 надійшло клопотання судового експерта Загребельної О.Т. про надання матеріалів, необхідних для проведення судово-технічної експертизи.
09.01.2012 вимоги експерта про витребування документів в оригіналах та їх завірених копіях доведені до відома сторін.
23.02.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №2929 від 23.02.2012) супровідним листом від 21.02.2012 № 11616/11-33 надійшло повідомлення судового експерта Загребельної О.Т. про неможливість надання висновку, у зв'язку з ненаданням третьою особою витребуваних документів, необхідних для проведення судово-технічної експертизи.
19.03.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №4313 від 19.03.2012) надійшло повідомлення від 14.03.2012 № 12 (0105)11614/11615/11-32 про надіслання експертною установою рахунку на оплату витрат по проведенню експертизи третій особі.
27.03.2012 через канцелярію господарського суду Київської області
(вх. № 416/11 від 27.03.2012) супровідним листом від 29.03.2012 № 11614/11615/11-32 надійшло повідомлення (разом з матеріалами справи) судового експерта Кривошеїної О.П. про неможливість дати висновок судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи, у зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних експертом додаткових документів, також повідомлено, що у зв'язку з тим, що вимога експерта не виконана, матеріали знаходяться в інституті протягом тривалого часу, а за наявними документами проведення експертизи неможливе, вказані експертизи проведені не були.
Ухвалою суду від 03.04.2012 провадження у справі № 25/113-11 поновлено, розгляд справи призначено на 10.04.2012.
У судовому засіданні 10.04.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.
Представник третьої особи не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання втретє не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Нез'явлення у судове засідання представників третьої особи і відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.04.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" (далі -продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "ШЛЯХОВИК" (далі - покупець) укладено Договір купівлі -продажу товару на умовах відстрочення платежу від 30.03.2009 № 43-03-2009 СФК (далі -Договір), відповідно до умов якого визначаються умови купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу (пункт 1.1. Договору).
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Київської області від 23.02.2010 у справі № 10/376-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" до Приватного сільськогосподарського підприємства "ШЛЯХОВИК" про стягнення 55 294,90 грн. встановлено факт існування у Приватного сільськогосподарського підприємства "ШЛЯХОВИК" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" заборгованості за поставлений товар за договором від 30.03.2009 № 43-03-2009 СФК та стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства "ШЛЯХОВИК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" 43 667,42 грн. заборгованості, 960,68 грн. інфляційних втрат, 1 148,51 грн. 30 % річних, 8 733,48 грн. штрафу, а також судові витрати: 545,10 грн. витрат зі сплати державного мита та 232,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі у частині стягнення пені припинено.
15.03.2010 господарським судом Київської області видано наказ на примусове виконання рішення у справі № 10/376-09.
Відділом державної виконавчої служби Роменського МРУЮ Сумської області під час виконання наказу господарського суду Київської області по справі №10/376-09 від 15.03.2010, зазначену в наказі заборгованість відповідача перед третьою особою погашено повністю, що підтверджується платіжним дорученням від 27.10.2010 №U1681143 на суму 25 000,00 грн. та платіжним дорученням від 05.11.2010 №U1767454 на суму 30 287,84 грн., копії яких залучено до матеріалів справи.
Таким чином, зобов'язання за Договором у повному обсязі відповідачем перед третьою особою виконано 05.11.2010.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пункт 8.6. Договору передбачає, що сторони згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно пункту 8.2. Договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Крім того, сторони, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за Договором, здійснюється без обмежень.
З огляду на зазначені норми законодавства, положення Договору, факт порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором, встановленого рішенням господарського суду Київської області від 23.02.2010 у справі № 10/376-09, а також тим, що з огляду на надані суду докази, судом встановлено, що зобов'язання за Договором у повному обсязі відповідачем перед третьою особою виконано 05.11.2010, є достатньо правових підстав для того, щоб заявляти вимоги до відповідача про сплату інфляційних втрат, 30% річних та пені за час прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором за період з 26.12.2009 (наступного дня після звернення до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" у справі № 10/376-09) по 04.11.2010 (дата фактичного повного погашення відповідачем заборгованості згідно Договору).
Між третьою особою (далі -первісний кредитор) та позивачем (далі -новий кредитор) укладено Угоду про заміну кредитора у зобов'язані від 20.01.2011 №7-ТА (далі -Угода), відповідно до умов якої (пункт 1.1. Угоди) первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання відповідачем зобов'язання, набутого первісним кредитором на підставі Договору, а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної Угоди.
Відповідно до частини 1 статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
На виконання умов вказаної Угоди (пункт 4.1. Угоди) третьою особою передано позивачу перелік документів, що підтверджують право вимоги виконання відповідачем обумовленого зобов'язання. Передача оригіналів та/або копій документів, підтверджується актом прийому-передачі документів від 20.01.2011, копію якого залучено до матеріалів справи.
Стаття 516 Цивільного кодексу України визначає порядок заміни кредитора у зобов'язанні:
1. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Також, згідно частини 2 статті 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
У відповідності до пункту 4.3. Угоди третя особа належним чином повідомила відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 16.08.2011 та фіскальним чеком від 16.08.2011 № 6646, копії яких залучено до матеріалів справи.
Згідно пункту 1.2. Угоди новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в пункті 2.1. Угоди.
Відповідно до пункту 6.1. Угоди вона набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією Угодою.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частиною 1 статті 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Угоду про заміну кредитора у зобов'язанні між третьою особою та позивачем укладено у письмовій формі, тобто у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання - Договір від 30.03.2009 № 43-03-2009 СФК.
У даному провадженні третьою особою заперечене укладання Угоди з позивачем, що обґрунтовано тим, що підпис на Угоді зі сторони уповноваженої особи третьої особи виконано іншою особою, а відтиск печатки не відповідає відтиску печатки третьої особи.
У зв'язку з тим, що для з'ясування вказаних обставин необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє, суд не вбачав інших засобів доказування вказаних третьою особою обставин, крім висновку експерта.
Стаття 41 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Ухвалою суду від 18.10.2011 призначено у справі судову комплексну експертизу, перед експертами поставлені питання про достовірність підпису уповноваженої особи та печатки третьої особи на Угоді.
Проте, третьою особою не надано експерту документів, необхідних для проведення вказаної експертизи, у зв'язку з чим, експертною установою повідомлено про неможливість надання висновку експерта з означених питань за наявними матеріалами справи.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищевказане, третя особа не надала суду належних доказів, які б підтверджували факт не укладання нею з позивачем Угоди про заміну кредитора у зобов'язані від 20.01.2011 №7-ТА.
Із вищевикладеного вбачається, що Угода є діючою, не була ні розірвана, ні визнана недійсною в установленому законом порядку, а тому, у позивача є правові підстави для того, щоб вимагати від боржника -відповідача виконання на його користь зобов'язань з Договору, у межах, визначених Угодою.
Сума, зазначена третьою особою та позивачем у пункті 2.1. Угоди, є загальним розміром пені, 30% річних, інфляційних втрат, обрахунки котрих проводяться за період з 26.12.2009 (наступного дня після звернення до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" у справі № 10/376-09) по 04.11.2010 (дата фактичного повного погашення відповідачем заборгованості згідно Договору) та складає: 6 849,96 грн. пені, 11 012,73 грн. 30% річних, 4 017,40 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пункт 8.6. Договору передбачає, що сторони згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.
З метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду обставин справи та зважаючи на те, що відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, судом здійснено власний розрахунок розміру 30% річних та інфляційних втрат.
З огляду на здійснений судом розрахунок, розрахунок позивача є невірним, а тому позовна вимога про стягнення 4 017,40 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 449,73 грн.
Перевіривши заявлений позивачем розмір 30% річних, нарахованих на суму боргу, господарський суд встановив, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому позовна вимога про стягнення 11 012,73 грн. 30% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно пункту 8.2. Договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Крім того, сторони, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за Договором, здійснюється без обмежень.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови Договору, позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару нарахована пеня у розмірі 6 849,96 грн. Розрахунок позивача відповідає вимогам закону, умовам Договору, є обґрунтованим, і тому, підлягає задоволенню.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача: 6 849,96 грн. пені, 3 449,73 грн. інфляційних втрат та 11 012,73 грн. 30% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 567,67 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до частин 1, 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "ШЛЯХОВИК" (08513, Київська область, Фастівський район, с. Пришивальня, вул. Буйка, 28; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30786357) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 66200, Одеська область, Савранський район, смт. Саврань, вул. Калініна, буд. 92; фактична адреса: 03134, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 11 012 (одинадцять тисяч дванадцять) грн. 73 коп. 30% річних, 3 449 (три тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. 73 коп. інфляційних втрат, 6 849 (шість тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 96 коп. пені, 213 (двісті тринадцять) грн. 31 коп. державного мита та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.О. Саванчук
Повне рішення складено 17.04.2012.