Справа № 0534\3556\2012
28 березня 2012 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого -судді Добінчак О.П., при секретарі Морозинській Ю.О. за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівки цивільну справу позовом
ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою здоров'я на виробництві,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення ВД ФССНВ в Микитівському району міста Горлівки, посилаючись на те, що він працював з 20.02.1978 року по 01.11.1979 року на різних посадах з повним робочим днем під землею на шахті “Кочегарка” ВО “Артемвугілля” з 10.03.1982 року по 30.03.1985 року -на “Шахті ім.Гаєвого” ВО “Артмвугілля”, з 08.04.1985 року по 26.09.1987 рок -на “Шахті ім. М.О. Ізотова” ВО “Артемвугілля”, з 07.12.1987 року по 13.08.1994 рок та з 22.05.1995 по 06.04.2002 року перебував у трудових відносинах з шахтою “Комсомолець” ВО “Артемвугілля”. Внаслідок небезпечних, важких і шкідливих умов праці, ним було отримано професійне захворювання.
У зв'язку з загостренням болів у попереку та верхніх кінцівках, він щорічно амбулаторно та стаціонарно приймає курс медикаментозної терапії. Згідно з Актом форми П-4 № 12 від 25 січня 2002 року було проведено розслідування хронічного професійного захворювання. Відповідно до акту огляду МСЕК від 01.03.2002 р. йому встановлена третя група інвалідності по причині професійного захворювання, та встановлено 40% стійкої втрати працездатності, з яких: 15% втрати працездатності за профзахворюванням вібраційна хвороба першої стадії, синдром вегето-сенсорної поліневропатії з дистрофічними порушеннями; 25 % втрати працездатності безстроково за профзахворюванням хронічна попереково-кресцова радікулопатія у стадії тривалого загострення з правостороннім корінцевим, мязово-тонічним та больовим синдромом.
Професійна хвороба утворилась внаслідок нехтування адміністрацією гірничих підприємств своїм обов'язком по створенню безпечних умов праці. У зв'язку з ушкодженням здоров'я, він переживає та страждає, оскільки порушенні нормальні життєві зв'язки, що виражається в неможливості продовження активного способу життя, в порушенні відносин з оточуючими людьми. Всі ці обставини вимагають від нього додаткових зусиль по організації свого життя. Крім того, він зазнає фізичний біль в попереку та верхніх кінцівках, турбує слабкість та швидка втомлюваність. Моральні страждання полягають у постійному душевному хвилюванні за стан здоров'я, оскільки він став інвалідом, втратив 40% працездатності, втратив можливість забезпечувати свою сім'ю, що принижує його гідність. Заподіяну йому моральну шкоду оцінює в 12 000 грн. та просить стягнути їх з відповідача.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 позов не визнала, пояснив, що факт заподіяння позивачу моральної шкоди не встановлений, жодних доказів спричинення моральної шкоди позивачем не надано, крім того, положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якими передбачалось відшкодування моральної шкоди, виключені, тому просила у позову відмовити.
Третя особа -Шахта “Комсомолець” ВО “Артемвугілля”, явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заперечень проти позову не надала.
Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Положення ст.ст.21,28,34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла до прийняття ЗУ “Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року № 717-У та Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007року № 107-У1, передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.
За змістом ст.ст.21,28,30,34,35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Судом встановлено, що позивач працював на підприємствах вугледобувної промисловості у підземних умовах з 20.02.1978 р. до 06.04.2002 р.
У зв'язку з роботою в зазначених умовах у нього розвинулись хронічні професійні захворювання: вібраційна хвороба та попереково-кресцова радікулопатія, яки спричинили позивачу стійку втрату працездатності і встановлення медико-соціальною експертною комісією від 01.03.2002року з 05.02.2002 року 40% втрати професійної працездатності: 15 % за вібраційною хворобою та 25% за попереково-кресцовою радікулопатією, з 1 березня 2003 року втрата професійної працездатності встановлена безстроково.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року № 717-У так і Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007року № 107-У1.
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Також відповідно до ч.ч. 1,2 ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
З пояснень позивача, випливає, що внаслідок отриманих при роботі в підземних умовах захворювань, він змушений проходити постійне підтримуюче (амбулаторне і стаціонарне) лікування, приймати медичні препарати, що призвело до зміни в його способі життя та потребує від нього додаткових зусиль по його організації.
У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, що він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я. У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативных наслідків.
Наведені докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, зв'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків, заподіює йому фізичні і моральні страждання, обмежує його можливість вести звичний йому спосіб життя, що, зокрема, встановлено висновком МСЕК про заборону тяжкої фізичної праці, праці в умовах вібрації.
Доводи та заперечення представника відповідача суперечать обов'язковому для виконання відповідачем рішення Конституційного Суду України №1-рн/2004 від 27.01.2004 р. у справі № 1-9/2004 про відшкодування морального збитку Фондом соціального страхування, де ці ж доводи і заперечення визнані суперечними чинному законодавству і Конституції України.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує ступінь втрати позивачем професійної працездатності, наявність для позивача змушених змін у його можливій подальшій професійній діяльності, того, що позивач інвалідом не визнаний, звільнився з роботи в зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі, про що свідчить запис у його трудової книжці, тобто в результаті ушкодження здоров'я він частково втратив працездатність, і дійшов до висновку про задоволення позову у розмірі 12 000 гривень.
На підставі ст.ст.23,1167 ЦК України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що привели до втрати працездатності", керуючись ст.ст.208-209,212-215 ЦПК України,
Позов задовольнити. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою здоров'я на виробництві, 12 000 (дванадцять тисяч) грн.
Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням суду -30 березня 2011 року, відклавши на цей строк складання повного рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом 10 днів з дня його проголошення, особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
С у д д я О.П.Добінчак