Справа № 413/1825/12
2/413/1900/12
(заочне)
05.04.2012 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Хардіної О.П.,
при секретарі -Шевченко А.С.
за участю: представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди з відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»(надалі -ПАТ «Кривбасзалізорудком») -200 000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що під час роботи машиністом електровозу на підприємстві відповідача -шахті «Гвардійська»27 листопада 2007 року з ним стався нещасний випадок, внаслідок чого він на підприємстві був травмований -отримав відкритий багатооскольчатий злам верхньої третини лівої великогомілкової кістки з дефектом кісткової тканини, обширна забійно-рвана розмічена рана внутрішньобокової та задньої поверхні лівої гомілки з дефектом м'яких тканин, пошкодження судинно-нервового жмутка верхньої третини лівої гомілки. Про нещасний випадок складено акт Н-1 № 27 від 01.12.2007 року, яким встановлено, що причина нещасного випадку -порушення трудової і виробничої дисципліни. Позивачу встановлено заключний діагноз -травматична ампутація лівої гомілки на рівні верхньої третини. За результатами огляду МСЕК йому первинно висновком від 04.04.2008 року встановлено 70 % втрати професійної працездатності та друга група інвалідності, повторним оглядом МСЕК встановлено 60 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності - безстроково.
Вказав, що внаслідок трудового каліцтва погіршилося його здоров*я, він протезований, відчуває постійний фізичний біль, вимушений проходити періодично курси лікування, при цьому стан здоров*я не покращується, внаслідок чого він вимушений відмовитися від занять спортом, відвідування культурних заходів, обмежений в побуті, не має можливості виконувати звичну роботу по дому. Під час травми пережив шок, нічні болі позбавляють його спокійного сну. Він позбавлений реалізувати свої фізичні та професійні можливості, що принижує його, через хромоту став соромитися перебувати в громадських місцях, позбавлений можливості легко рухатися, виконувати звичну фізичну роботу, весело відпочивати, що викликає в нього душевні та фізичні страждання, переживання, він змушений змінити свій звичний спосіб життя.
В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в порядку ст.76 ЦПК України, про що свідчить розписка представника про отримання повідомлення про час та місце розгляду справи, однак про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд за його відсутності не направив, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість заочного розгляду справи та постановлення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював машиністом електровозу на шахті «Гвардійська»підприємства ПАТ «Кривбасзалізорудком», що підтверджується трудовою книжкою позивача (а.с.8-14). 27 листопада 2007 року на виробництві під час виконання позивачем трудових обов*язків стався нещасний випадок, в результаті якого ОСОБА_1 був травмований -отримав відкритий багатооскольчатий злам верхньої третини лівої великогомілкової кістки з дефектом кісткової тканини, обширна забійно-рвана розмічена рана внутрішньо бокової та задньої поверхні лівої гомілки з дефектом м'яких тканин, пошкодження судинно-нервового жмутка верхньої третини лівої гомілки, що підтверджується первинним актом про нещасний випадок, пов*язаний з виробництвом, протоколом комісії по розслідуванню нещасного випадку, медичним висновком про діагноз ушкодження КЗ «Міська клінічна лікарня № 28»(а.с.21-27, 30). Про нещасний випадок складено акт Н-1 про нещасний випадок на виробництві № 27 від 01.12.2007 року, яким встановлено, що причина нещасного випадку -порушення трудової і виробничої дисципліни на підприємстві посадовими особами відповідача.
За результатами огладу МСЕК ОСОБА_1 первинно висновком від 19.03.2008 року встановлено 70 % втрати професійної працездатності та друга група інвалідності у зв*язку з виробничою травмою, діагнозом -травматична ампутація лівої гомілки на рівні верхньої третини, повторним оглядом МСЕК йому висновком від 08.04.2009 року встановлено 60 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності -безстроково (а.с.28 -29). Позивачу рекомендовано санаторно-курортне лікування, використання протезно -ортопедичних виробів, паличка.
В судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача була заподіяна шкода трудовим каліцтвом внаслідок нещасного випадку на виробництві, характер тілесного ушкодження, наслідки у вигляді стійкої втрати професійної працездатності позивача пов*язані з особливостями виробничого процесу та відбулося під час виконання позивачем трудових обов*язків на підприємстві.
Як встановлено із пояснень представника позивача в судовому засіданні, медичних документів, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок трудового каліцтва - тілесних ушкоджень -відкритий багатооскольчатий злам верхньої третини лівої великогомілкової кістки з дефектом кісткової тканини, обширна забійно-рвана розмічена рана внутрішньо бокової та задньої поверхні лівої гомілки з дефектом м'яких тканин, пошкодження судинно-нервового жмутка верхньої третини лівої гомілки, остаточним діагнозом -травматична ампутація лівої гомілки на рівні верхньої третини - втратив здоров*я, вимушений проходити періодично курси лікування в стаціонарі, при цьому стан здоров*я не покращується, втрата професійної працездатності встановлена безстроково, стан відновлений бути не може.
Позивачу ампутовано ліву гомілку на рівні верхньої третини. Він вимушений відмовитися від занять спортом, відвідування культурних заходів, обмежений в побуті, не має можливості виконувати звичну роботу по дому, оскільки постійно відчуває фізичний біль, який посилюється при зміні погодних умов, в нічний час, при ході. Він переніс шок після травми, оперативне втручання, потребує протезування. Позивач позбавлений реалізувати свої фізичні та професійні можливості, не може продовжувати працювати за професією, був звільнений з роботи за станом здоров*я. Через кульгавість став соромитися перебувати в громадських місцях, що викликає відчуття неповноцінності. У зв*язку з трудовим каліцтвом позивач позбавлений можливості легко рухатися, виконувати звичну фізичну роботу, активно відпочивати, що викликає в нього душевні та фізичні страждання, переживання, він змушений змінити свій звичний спосіб життя.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року “ Кечко проти України” у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року , абз.9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Суд дійшов висновку, що виниклі правовідносини врегульовані статею 237-1 КЗпП України, яка діяла на момент виникнення правовідносин та якою передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством -відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці щодо безпечних умов праці, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.
Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров*ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності динаміки покращення стану позивача та неможливості відновлення фізичного стану позивача, постійного характеру страждань позивача, який переносить постійний фізичний біль, обмежений в можливості роботи в домашньому господарстві, звичайних повсякденних заняттях, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, вважає необхідним призначити позивачу компенсацію моральної шкоди в розмірі 45 000 грн. з ПАТ «Кривбасзалізорудком», що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.
На підставі Закону України «Про судовий збір»підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір -107 грн. 30 коп.
Керуючись ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 237-1 КЗпП України, рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 р., ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-232 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 45 000 грн., а також на користь держави -судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя:О. П. Хардіна